Постанова № 25149651, 02.07.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2012 р. Справа № 2a-1656/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі

до державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат»

про стягнення заборгованості в сумі 4523,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4523,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно зазначених вимог законодавства та відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату пільгових пенсій та їх доставку за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року за списком №2 у розмірі 4523,95 грн. Однак, дана сума ним не відшкодована, а тому просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправленння. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що державне підприємство «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат»22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.05.2012 року за №13834938 (а.с. 9-10).

Товариство є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.

Працівнику відповідача Шулю Ю.П. призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №2.

Заборгованість відповідача в сумі 4523,95 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року та розрахунком заборгованості до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до «б»-«з»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення, якими відповідачу визначено до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 2. (а.с. 11, 13, 15, 17, 19).

Вказанами розрахунками позивачем було повідомлено відповідача про дану заборгованість, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 12, 14, 16, 18,).

Однак, заборгованість управлінню Пенсійного фонду України в м. Тернополі в сумі 4523,95 грн. станом на день розгляду справи судом, відповідачем не відшкодована.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі -Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі -Закон №1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", „б"-„з" статті 13 Закону №1788-XII.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі -Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б" - „з" статті 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N21-1 (надалі -Інструкція ).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 4523,95 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 4523,95 грн. не подано, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08033772) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4523 (чотири тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 95 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 11:15 год. 07.04.2012 року.