Постанова № 25149990, 04.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року 2а-230/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 48 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представника позивача: Граб Ю.І.

представників відповідача: Винограда В.М., Семчук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від

20.12.2011 року №0000252200,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0000252200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області, на підставі акту перевірки від 08.12.2011року №1903/22-00/31033785, винесла податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0000252200, якими нарахувала податок на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 725 195,00 грн., в тому числі 579 356,00 грн. за основним платежем та 144 839,00 за штрафними санкціями.

Донарахування податкових зобов'язань TOB «Оптіма-лізинг», здійснене контролюючим органом, ґрунтується на даних позапланової виїзної перевірки TOB «Оптіма- лізинг»з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість за період із 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та складеному за результатами перевірки акт перевірки від 08.12.2011 року №1903/22-00/31033785.

Під час проведення перевірки податковий орган, на думку позивача, помилково прийшов до висновку про порушення позивачем при формуванні податкового кредиту п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки будь-яка з подій, що є підставою виникнення податкових зобов'язань (зарахування коштів або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податків), на думку податкового органу, не наступила.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням - рішенням не погоджується та вважає, що зазначене рішення про донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим та незаконними, що порушує права і законні інтереси TOB «Оптіма - лізинг», тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Граб Ю.О. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача Виноград В.М, Семчук Т.М. позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначили, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення є такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" зареєстроване 30.10.2000 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію від 30.10.2000 року № 13551200000000667, код ЄДРПОУ 31033785.

Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області з 18.11.2011 року по 01.12.2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Оптіма -лізинг»з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт від 08.12.2011 року № 1903/22-00/31033785.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме: неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами у вересні 2011 року в сумі 579356 грн, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 579356 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту від 08.12.2011 року №1903/22-00/31033785 позивачем було подано до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області заперечення на Акт від 08.12.2011 року № 1903/22-00/31033785, які 20.12.2011 року були залишені відповідачем без розгляду ( лист від 20.12.2011 року за вих. №10574/10/22-00).

На підставі висновків Акту перевірки Броварською ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0000252200, якими нараховано позивачу податок на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 725 195,00 грн., в тому числі 579 356,00 грн. за основним платежем та 144 839,00 - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення, звернувшись з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, TOB «Оптіма-лізинг»здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з TOB «УТБ Дніпроінвестцентр»відповідно до договорів про надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів №0109-2011 від 01.09.2011р. та №0509-2011 від 05.09.2011. У вересні 2011 року TOB «Оптіма-лізинг»сформовано податковий кредит за рахунок операцій з надання послуг TOB «УТБ Дніпроінвестцентр»у розмірі 2811786,6 грн., в тому числі ПДВ 468631,10 грн., згідно податкових накладних відображених в реєстрі отриманих податкових накладних.

По договору №0109-2011 від 01.09.2011р.: №137 від 27.09.2011р. на суму 440210,50 грн. (в т.ч. ПДВ 73368,42 грн.); №139 від 27.09.2011р. на суму 502740,40 грн. (в т.ч. ПДВ 83790,07 грн.); №142 від 27.09.2011р. на суму 497738,00 грн. (в т.ч. ПДВ 82956,33 грн.); №144 від 27.09.2011р. на суму 515249,60 грн. (в т.ч. ПДВ 85874,94 грн.).

По договору №0509-2011 від 05.09.2011року: №83 від 30.09.2011р. на суму 385848,50 грн. (в т.ч. ПДВ 64308,00 грн.); №85 від 30.09.2011р. на суму 470000,10 грн. (в т.ч. ПДВ 78333,35 грн.).

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору №0109-2011 від 01.09.2011р.: №ОУ-002535 від 27.09.11 на суму 497738,00 грн. (ПДВ 82956,33 грн.); №ОУ-002538 від 27.09.11 на суму 515249,60 грн. (ПДВ 85874,93 грн.); №ОУ-002529 від 27.09.11 на суму 440210,50 грн. (ПДВ 73368,42 грн.); №ОУ-002532 від 27.09.11 на суму 502740,40 грн. (ПДВ 83790,07 грн.).

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору №0109-2011 від 01.09.2011р.:№ОУ-002591 від 30.09.11 на суму 470000,10 грн. (ПДВ 78333,35 грн.); №ОУ -002589 від 30.09.11 на суму 385848,00 грн. (ПДВ 64308,00 грн.).

Також, TOB «Оптіма-лізинг»здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з TOB «РУЖИК-70»згідно укладеного договору №0209-2011 від 02.09.2011р. TOB «Оптіма-лізинг»в вересні 2011 року сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних TOB «РУЖИК- 70»па загальну суму 664352,04 грн. (в т.ч. ПДВ 110725,34 грн.), а саме: №522 від 02.09.2011р. на суму 299354,04грн. (в т.ч. ПДВ 49892,34 грн.); №523 від 02.09.2011р., на суму 364998,00 грн. (в т.ч. ПДВ 60833,00 грн.) та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):№804 від 02.09.2011р. на суму 299354,04грн. (ПДВ 49892,34 грн.);№805 від 02.09.2011р. на суму 364998,00 грн. (ПДВ 60833,00 грн.)

На думку відповідача, ТОВ "Оптіма-лізинг" при формуванні податкового кредиту на зазначені вище суми було порушено п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки будь-яка з подій, що є підставою виникнення податкових зобов'язань (зарахування коштів або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податків), на думку податкового органу, не наступила.

Вказані висновки податкового органу є протиправними, у зв'язку з наступним.

Як уже зазначалось вище, між TOB «Оптіма-лізинг»(Замовник) та TOB «УТБ Дніпроінвестцентр»(Виконавець) було укладено договори про надання послуг із технічного обслуговування від 01.09.2011 року №0109-2011 та від 05.09.2011 року №0509-2011 Відповідно до умов укладених Договорів, Виконавець взяв на себе зобов'язання надати Замовнику послуги із технічного обслуговування та / або ремонту транспортних засобів.

Сторони узгодили перелік робіт із перевірки технічного стану транспортних засобів, що зобов'язаний здійснити Виконавець, щодо кожного із наданих автомобілів відповідно до п.1.4,1.5 та Додатку №2 до Договору.

Перелік інших робіт із технічного обслуговування та ремонту Сторони зобов'язувалися визначити у відповідних нарядах-замовленнях (п.1.3 Договору).

Додатково Сторони узгодили, що роботи із перевірки технічного стану транспортних засобів можуть здійснюватися за місцезнаходженням Замовника, у разі якщо є технічні можливості для проведення такого огляду.

Відповідно до п.3.2 Договору та Додатку №3 Сторони узгодили форму звіту щодо надання послуг із проведення робіт із перевірки технічного стану транспортних засобів. Зокрема, визначили що такий звіт надається у електронному вигляді із фотографіями транспортного засобу та інформацією щодо технічного стану автомобіля.

Протягом вересня 2011 року Виконавцем було здійснено роботи щодо перевірки технічного стану транспортних засобів.

За результатами виконання вказаних робіт, Виконавцем було надано звіт у електронному вигляді, а також підписано акти приймання-передачі виконаних робіт, згідно яких Замовник підтвердив факт прийняття зазначених послуг та узгодження наданого звіту.

Крім того, у вказаний період було надано послуги із технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, про що було складено наряд-замовлення та акт приймання - передачі виконаних робіт.

Як вбачається із акту перевірки, податковий орган робить висновок про відсутність первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції. Такий висновок податковим органом зроблено у зв'язку з тим , що при проведенні перевірки не було надано заказ-наряди на проведення технічного огляду 294 автомобілів (стор.6 Акту); наданий виконавцем фото звіт про виконані роботи щодо технічного огляду транспортних засобів не дає можливість ідентифікувати всі транспортні засоби, фото звіт оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відсутня інформація щодо особи яка готувала електронні файли (фотографії) ( стор.7 Акту);платником податку не було надано акти приймання-передачі автомобілів на обслуговування та повернення таких автомобілів із обслуговування.

Зазначені висновки спростовуються наступним.

У TOB «Оптіма-лізинг»наявні наряди-замовлення на проведення робіт із технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Зокрема, такі наряди надавалися органу податкової служби під час перевірки на відповідні запити та наявні у матеріалах справи.

Крім того, слід врахувати, що у своїх висновках податковий орган посилається на порушення Порядку надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. №792. Зокрема, стверджує про відсутність актів приймання - передачі автомобілів, оскільки відповідно до п.26 зазначеного Порядку розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є: акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості Виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний Замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

В той же час, відповідно до п.9 Порядку у разі надання послуг у присутності Замовника, коли немає потреби залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у Виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ, послуги оформлюються лише нарядом- замовленням. Таким чином, обов'язкової вимоги про складання актів приймання-передачі транспортних засобів відсутня.

Слід зазначити, що акти приймання-передачі самі по собі не підтверджують факт надання послуг, а лише підтверджують передачу на відповідальне зберігання Виконавцю та повернення із зберігання автомобіля. Таким чином, зазначені акти не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки зазначені документи складаються не для підтвердження та оформлення надання послуг із технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, а з метою визначення відповідальності за збереження автомобілів під час надання послуг.

Крім того, відповідно до п.57 Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів»від 11 листопада 2002 року N 792, права й обов'язки Виконавця і Замовника можуть доповнюватися у договорі за згодою сторін. Відповідно до п. 60 Порядку, Сторони мають право змінити форму та перелік документів, що оформлюються.

Із умов Договорів вбачається, що сторонами було узгоджено перелік робіт із перевірки технічного стану транспортних засобів, порядок здійснення таких робіт та форму звіту Виконавця. Відповідно, сторони при наданні послуг керувалися вимогами Договорів на підставі п.57 Наказу.

Крім того, як зазначалось вище між TOB «Оптіма-лізинг»(Замовник) та TOB «Ружик-70»(Виконавець) було укладено договір №0209-2011 на розміщення (поширення) рекламного матеріалу щодо діяльності TOB «Оптіма-лізинг».

Відповідно до п.2.1.1 та 2.1.2 Договору Виконавець був зобов'язаний розробити макет рекламної (інформаційної) листівки та розмістити такі листівки у різноманітних закладах згідно переліку визначеного у Додатку №1 до Договору.

Виконавцем було розроблено та узгоджено із Замовником макет інформаційної листівки та такі листівки було розміщено, про що Сторони уклали акти виконаних робіт за Договором.

Як вбачається із акту перевірки, податковий орган робить висновок про відсутність здійснення господарської операції, що обґрунтовується наступним: виконавець перебуває у розшуку, а відповідно не можливо провести зустрічну перевірку; акти виконаних робіт складено із порушенням вимог до первинні документів, зокрема ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; у виконавця відповідно до бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»відсутні ресурси для надання послуг із розповсюдження рекламних матеріалів.

Зазначене спростовується наступним.

Відповідно до висновків Довідки від 06.12.11 року №464/233/37148956 Про результат проведення зустрічної звірки ТОВ «РУЖИК-70» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Оптіма -лізинг»та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року, складеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська , звіркою ТОВ «РУЖИК-70»документально підтверджено реальність здійснення господарських правовідносин із TOB «Оптіма-лізинг», їх вид обсяг, якість та розрахунки.

Крім того, факт надання послуг, а саме їх реальність, підтверджується не тільки первинним документами, а і звітом call-центру TOB «Оптіма-лізинг». Так, відповідно до звіту call-центру TOB «Оптіма-лізинг»з початку розповсюдження інформаційних матеріалів збільшилася кількість телефонних дзвінків щодо інформації про послуги Замовника. Крім того, в зазначений період (вересень-жовтень) збільшилася кількість укладених договорів прокату автомобілів, незважаючи на те, що за загальним правилом попит на таку послугу після закінчення відпускного періоду знижується.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.838 ЦК України підрядник, якщо інше не встановлено договором, має право залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись при цьому відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Також, право залучати третіх осіб для надання послуг передбачено ч.2 ст.902 ЦК України, відповідно до якої виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись при цьому відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду докази, що контрагенти позивача ТОВ «УТБ Дніпроінвестцентр»та ТОВ «РУЖИК -70»в момент видання позивачу податкових накладних не перебували в Реєстрі платників податку на додану вартість, а тому не мали право на виписку та видачу позивачу відповідних податкових накладних.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В свою чергу, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у платника податку у разі наявності податкової накладної та здійснення господарської операції.

Податковий орган не заперечує наявність оформленої відповідно до встановлених вимог податкової накладної, як однієї із підстав формування податкового кредиту.

Висновок податкового органу про порушення п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, ґрунтується на тому, що платник податку не має належно оформлені первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України від 16.07.99 N 996- ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Далі Закону № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Термін «первинний документ»визначено статтею 1 Закону № 996- ХІV, а саме це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 996- ХІV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (Далі Положення № 88) визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення № 88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.16 пункту 2 Положення № 88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, з аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали

місце.

Всупереч встановленим вимогам, рішення податкового органу про відсутність права на податковий кредит повністю ґрунтується лише на висновках про неповноту, невідповідність встановленим вимогам тощо первинних документів. Зазначені висновки не спростовують факт здійснення господарських операцій, а лише стосуються їх документального оформлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено та не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не заявляв суду. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Лізинг" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0000252200- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 20.12.2011 року №0000252200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 липня 2012 р.