Постанова № 25150077, 24.05.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 2а-814/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

представників сторін:

позивача -Ковтун Н.О.,

відповідача -Хоминця Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство»

про стягнення податкового боргу в сумі 700834,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012 року державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі -позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство»(надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 700834,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України не сплатив у встановлені законом строки платежі з податку на додану вартість на загальну суму 700834,78 грн., в тому числі: самостійно узгоджену суму з ПДВ у розмірі 518963,00 грн.; штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з цього ж податку, нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року за №0009711502 в сумі 56612,93 грн.; пені, що обліковується по картці особового рахунку платника податків за період з 02.12.2009 року по 10.11.2011 року в сумі 66363,53 грн.; пені, що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 58895,32 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в адміністративному позові. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив проти позову в частині стягнення з ПАТ «Зелене господарство»самостійно узгодженої суми з податку на додану вартість у розмірі 518963,00 грн. та пояснив суду, що підприємством протягом грудня 2009 року -листопада 2011 року сплачено до бюджету цей податок у сумі 185600,00 грн. При цьому, у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу за відповідний період. Тому, вважає неправомірним самостійне зарахування податковим органом вказаної суми коштів у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за минулі звітні періоди. У зв'язку з цим, вважає безпідставним нарахування в картці особового рахунку платника податків пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за період з 02.12.2009 року по 10.11.2011 року в сумі 66363,53 грн. та пені, що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 58895,32 грн.

Крім того, вважає неправомірним стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року за №0009711502 в сумі 56612,93 грн. Оскільки, вказане рішення податкового органу визнане протиправним та скасоване постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2011 року в справі №2а-220/11/0970. Рішення суду не набрало законної сили, тому податковий борг на суму 56612,93 грн. не може вважатися узгодженим та не підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з викладеним, просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Зелене господарство»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 28.08.1998 року, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05479378 9 (а.с. 134-135).

Товариство перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську і є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, встановлених законом.

Відповідно до облікової картки платника податків, станом на момент розгляду даного адміністративного позов, ДПІ у м. Івано-Франківську за відповідачем облікований борг з податку на додану вартість на загальну суму 700834,78 грн., з яких: 518963,00 грн. -самостійно задекларовані та узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року; 56612,93 грн. -штрафні санкції, нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року за №0009711502; 66363,53 грн. -пеня, що обліковується по картці особового рахунку за період з 02.12.2009 року по 10.11.2011 року; 58895,32 грн. -пеня, що буде нарахована на суму несплаченого податкового боргу (а.с. 50-123).

Вказаний податковий борг відповідача зазначений також у довідці-розрахунку від 14.11.2011 року, яка складена ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с. 7).

Разом з тим, дослідженими в судовому засіданні доказами боргові зобов'язання відповідача зі сплати податку на додану вартість підтверджуються не в повному обсязі.

Так, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість від 17.12.2009 року №199559, від 20.01.2010 року №225858, від 22.03.2010 року №17218, від 15.04.2010 року №36351, від 19.05.2010 року №60677, від 17.06.2010 року №66399, від 19.07.2010 року №9002646740, від 19.08.2010 року №9003429113, від 20.09.2010 року №9003977909, від 19.10.2010 року №9004404236, від 19.11.2010 року №9005208974, від 17.12.2010 року №9005683368, від 19.01.2011 року №9006218502, від 19.04.2011 року №9002293333, від 19.05.2011 року №9003506028, від 20.06.2011 року №9004247317, від 20.07.2011 року №9005046694, від 22.08.2011 року №9007119118, від 20.09.2011 року №9008067295, від 19.10.2011 року №9008963107 ПАТ «Зелене господарство»задекларовано податку на додану вартість на загальну суму 518963,00 грн. (а.с. 15-34).

Відповідно до чинного на той момент Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, та Податкового кодексу України вказані вище податкові зобов'язання відповідача є узгодженими.

Згідно досліджених судом платіжних доручень відповідача за період з грудня 2009 року по листопад 2011 року ним сплачено до бюджету податок на додану вартість в загальній сумі 185600,00 грн. (а.с. 150-201).

При цьому, у графі «Призначення платежу»проведених банком платіжних доручень відповідачем зазначено призначення платежу -податок на додану вартість за відповідний звітний період.

У зв'язку з вказаним, на переконання суду, податковим органом безпідставно не зараховано сплачений відповідачем податок на додану вартість на загальну суму 185600,00 грн. за звітні періоди, самостійно зазначені у платіжних дорученнях, виходячи з наступного.

Чинний щодо спірних правовідносин до введення в дію Податкового кодексу України Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (надалі -Закон №2181) установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання відповідно декларації.

Згідно пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону №2181 встановлено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року № 679-XIV, із змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Постанови Національного банку України від 21.01.2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 Інструкції).

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного на той момент законодавства України належало виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З 01.01.2011 року Податковим кодексом України (надалі -Кодекс) встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 54 Кодексу встановлено порядок визначення сум податкових зобов'язань платників податків. Згідно пункту 54.1 вказаної статті, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Черговість зарахування платежів платників податку на додану вартість встановлена нормами пункту 87.9 Кодексу, відповідно до якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Доказів про наявність податкового боргу у відповідача, крім боргу з податку на додану вартість, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, позивачем до суду не подано.

Тому, враховуючи порядок черговості зарахування платежів з податку на додану вартість, встановлений законодавством до набрання чинності Податковим кодексом України та норми пункту 87.9 Кодексу, а також відсутність іншого податкового боргу, крім боргу з ПДВ, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про безпідставність та неправомірність відмови податкового органу щодо зарахування коштів в сумі 185600,00 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість за відповідні звітні періоди згідно призначення платежу, вказаного в платіжних дорученнях відповідача, що прийняті банком до оплати. Таким чином, з відповідача підлягає стягнення самостійно узгоджений податковий борг з податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року в сумі 333363,00 грн. (518963,00 грн. -185600,00 грн.).

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого, на думку позивача, податкового зобов'язання в сумі 56612,93 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року за №0009711502, судом установлено наступне.

Відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2011 року в справі №2а-220/11/0970 податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 року №0009711502 про зобов'язання відповідача сплатити штраф в розмірі 56612,93 грн. судом визнано протиправним та скасоване. Постанова суду не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційним судом рішення в справі не прийняте. Тому, податкове зобов'язання на суму 56612,93 грн. не може бути узгодженим і на момент розгляду даної адміністративної справи не підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з викладеним вище, безпідставним є нарахування та стягнення податковим органом з відповідача пені за період з 02.12.2009 року по 10.11.2011 року в сумі 66363,53 грн. та пені, що буде нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 58895,32 грн. Оскільки, податковим органом не враховані факти виконання відповідачем податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року, а також те, що штрафні санкції в сумі 56612,93 грн. стягненню не підлягають.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини даної адміністративної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення на користь бюджету з приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» податкового боргу в сумі 333363,00 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Згідно частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь бюджету з приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05479378) податковий борг в сумі 333363 (триста тридцять три тисячі триста шістдесят три) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 29.05.2012 року.