Вирок № 25156741, 17.07.2012, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 605/392/2012

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року

Брусилiвський районний суд Житомирської областi

в складi: головуючого - суддi Грищенко М. В.,

при секретарi -Дубчак Н.В.,

з участю: прокурора -Немченінової Г.В.,

захисника -адвоката Нестеренка М.М.,

потерпілого -ОСОБА_4,

представників потерпілого -ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілої -ОСОБА_7,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в смт.Брусилiв Житомирської областi справу по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Озера Брусилівського району Житомирської

області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою,

неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, згідно ст.89 КК України

не судимого,

у вчиненнi злочинів, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2012 року близько 21 години 38 хвилин в с.Скочище Брусилівського району Житомирської області ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем ВАЗ-2107 державний номерний знак НОМЕР_2, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3. Рухаючись вказаним транспортним засобом по вул.Мороженка в с.Скочище Брусилівського району поблизу будинку № 44, водій ОСОБА_8 в порушення вимог п.2.3.б) Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог п.12.3. вказаних Правил при виникненні небезпеки для руху , яку об'єктивно спроможний був виявити в світлі фар свого автомобіля, негайних та своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля не вжив, внаслідок чого передньою правою частиною автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, який рухався в попутному напрямку по його смузі руху і вів праворуч від себе велосипед.

В результаті наїзду пішоходу ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла у вигляді садна в ділянці лівого лобного горба, садна та трьох поверхових забійних ран в лівій скронево-тім'яній ділянці, саден в правій надлопатковій ділянці, саден по тильній поверхні лівої кисті, садна по задній поверхні лівого стегна у верхній третині на межі з перехідною складкою сідниці, забійно-рваної рани по задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки, саден по передній поверхні в ділянці обох колінних суглобів, саден по тильній поверхні обох стоп, крововиливу в проекції остистих відростків шийного відділу хребта на рівні 5-7 шийних хребців, крововиливу в проекції садна в надлопатковій ділянці, перелому в ділянці суглобової поверхні правої лопатки з переходом на клювовидний відросток, крововиливу в м'які тканини задньої поверхні тулуба, крововиливу в проекції рани на лівому стегні та гомілці з розмізженням м'язів та утворенням кишені, заповненої розмізженими тканинами та кров'ю, крововиливу по задній поверхні лівої гомілки, крововиливів під м'які покрови голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонки, переломів 3-го ребра зліва та 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа непрямого характеру, правобічного гематороксу (наявність крові в плевральній порожнині), крововиливів у зв'язковий апарат внутрішніх органів, розриву правої легені, крововиливу у тканину обох легень та розривів печінки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_9

Порушення водієм ОСОБА_8 вимог пунктів 2.3.б), 12.3. Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_9

Усвідомлюючи наслідки вчиненої дорожньо-транспортної пригоди та маючи реальну можливість упевнитись у тому, що потерпілий пішохід ОСОБА_9 перебуває у небезпечному для його життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, водій ОСОБА_8, який сам поставив потерпілого в такий стан, залишив його без допомоги та в порушення вимог п.2.10. Правил дорожнього руху України з місця ДТП на автомобілі зник, не повідомивши про скоєну ним пригоду орган міліції та станцію швидкої медичної допомоги.

Пiдсудний ОСОБА_8 у судовому засiданнi свою вину у вчиненнi iнкримiнованих злочинів визнав повнiстю, заявив про щире каяття у вчиненому, i пiдтвердив, що він дійсно в той вечір поїхав на автомобілі в с.Скочище, де з друзями розпивав спиртні напої. Знайома попросила відвезти її в с.Ходорків. Їхав зі швидкістю 60 км/год. Засліпив зустрічний автомобіль, з яким розминувся і приблизно за 10 метрів побачив лише тінь пішохода, який йшов по дорозі. Велосипеда не бачив, а тільки почув, що велосипед вдарився по автомобілю. Не встиг вчинити будь-які дії щодо уникнення наїзду, пригальмував після наїзду, але не зупинився, злякався, що збив людину і поїхав далі. Згідно правил дорожнього руху повинен був зупинитися і викликати працівників міліції та швидку медичну допомогу, але цього не зробив.

Підсудний повністю визнав цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Крiм повного визнання вини пiдсудним винуватiсть ОСОБА_8 у вчиненнi інкримінованих йому злочинів в повному обсязi обвинувачення також пiдтверджується дослiдженими в судовому засiданнi доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, які були дані нею у судовому засіданні, підтверджується, що про те, що сина збила машина, їй зателефонувала сусідка. Коли приїхав фельдшер, то вже неможливо було надати сину допомоги.

Потерпіла ОСОБА_7 підтримала цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 6500 гривень та відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що йому зателефонувала мати і повідомила, що брата ОСОБА_9 збила машина. ОСОБА_8 привезли на другий день і проводили відтверення обставин ДТП. Велосипед було видно приблизно за 90 метрів. Потерпілий ОСОБА_4 повністю підтримав цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 4621 гривень та відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень.

З показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були дані ними у судовому засіданні, відомо, що в той вечір вони разом з ОСОБА_9 йшли з магазина додому. Всі втрьох йшли по узбіччю. Зліва ближче до проїзжої частини йшов ОСОБА_9 з велосипедом з правого боку, далі поряд справа від нього ОСОБА_10 з велосипедом, далі справ від них -ОСОБА_11 Почули, що позаду на великій швидкості їде автомобіль. ОСОБА_9 встиг крикнути, щоб вони втікали під забор. Потім почули глухий удар, машина не гальмувала, призупинилась тільки біля зупинки на розвилці дороги. Після цього побачили на дорозі ОСОБА_9, його велосипед. Зупинили маршрутку, водій якої викликав працівників міліції та швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні свідчила, що в той вечір їхала в машині ОСОБА_8 ОСОБА_8 їхав на великій швидкості, коли розминулися з зустрічним автомобілем троапився наїзд. Побачила ОСОБА_9 з дівчатами за метрів два до наїзду. Після наїзду ОСОБА_8швидкість руху не змінив. Просила його зупинитись, але він відповів, що вбив людину і його посадять.

Показаннями свідка ОСОБА_13 підтверджується, що того вечора йому зателефонував син ОСОБА_8 і сказав, що збив насмерть хлопця. Зустрівся з ним в м.Коростишів біля ресторану «Граніт». Зателефонував старшому сину, який сказав, що біля будинку вже є працівники міліції. В машині був розбитий правий поворот, тріснуте лобове скло, була вм'ятина на криші.

Винуватість підсудного ОСОБА_8 у вчинені інкримінованих злочинів окрім наведеного вище, підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні доказами, що є в матеріалах справи, зокрема :

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 січня 2012 року, згідно якого була оглянута ділянка автодороги поблизу будинку АДРЕСА_2, згідно з яким під час огляду були проведені відповідні виміри, зафіксовані місця знаходження на автодорозі трупа ОСОБА_9, велосипеда, уламків деталей, відсутність слідів гальмування. Були вилучені виявлені уламки бамперу, уламки скла покажчика повороту, уламки захисного (декоративного) скла прозорого кольору.

( Т.1 а. с. 6 - 21 );

- протоколом огляду велосипеда, виявленого на місці дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується, що велосипед не має механічних пошкоджень, обладнаний світловідбивними елементами як спереду, так і на задній стороні.

( Т.1 а. с. 12 );

- протоколом огляду автомобіля ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_2 від 09 січня 2012 року, згідно з яким автомобіль має механічні пошкодження кузова та зовнішнього обладнання передньої правої частини.

( Т.1 а. с. 32 - 43 );

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджується, що на час проведення медичного огляду ОСОБА_8 о 23 годині 50 хвилин 08 січня 2012 року він перебував у стані алкогольного сп'яніння.

( Т.1 а. с. 46 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09 січня 2012 року, яке було проведено з участю ОСОБА_8, який на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди розповів та показав про обставини вчинення ним наїзду на пішохода.

( Т.1 а. с.74 - 80 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09 січня 2012 року, яке було проведено з участю свідка ОСОБА_10, яка на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди розповіла та показала про обставини вчинення наїзду автомобіля на ОСОБА_9

( Т.1 а. с.65 - 67 );

- висновком судово-медичної експертизи № 886 від 14 лютого 2012 року, відповідно до якого внаслідок наїзду автомобіля пішоходу ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла у вигляді садна в ділянці лівого лобного горба, садна та трьох поверхових забійних ран в лівій скронево-тім'яній ділянці, саден в правій надлопатковій ділянці, саден по тильній поверхні лівої кисті, садна по задній поверхні лівого стегна у верхній третині на межі з перехідною складкою сідниці, забійно-рваної рани по задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки, саден по передній поверхні в ділянці обох колінних суглобів, саден по тильній поверхні обох стоп, крововиливу в проекції остистих відростків шийного відділу хребта на рівні 5-7 шийних хребців, крововиливу в проекції садна в надлопатковій ділянці, перелому в ділянці суглобової поверхні правої лопатки з переходом на клювовидний відросток, крововиливу в м'які тканини задньої поверхні тулуба, крововиливу в проекції рани на лівому стегні та гомілці з розмізженням м'язів та утворенням кишені, заповненої розмізженими тканинами та кров'ю, крововиливу по задній поверхні лівої гомілки, крововиливів під м'які покрови голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонки, переломів 3-го ребра зліва та 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа непрямого характеру, правобічного гематороксу (наявність крові в плевральній порожнині), крововиливів у зв'язковий апарат внутрішніх органів, розриву правої легені, крововиливу у тканину обох легень та розривів печінки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_9 В момент первинного контакту ОСОБА_9 знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла, повернутий до травмуючого фактору лівою задньою стороною тіла.

( Т.1 а. с.85 - 87 );

- висновком комплексної судової технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 08 від 10 січня 2012 року, згідно якого: на автомобілі ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2 будь-яких несправностей приладів, деталей, систем, які б впливали на працездатність світлових приладів, робочої гальмової системи, рульового керування транспортного засобу, працездатність ходової частини, і які могли б привести до створення аварійної обстановки й виникнення дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено. На автомобілі ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2 виявлено одну групу слідів та пошкоджень ударно-динамічного характеру, які мають єдиний механізм та характер утворення і, відповідно до фабули і обставин ДТП, виявлених пошкоджень, могли бути утворені в результаті контакту передньої правої частини транспортного засобу із тілом пішохода, який був розташований у вертикальному або близькому до нього положенні. Представлені уламки бампера, осколки скла повністю відповідають відповідним відсутнім частинам переднього бампера, покажчика повороту та декоративного захисного скла правої передньої фари автомобіля ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2.

( Т.1 а. с.92 - 102 );

- висновками експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди № 09 від 10 січня 2012 року, додаткової експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди № 33 від 22 лютого 2012 року, згідно з якими причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 технічним вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України, яка знаходиться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки й виникненням наведеної дорожньо-транспортної пригоди у заданих умовах руху.

( Т.1 а. с.113 -122, Т.2 а.с.5 - 9).

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів і кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та за ч.1 ст.135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для житті стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, в який його поставив сам підсудний.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного спяніння .

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття ОСОБА_8 у вчиненому.

Суд не відносить до обставин, що помякшують покарання підсудного, часткове відшкодування потерпілим завданої шкоди, оскільки надані суду квитанції про здійснення поштових переказів коштів потерпілим в сумі по 8000 гривень кожному за відсутності доказів на підтвердження отримання потерпілими таких коштів, суд вважає недостатнім доказом добровільного відшкодування підсудним завданої шкоди. Потерпілі пояснили суду, що підсудний не надавав їм будь-яких коштів на відшкодування завданої шкоди і вони не отримували від підсудного будь-яких коштів поштовими переказами.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який за місцем проживання та роботи за характеризується позитивно і в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зважаючи на те, що особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище вказані обставини та те, що в результаті злочину наступили тяжкі наслідки, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку, про доцільність призначення підсудному ОСОБА_8 основного покарання за ст.ст. 286 ч.2; 135 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк, остаточну міру покарання визначити відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань, а також враховуючи всі обставини справи, суд вважає за доцільне призначити підсудному додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Також враховуючи вище вказані обставини, з урахуванням особи винного, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання підсудному ОСОБА_8

У справі потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 6500 гривень і відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 100000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_4 заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 4621 гривень і відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 100000 гривень.

Частиною першою ст.1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Наданими суду квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 29 лютого 2012 року, накладною № 2 від 29 лютого 2012 року підтверджуються витрати потерпілої ОСОБА_7 на спорудження надгробного пам'ятника в сумі 6500 гривень.

Чеком № ГЛ-00084 від 09.01.2012 року, розрахунком-замовленням № 5 від 09.01.2012 року на придбання-оформлення предметів і послуг похоронного призначення підтверджуються витрати потерпілого ОСОБА_4 на поховання ОСОБА_9 в сумі 4621 гривень.

Оскільки суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_8 у настанні смерті ОСОБА_9, тому відповідно до ст.1201 ЦК України позови потерпілих в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з необхідних витрат на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи позови в частині стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_9 і не проживав з ОСОБА_9 однією сім'єю.

За таких обставин відсутні підстави, передбачені ч.2 ст.1168 ЦК України, для задоволення позову потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди, незважаючи на те, що позовні вимоги визнані підсудним повністю, оскільки відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України лише за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову у разі визнання відповідачем позову.

Позов потерпілої ОСОБА_7, яка є матір'ю померлого ОСОБА_9, про відшкодування з ОСОБА_8 моральної шкоди суд вважає обгрунтованим, оскільки в судовому засіданні встановлені передбачені ст.ст.1167, 1168 ЦК України підстави відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір коштів, які належить стягнути з ОСОБА_8 на відшкодування завданої потерпілій ОСОБА_7 моральної шкоди, суд враховує повне визнання позову підсудним, глибину душевних страждань потерпілої, завданих смертю сина, ступінь вини підсудного у заподіянні смерті ОСОБА_9, зважає на вимоги розумності і справедлдивості, і вважає, що з підсудного слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 100000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Подана до суду заява свідка ОСОБА_13, яким була внесена сума застави в розмірі 50000 гривень під час обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави, про звернення всієї суми застави цивільним позивачам в рівних долях на виконання вироку в частині забезпечення майнових стягнень задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.12 ст.154-1 КПК України може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень лише застава, яка внесена особисто підозрюваним, обвинуваченим, підсудним. Отже для звернення стягнення на суму застави, яка внесена іншою особою, відсутні передбачені законом підстави.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження судових витрат, відшкодування яких може бути покладено на засудженого відповідно до ст.93 КПК України.

Вiдповiдно до ст.81 КПК України приєднані до справи як речові докази велосипед АСТІVE-Scorpion, який належав ОСОБА_9, слід повернути потерпілій ОСОБА_7, кросівки потерпілого ОСОБА_9, які передані потерпілому ОСОБА_4 під розписку, слід залишити потерпілому ОСОБА_4, уламки бампера, осколки скла покажчика повороту, захисного скла правої передньої фари, паперові згортки №1, №2 із змивами плям бурого кольору, належить знищити як такі, що не мають цінності і не можуть бути використані.

Суд вважає, що накладений під час досудового слідства арешт на автомобіль ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2, який є власністю ОСОБА_8, скасуванню не підлягає, оскільки арешт на вказаний автомобіль накладений з метою забезпечення заявлених потерпілими цивільних позовів, які судом задоволені.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненнi злочинів, передбачених ч.1 ст.135 КК України, ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за ч.1 ст.135 КК України -два роки позбавлення волі, за ч.2 ст.286 КК України - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом частково складання призначених покарань визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів п'ять років шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Зарахувати у строк покарання засудженого ОСОБА_8 десять днів попереднього ув'язнення ОСОБА_8 під час досудового слідства в період з 09 січня 2012 року по 18 січня 2012 року як затриманого в порядку, передбаченому ст.115 КПК України.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 залишити у виді застави до вступу вироку в законну силу.

Вiдповiдно до ст.81 КПК України приєднані до справи як речові докази: велосипед АСТІVE-Scorpion, який належав ОСОБА_9, повернути потерпілій ОСОБА_7; кросівки потерпілого ОСОБА_9, які передані потерпілому ОСОБА_4 під розписку, залишити потерпілому ОСОБА_4; уламки бампера, осколки скла покажчика повороту, захисного скла правої передньої фари, паперові згортки №1, №2 із змивами плям бурого кольору знищити як такі, що не мають цінності і не можуть бути використані.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 100000 ( сто тисяч ) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 4621 (чотири тисячі шістсот двадцять одну) гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

В задоволенні позову потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

На вирок може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Житомирської областi через Брусилiвський районний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти дiб з моменту проголошення вироку.

Суддя: М. В. Грищенко