Постанова № 25149898, 12.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року 15:20 Справа № 0870/5646/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Ісаєвій Н.С., за участю представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Геркон» про стягнення заборгованості.

13 червня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується – позивач) до Публічного акціонерного товариства «Геркон» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 171557 грн. 93 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок систематичної несплати відповідачем в повному обсязі самостійно нарахованих по податковим деклараціям, наданим до податкового органу, та при реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно суб’єкта господарювання винесено рішення, яким покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 15.06.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

12.07.2012 представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Геркон», пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на 25.05.2012 існує заборгованість з податку на прибуток в розмірі 46886 грн. 36 коп., та з податку на додану вартість в розмірі 220749 грн. 37 коп.

Податковий борг з податку на прибуток виник в результаті несплати відповідачем самостійно визначеного податкового зобов’язання в сумі 47283 грн. 00 коп. згідно поданої податкової декларації від 02.02.2012 №9014819572. Однак, як вбачається з матеріалів справи у відповідача існувала переплата в розмірі 396 грн. 64 коп. За таких обставин, сума боргу становить 46886 грн. 36 коп.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданих декларацій: декларація від 19.04.2010 №9001118965, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 858 грн. 00 коп.; декларація від 17.05.2010 №9001707720, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 749 грн. 00 коп.; декларація від 16.06.2010 №9002107662, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 956 грн. 00 коп.; декларація від 20.07.2010 №9002779442, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 588 грн. 00 коп.; декларація від 16.08.2010 №9003414745, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 900 грн. 00 коп.; декларація від 20.09.2010 №9003985156, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1723 грн. 00 коп., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв’язку з самостійним виявленням помилки в розмірі 16 грн. 00 коп.; декларація від 19.10.2010 №9004449767, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 817 грн. 00 коп.; декларація від 22.11.2010 №9005305195, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 2337 грн. 00 коп.; декларація від 20.12.2010 №9005738262, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1900 грн. 00 коп.; декларація від 18.01.2011 №9006188942, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1160 грн. 00 коп., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв’язку з самостійним виявленням помилки в розмірі 391 грн. 00 коп.; декларація від 18.02.2011 №9000536747, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1989 грн. 00 коп.; декларація від 18.03.2012 №9001312255, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1869 грн. 00 коп.; декларація від 15.04.2011 №9001962455, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1934 грн. 00 коп.; декларація від 20.05.2011 №9003660405, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1532 грн. 00 коп.; декларація від 17.06.2011 №34855, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1910 грн. 00 коп.; декларація від 20.07.2011 №41547, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 8107 грн. 00 коп.; декларація від 18.08.2011 №9006928691, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 9594 грн. 00 коп.; декларація від 20.09.2011 №9007971648, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 27764 грн. 00 коп.; декларація від 18.10.2011 №9008863787, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 8217 грн. 00 коп.; декларація від 18.11.2011 №9011507582, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 5101 грн. 00 коп.; декларація від 16.12.2011 №9012367162, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 6160 грн. 00 коп.; декларація від 19.01.2012 №9013924602, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 20185 грн. 00 коп.; декларація від 17.02.2012 №9006196987, якою визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 119 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 12.10.2010 за червень 2010 року №9004152178, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 328 грн. 00 коп., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв’язку з самостійним виявленням помилки в розмірі 16 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 11.05.2011 за квітень 2010 року №9003114356, яким зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 127 грн. 00 коп. Таким чином, до сплати в бюджет у квітні 2010 підлягає 622 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 11.05.2011 за травень 2010 року №9003118465, яким зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 02 грн. 00 коп.

Таким чином, до сплати в бюджет у травні 2010 підлягає 954 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 10.05.2011 за червень 2010 року №9003099607, яким зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 123 грн. 00 коп. Таким чином, до сплати в бюджет у червні 2010 підлягає 41157 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 11.05.2011 за липень 2010 року №9003114356, ким зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 05 грн. 00 коп. Таким чином, до сплати в бюджет у липні 2010 підлягає 895 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 10.05.2011 за жовтень 2010 року №9003089796, яким зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 79грн.00коп. Таким чином, до сплати в бюджет у жовтні 2010 підлягає 42529 грн. 00 коп.; уточнюючий розрахунок від 10.05.2011 за листопад 2010 року №9003094791, ким зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 79 грн. 00 коп. Таким чином, до сплати в бюджет у листопаді 2010 підлягає 31863 грн. 00 коп.

За несвоєчасну сплату коштів до бюджету відповідачу була нарахована пеня в розмірі 17886 грн. 57 коп.

За таких обставин, сума боргу з податку на додану вартість складає 124691 грн. 57 коп.

У зв’язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов’язання позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме надсилалась перша податкова вимога від 28.12.2009 №1/1148. Дана податкова вимога отримана відповідачем 11.01.2010. Друга податкова вимога від 15.02.2010 №2/84 отримана відповідачем 22.02.2010.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

За приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно абзацу 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданній податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем встановленого для подання податкової декларації.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України №2181-III – податкова декларація, розрахунок – документ, подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування/або сплата податку, збору обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

За приписами ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За приписами пп. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленими підрозділами у випадках, визначеними цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітній період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Геркон» (69095, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Горького, будинок №159,; ідентифікаційний код 22116418) на користь Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 46886 (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 36 (тридцять шість) коп., яку зарахувати на р/р31110009700003, код платежу 11021000, отримувач: Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код отримувач 38025440, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015; та суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 124691(сто двадцять чотири тисячі шістсот дев’яносто одна) грн. 57 (п’ятдесят сім) коп., яку зарахувати на р/р31112029700003, код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код отримувач 38025440, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська