Постанова № 25151636, 02.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.07.2012 р. 10:48 Справа № 2а-2607/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Ополинський О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул.Каботажний спуск 1, м.Миколаїв, 54030;доМиколаївської митниці, вул.Московська 57-а, м.Миколаїв, 54030провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень форми "Ш" від 27.04.2011р. №25, та від 27.04.2011р. №26;за участю представників:

від позивача: Петровський Д.О., довіреність №364 від 28.12.11р.;

від відповідача: Ільясова К.В., довіреність №07-27/1091 від 21.02.12р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Миколаївської митниці форми "Ш" від 27.04.11р. №25 та №26.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові (а.с.3-9), наданих доказів та усних поясненнях.

Відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.67-72), зазначив, що податкові повідомлення Миколаївської митниці форми "Ш" від 27.04.11р. №25 та №26 прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -

встановив:

08.12.10р., з метою будівництва буксирів для власних виробничих потреб, позивачем було укладено контракт №NBL/115-02 з компанією "NIBULON S.А." (Швейцарія) на постачання шести комплектів обладнання системи обігрівання.

29.12.10р. позивач (через відповідного декларанта) подав до відповідача вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №504000012/2010/100962 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, що надійшли на адресу позивача згідно умов Контракту від 08.12.10р. №NBL/115-02 між позивачем та компанією "NIBULON S.А." (Швейцарія). За даною ВМД було здійснено митне оформлення 3-ох товарів: (а.с.28-47)

- суднові котли за кодом УКТЗЕД 8403 10 90 20 (ставка мита 8%); митна вартість 1999280,50грн.; - судновий теплообмінник з комплектуючими - 6 комплектів, код УКТЗЕД 8419 50 90 00 (ставка мита 0%), митна вартість 428180,89грн.; - насоси відцентрові з комплектуючими - 12 комплектів; код УКТЗЕД 8413 70 91 00 (мито 0%). Митна вартість 457 961,64грн. (а.с.28-47)

22.02.2011 року за №1638/12-33 позивач направив на адресу відповідача лист, в якому зазначено, що "після завершення митного оформлення вантажу, при постановці товарів на облік, співробітниками ТОВ "СП "Нібулон" було виявлено, що все обладнання, що надійшло за контрактом №NBL/115-02 повинно оформлюватись за одним кодом УКТЗЕД 8403109020 - як система центрального опалення, а не як окремі товари, тому що після монтажу на буксири воно буде утворювати єдину систему опалення".

Також у своєму листі від 22.02.11р. позивач звернувся до відповідача із проханням щодо виправлення помилки у ВМД №504000012/2010/100962 із відповідним донарахуванням митних платежів (мита та ПДВ).

В той же день позивач самостійно нарахував та сплатив (платіжне доручення №5818 та №5819) відповідачу доплату ПДВ та мита за ВМД №504000012/2010/100962 в сумі 14178,27грн. (ПДВ) та 70891,40грн.

25.02.11р. позивач направив відповідачу лист за №163 8/12-33 з додатковою інформацією щодо характеристик системи підготовки гарячої води для буксиру (а.с.48-50).

25.02.11р. відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку митного оформлення товарів, які ввезено позивачем на митну територію України за ВМД №504000012/2010/100962. За результатами перевірки було складено акт №0002/11/504000000/0014291113 (а.с.14-20) відповідно до якого відповідачем виявлено порушення позивачем вимог ст.88 Митного кодексу України та вказано про збільшення податкового зобов'язання позивача на 85069,67грн., з них, 70891,40грн. - ввізне мито, 14178,27грн. - податок на додану вартість та зазначено про те, що за вказані порушення передбачені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) відповідно до ст.123 ПКУ.

21.04.11р., на підставі зазначеного акту, відповідачем були прийняті податкові повідомлення форми "Р" №10 та №11 (а.с.10-13).

Вказаними податковими повідомленнями здійснено донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 21267,41грн. (в тому числі за основним платежем - 14178,27грн., за штрафними санкціями - 7089,14грн.) та з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 106037,10 грн. (в тому числі за основним платежем - 70891,40грн., за штрафними санкціями - 35445,70 грн.).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі №2а-3668/11/1470, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі №2-а-3668/11/1470, податкові повідомлення форми "Р" від 21.04.2011р. №10 та №11 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 35445,70грн. та 7089,14грн. відповідно скасовані. В частині задоволення вимог щодо оскарження нарахування податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 14178,27грн. та з мита в сумі 70891,40грн. - відмовлено.

Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі №2а-3668/11/1470 набрала законної сили 13.02.2012р.

Вказаною постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі №2а-3668/11/1470 було встановлено, що 22.02.2011р. позивачем було самостійно сплачено всі належні до сплати платежі -ПДВ та мито за ВМД №504000012/2010/100962, в тому числі в якості доплати. Вказана сплата податкових зобов'язань здійснена в рахунок погашення самостійно визначених згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, оформленого позивачем листом від 22.02.11р. №1638/12-33, та підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до ч.1 ст.72, ч.2 ст.255 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються та не оспорюються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

03.05.2012р. позивачем було отримано податкові повідомлення форми "Ш" від 27.04.11р. №25 та №26 складені Миколаївською митницею (а.с.11-14).

Вказаними податковими повідомленнями було зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 14178,28грн. з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та штраф у розмірі 2835,65грн. з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Згідно ст.124 Конституції України, ч.2 ст.14, ч.1 ст.255 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Однак, в порушення вказаних вище норм законодавства, в Акті - підставі для нарахування штрафних санкцій та пені по ТОВ СП "НІБУЛОН" (код ЄДРПОУ 14291113) від 24.04.2012р. (далі - Акт-підстава від 24.04.2012р.), складеному відповідачем та на підставі якого прийняті оскаржені податкові повідомлення форми "Ш" від 27.04.11р. №25 та №26, вказано, що податкові зобов'язання з ввізного мита в розмірі 70891,40грн. та ПДВ в розмірі 14178,27грн. погашені позивачем із затримкою 61 календарний день (а.с.15-18).

Таким чином, висновок відповідача, вказаний в Акті-підставі від 24.04.2012р. щодо несплати позивачем вказаних податкових зобов'язань з ввізного мита в розмірі 70891,40грн. та ПДВ в розмірі 14178,27грн., є протиправним, а на момент прийняття оскаржених податкових повідомлень форми "Ш" від 27.04.2011р. №25 та №26 податкові зобов'язання позивача з ПДВ та мита були сплачені (погашені) в повному обсязі.

Крім того, слід також зазначити, що відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.п.38.1, 38.2 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім того, відповідно до п.п.35.1, 35.3 ст.35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Вимоги п.п.38.1, 38.2 ст. 38, п.п.35.1, 35.3 ст.35 ПК України кореспондуються зі ст.17 Закону України "Про Єдиний митний тариф", відповідно до ч.ч.2, 4 якої мито вноситься до державного бюджету України шляхом сплати митним органам України.

Саме відповідно до ст.17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" 22.02.2011р. позивачем була здійснена оплата мита (погашено податкове зобов'язання з мита) в розмірі 70891,40грн. шляхом сплати грошових коштів на рахунок Миколаївської митниці (відповідача) платіжним дорученням №5818 (а.с.51).

Оплата вказаного податкового зобов'язання здійснена відповідно до вимог п.54.1 ст.54 ПК України, згідно якого платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.206.1 ст.206 ПК України при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно до ч.4 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до п.1.6 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11.05.06р. №370, суми податкового зобов'язання, штрафні санкцій (штрафи) підлягають сплаті платниками податків до Державного бюджету України на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в областях у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Таким чином, будь-яка сплата податків та зборів на розрахунковий рахунок Миколаївської митниці, відкритий в органах Держказначейства України, є фактично сплатою податків та зборів на єдиний казначейський рахунок.

Згідно платіжного доручення від 22.02.2011р. №5819 позивачем здійснено оплату податку на додану вартість (погашено самостійно визначене податкове зобов'язання) в розмірі 14178,27грн. на рахунок, відкритий у Головному управлінні державного казначейства (а.с.52).

Таким чином, сплата ПДВ в розмірі 14178,27грн. на розрахунковий рахунок відповідача є сплатою суми податкового зобов'язання з ПДВ на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України відповідно до вказаного вище вимог ПКУ та Бюджетного кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що в оскаржуваних податкових повідомленнях форми "Ш" від 27.04.2011р. №25 та №26 відповідачем вказуються ті ж рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, на які була здійснена оплата позивачем вказаних вище податкових зобов'язань за платіжними дорученнями від 22.02.2011р. №№5818, 5819 (а.с.51-52).

Відповідно до п.116.1 ст.116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Таким чином, на цей час нормами Податкового кодексу України не передбачено прийняття податкових повідомлень форми "Ш".

Крім того, судом встановлено, що в зазначених повідомленнях №25 та №26 невірно вказано дату прийняття (2011 рік замість 2012 року). Доказів виправлення невірно вказаної відповідачем дати або вчинення будь -яких дій на усунення зазначеного протиріччя суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи податкові повідомлення форми "Ш" від 27.04.2011р. №25 та №26 відповідач вийшов за межі своєї компетенції та діяв не в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин прийняті відповідачем податкові повідомлення форми "Ш" від 27.04.11р. №№25, 26 підлягають визнанню протиправними і скасуванню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено законність прийнятих повідомлень та вчинених дій.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення Миколаївської митниці форми "Ш" від 27.04.2011р. №25.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення Миколаївської митниці форми "Ш" від 27.04.2011р. №26

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113) сплачений судовий збір в розмірі 170грн. 14коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 02.07.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.12р.