Постанова № 25149680, 21.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року 16:42 Справа № 0870/2814/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П. та суддів: Батрак І.В., Нечипуренко О.М., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А.

позивача: ОСОБА_1;

представників:

позивача: ОСОБА_2

відповідача 1: Прокоф'єва С.А.;

відповідача 2: Прокоф'єва С.А. та Лактіонової О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України

Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 березня 2012 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач або ОСОБА_1) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної митної служби України (далі - відповідач 1 або ДМС України) та до Запорізької митниці (далі - відповідач - 2 або Запорізька митниця) в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ ДМС України від 01.03.2012 №442-к в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України; визнати протиправним та скасувати наказ Запорізької митниці від 02.03.2012 №289-к «По особовому складу»; поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 30 березня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів: головуючого судді Бойченко Ю.П., суддів: Батрак І.В., Нечипуренко О.М. на 18 квітня 2012 року.

За клопотаннями сторін провадження у справі неодноразово зупинялось до 16 травня 2012 року, до 30 травня 2012 року та до 21 червня 2012 року.

В судових засіданнях позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та коментарі до заперечень відповідачів.

Представники відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечили, з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов, просять суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 21.06.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2003 року ОСОБА_1 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу» на підставі наказу Державної митної служби України № 404-к.

Наказом Запорізької митниці № 575-к від 28 серпня 2003 року позивача прийнято на посаду інспектора вантажного відділу № 1 зі збереженням спеціального звання «Інспектор митної служби 2 рангу».

28 серпня 2003 року ОСОБА_1 прийнято присягу державного службовця, що підтверджується трудовою книжкою та поміткою на тексті присяги, копія якої надана суду.

З 02 грудня 2003 року по 02 березня 2012 року позивач обіймав інспекторські та керівні посади сектора номенклатури та контролю за класифікацією товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Запорізької митниці, що підтверджується копією трудової книжки.

На підставі наказу Запорізької митниці №72-к від 20 січня 2012 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника сектора по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів.

Наказом Державної митної служби України від 01 березня 2012 року за №442-к, за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у порушенні вимог законодавства України, а також несумлінному виконанні своїх службових обов'язків, припинено з 02.03.2012 перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».

На підставі наказу Державної митної служби України від 01 березня 2012 року за №442-к 02 березня 2012 року Запорізькою митницею видано наказ № 289-к «По особовому складу», яким доведено до відома особового складу про припинення перебування позивача на державній службі митниці, надано розпорядження здійснити відповідні розрахунки, здати до відділу кадрової роботи службове посвідчення та видати трудову книжку.

Підставою для винесення Наказу Державної митної служби України від 01 березня 2012 року за №442-к послугували наступні обставини.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 01.03.12 № 442-к «Про припинення перебування на державній службі», в ході службової перевірки, проведеної відповідно до наказу Держмитслужби України від 13.01.2012 № 28, встановлені факти несумлінного виконання співробітниками Запорізької митниці своїх службових обов'язків під час проведення митного контролю та митного оформлення товару «бій та непридатні до використання абразивні матеріали та інструмент...», що надходив протягом 2011 року на адресу ПП «КОР-Д».

Відповідно до матеріалів перевірки, товар переміщувався автотранспортом з Російської Федерації від відправника TOB «КРЕМЕКС» (404112, Волгоградська обл., м.Волжський, вул.Пушкіна, 45/1, Росія), виробник ВАТ «Волжський абразивний завод», основною продукцією якого є кусковий карбід кремнію чорний, зелений та електротехнічний.

Даний товар було класифіковано посадовими особами Запорізької митниці за кодом 2530909800 згідно з УКТЗЕД, як «бій та непридатні до використання абразивні матеріали та інструмент...», при ввезенні якого ставка мита становить 2%.

Однак, відповідно до висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експортної роботи від 14.12.2011 № 12.2-362, даний товар ідентифіковано як мінеральний продукт, що містить кремній (95%), кальцій, магній, залізо та домішки титану, мідь та цинк, є сировиною необхідною для отримання абразивного порошку різних фракцій методом подрібнення (зазначений висновок долучено до матеріалів справи).

В спірному наказі зазначено, що згідно з правилами класифікації товарів даний товар повинен був класифікуватися за іншим кодом - 2849000090 «карбід кремнію», при ввезенні якого ставка мита становить 5%.

В цьому ж наказі зазначено, що ОСОБА_1, начальником сектору номенклатури та класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Запорізької митниці,не здійснено належного контролю за роботою підпорядкованого особового складу щодо правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД,чим порушено вимоги Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації регіональної митниці, при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 07.08.2007 № 667.

Згідно з текстом наказу Державної митної служби України від 01.03.2012 №442-к «Про припинення перебування на державній службі», саме в «нездійсненні належного контролю за роботою підпорядкованого особового складу...», на думку відповідачів, полягає «несумлінне виконання своїх службових обов'язків позивачем», передбачених пунктами 2.19, 2.20, 2.21, 2.26, 2.28, 2.32 Посадової інструкції начальника сектору номенклатури та класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Запорізької митниці, що призвело до його звільнення з займаної посади на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» - порушення присяги державного службовця.

Однак суд не погоджується з вищезазначеними висновками виходячи з наступного.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну службу», громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Аналіз норм Закону України «Про державну службу» свідчить, що питання встановлення факту порушення державним службовцем Присяги не врегульоване.

Виходячи зі змісту Присяги державного службовця, встановленого статтею 17 Закону України «Про державну службу», суд приходить до висновку, що про порушення державним службовцем Присяги може свідчити наступне: державний службовець не служить вірно народові України або не дотримується Конституції та законів України, чи не сприяє втіленню їх у життя, не зміцнює їх авторитет; або не охороняє права, свободи і законніінтереси громадян; або не несе з гідністю високе звання державного службовця; або не виконує сумлінно свої обов'язки.

При цьому висновки про порушення державним службовцем Присяги мають бути обґрунтованим та підтверджуватись належними доказами.

Що стосується суті виявлених порушень, зазначених в спірному наказі Державної митної служби України від 01.03.12 № 442-к «Про припинення перебування на державній службі», то суд звертає увагу на наступне.

Рішення про класифікацію товару, що надходив протягом 2011 року на адресу ПП «КОР-Д» було прийнято та підписано старшим інспектором ВКМВ та КТ Гнецько О.І. та затверджено начальником ВКМВ та КТ Слабишевим В.О. на підставі висновків лабораторного дослідження від 10.02.11 року № 18-0078.

На підставі висновку Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експортної роботи (надалі - ДСЕЗМО ЦМУЛДЕР) №18-0073 від 10.02.2012 року, код товару відповідає показникам «... бій та непридатні до використання абразивні матеріали...». (Додаток - 8).

Відповідно до п. 2 Переліку зон діяльності експертних підрозділів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 03.06.04 № 414, до зони діяльності Дніпропетровського експертного підрозділу відноситься територія Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської області.

Таким чином, службовими особами Запорізької митниці було правомірно направлено запит про проведення дослідження від 07.02.11 № 12 для перевірки відповідності коду товару заявленим показникам саме до ДСЕЗМО ЦМУЛДЕР, підстав для недовіри цьому підрозділу не було.

Позивач не несе відповідальність за правильність наданих експертною установою висновків.

Крім того, згідно висновку № 12.2-362 від 14.12.11 Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, проби товару, заявленого у гр. 31 ВДМ, як «бій та непридатні до використання абразивні матеріали та інструмент...» були відібрані15.11.2011 на підставі акту про взяття проб і зразків товарів б/н. Згідно висновку, визначені показники проб не відповідають інформації наведеній у графі 31 ВМД. Приміткою до висновку зазначено, що результати досліджень є чинними виключно для наданих проб.

Отже, наведений експертний висновок жодним чином не підтверджує той факт, що з початку 2011 року всі 22 митних оформлення товару, що надходили на адресу ПП «КОР-Д», проведено з неправильним застосуванням коду товару як «бій та непридатні до використання абразивні матеріали та інструменти».

Також, представниками відповідачів зроблений наголос на нормі наказу ДМСУ від 07.08.07 № 667, затвердженій в п. 7 Розділу III Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 07.08.07 №667. Зокрема, зазначають, що «пропозиції експертних підрозділів щодо класифікації товару, викладені у висновках експертів, не є визначальними для класифікації товару та мають інформаційний характер». Однак відповідачі, в подальшому, суперечать власній позиції, оскільки виходячи з оспорюваних наказів та тверджень відповідачів, викладених в запереченнях, вбачається, що висновки Центрального митного управління лабораторних досліджень та експортної роботи (Київська лабораторія) носять, на їх думку, обов'язків характер, в той час як висновки Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів ЦМУЛДЕР (Дніпропетровська лабораторія) лише інформаційний, хоча вказані установи є двома рівноцінними експертними (лабораторними) установами.

Також, в запереченні вказується, що за ініціативою СБК та ПМП проведено поглиблений митний огляд (у т.ч. фотографування) товару з відбором та подальшим направленням зразків для дослідження у Київській лабораторії за ВМД № 112000009/2011/13353, 112000009/11/13354 від 14.11.11. За цими ВМД з Російської Федерації на митну територію України тим самим суб'єктом ЗЕД імпортувався товар з аналогічною назвою «Бій та непридатні до використання абразивні матеріали та інструменти». Результати лабораторної перевірки показали, що «визначені показники проб не відповідають інформації про товар, наведеній у графі 31 ВМД 14.11.2011 №№ 112000009/2011/013354, 112000009/2011/013353 в частині «Бій та непридатні до використання абразивні матеріали та інструмент». Отже, висновок Київської лабораторії діаметрально протилежний висновку Дніпропетровської лабораторії. Але проби товарів для Дніпропетровської та Київської експертиз відбирались від абсолютно різних партій товару.

Крім того, в обох висновках є примітка, яка свідчить що «результати досліджень є чинними для наданих проб (зразків) товарів». Але всупереч цьому, комісія зробила висновок, що всі 22 партії товару, оформлювані протягом 2011 року, потрібно класифікувати саме з врахуванням висновку Київської лабораторії. Проте, така позиція не відповідає положенням наказу Державної митної служби України від 03.06.04 № 414 «Про визначення зон діяльності експертних підрозділів», згідно з яким Запорізька область відноситься до зони діяльності Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів.

Щодо порушення позивачем пунктів 2.19, 2.20, 2.21, 2.26, 2.28, 2.32 Посадової інструкції начальника сектору номенклатури та класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Запорізької митниці (далі - Посадова інструкція), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.19 Посадової інструкції на позивача покладений обов'язок здійснювати процедури митного контролю та митного оформлення товарів у частині контролю за правильністю визначення їх митної вартості і контролю за правильністю класифікації згідно з УКТЗЕД в межах компетенції ВКМВКТ.В даному конкретному випадку митні оформлення товару позивач не здійснював, до питань контролю митної вартості та класифікації товарів безпосередньо не залучався.

Пунктом 2.20 Посадової інструкції визначено, що позивач повинен здійснювати контроль за правильністю визначення заявленої декларантом митної вартості та правильності класифікації та кодування товарів, відповідно до УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю, митного оформлення та за результатами моніторингу електронних копій ВМД. Як пояснив позивач в судовому засіданні, в даному конкретному випадку митні оформлення бою він не здійснював, до питань контролю митної вартості та класифікації товарівпід час проведення процедур митного контролю, митного оформлення безпосередньо не залучався. Щодо моніторингу, то його він проводив за найбільш ризикованими кодами товарів, однак даний товар до них не віднесений.

Відповідно до п. 2.21 Посадової інструкції, позивач повинен, в межах своєї компетенції розглядати за запитами структурних підрозділів митниці спірні та складні питання при визначенні митної вартості товарів, класифікації та кодування товарів за УКТЗЕД, що виникають в процесі здійснення митного оформлення товарів та приймативідповідні рішення,взаємодіяти з експертними організаціями з питань класифікації та кодування товарів. Як свідчать матеріали справи, запит по цьому товару приймав не позивач, а його підлегла, старший інспектор Гнецько Оксана Іванівна, яка має всі необхідні повноваження на такі дії, рішення щодо визначення коду товару приймала також вона. До того ж, її рішення підписував начальник відділу - Слабишев Володимир Олександрович, безпосередній начальникКарміна І.О. З експертними організаціями по даному випадку позивач взаємодіяв шляхом направлення до них запиту на проведення досліджень і проб товару.

Згідно із п. 2.26 Посадової інструкції позивач бере участь при формуванні переліків товарів «групи ризику» та «групи прикриття» за напрямками діяльності ВКМВКТ. Відповідно до пояснень позивача, судом встановлено, що він займався в митниці формуванням груп ризику по класифікації товарів. Товар бій абразивний матеріалів до такої групи не входив, оскільки дослідження в Дніпропетровській лабораторії не виявило порушень.

Пунктом 2.28 Посадової інструкції визначено, що позивач бере участь у проведенні перевірок по напрямках, що належать до компетенції ВКМВКТ- всі перевірки проводяться відповідно до наказу начальника митниці. По даному товару таких наказів відповідачем 2 не приймалось. Проти вказаного факту представники відповідачів не заперечували.

Відповідно до п. 2.32 Посадової інструкції -спільно з начальником відділу координує, планує та здійснює оперативний контроль за роботою сектору номенклатури та класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів ВКМВКТ та осіб, уповноважених на класифікацію товарів, згідно з наказами Запорізької митниці. Судом встановлено, що до прийняття рішення про правильність коду товару від 11.02.11 №КТб-112-0017-11 позивач не залучався, його прийняла Гнецько Оксана Іванівна, його підлегла, а підписував безпосередній начальник позивача - Слабишев Володимир Олександрович.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 26 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 № 2805-IV, дисциплінарне стягнення не застосовується, зокрема під час перебування посадової особи митної служби у відпустці або відрядженні. Аналогічна норма закріплена частиною 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, якою встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

В порушення зазначених норм законодавства до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення в період його знаходження у відпустці на підставі наказу начальника Запорізької митниці № 81-кв від 23.02.2012 «Про надання відпустки», з 27.02.2012 по 13.03.2012. (копія наказу долучена до матеріалів справи).

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що до позивача застосовувались будь-які заходи дисциплінарного впливу за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Таким чином, відповідачами не надано суду жодного доказу на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Присяги державного службовця.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача, щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби від 01.03.2012 № 442-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, а також визнання протиправним та скасування наказу Запорізької митниці від 02.03.2012 № 289-к «По особовому складу» обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України здійснено протиправно, то підлягають задоволенню вимоги позивача щодо поновлення його на посаді начальника сектору по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів Запорізької митниці з 02.03.2012 року.

Стосовно вимог позивача: «Стягнути з Запорізької митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.03.2012 року по день винесення рішення у справі.».

Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно довідки Запорізької митниці від 22.05.2012 №08-37/482 середньоденна заробітна плата позивача становила 170 грн.34 коп.

Таким чином, середній заробіток, що підлягає стягненню з Запорізької митниці на користь ОСОБА_1 розраховується наступним чином:за період з 02 березня 2012 по 21 червня 2012 року = 12605,16 грн. (170 грн.34 коп. х 74 робочих днів).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби від 01.03.2012 № 442-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Запорізької митниці від 02.03.2012 № 289-к «По особовому складу».

4. Поновити на посаді начальника сектору по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів Запорізької митниці ОСОБА_1 з 02.03.2012 року.

5. Стягнути з Запорізької митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.03.2012 року по 21.06.2012 року включно в сумі 12605 (дванадцять тисяч шістсот п'ять) гривень 16 (шістнадцять) копійок. .

6. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Ю.П. Бойченко

Суддя (підпис) І.В.Батрак

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко