Постанова № 25149032, 27.06.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/1769/12

Ряд стат. звіту № 8.2.2

Код - 10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 р. 12.10 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., при секретарі судового засідання Сабадаш В.І., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне"-представник Митровцій В.І.;

відповідача: Чопська митниця ДМСУ -представник Кобрин М.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" до Чопської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 27 червня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 2 липня 2012 року.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень від 23 травня 2012 року за №149, №150.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити із підстав, що наведені у позовній заяві. Так, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскарженими податковими повідомленнями відповідач безпідставно визначив податкові зобов'язання за платежем податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, адже при імпорті товарів на митну територію України на підставі від вантажно-митних декларацій від 16.07.2009 №302000037/2009/705856, від 11.02.2010 302000009/2010/701231, від 19.10.2011 №305000017/2011/12708, від 30.06.2011 №305000017/2011/7784, від 20.04.2011 № 305000017/2011/4659, від 17.03.2011 №305070011/2011/2807, від 02.03.2011 № 305070011/2011/2165, від 06.10.2011 №305000017/2011/12149, від 04.02.2012 № 305070000/2012/685 підприємством було вірно віднесено товари до товарної підкатегорії УКТЗЕД 8525 80 30 00 -цифрові камери та зазначив, що митним органом на момент проведення митного контролю було підтверджено правильність вказаної класифікації.

Також зазначив, що висновки перевірки, що вказані товари у відповідності до вимог УКТЗЕД відповідають телевізійним камерам та класифікуються в товарній підкатегорїї 8525 80 19 00 УКТЗЕД є безпідставними та спростовуються як поданими до вантажно-митних декларацій додатковими документами, так і висновком експерта №О-130 Закарпатської Торгово-промислової палати від 19 червня 20012 року, згідно якого вказані товари відповідають коду 85253000- цифрові камери.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову. Зокрема зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення Чопської митниці №149, №150 від 23 травня 2012 року винесені на підставі акту документальної перевірки №0012/2/305000000/0033285430 від 07 травня 2012 року «Про результати невиїзної документальної перевірки стану дотримання ТзОВ „ВЕТ Аутомотив Україне" (код ЄДРПОУ 33285430) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні в режимі імпорту товарів „Камери цифрові..." за період з 01.04.2009 по 31.03.2012», а сама перевірка та прийняті на її підставі податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими. Відповідач вважає, що позовна заява є безпідставною, а прийняті відповідачем податкові повідомлення правомірними та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до наступних висновків.

На підставі акту документальної перевірки №0012/2/305000000/0033285430 від 07 травня 2012 року. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.05.2012 за №149, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності в розмірі 100852,23 гривень, податкове повідомлення-рішення від 27.05.2012 за №150, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності в розмірі 20170,44 гривень.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідач приймав виходячи з того, що за результатами проведеної перевірки було встановлено, що по всім опрацьованим вантажно-митним деклараціям опис товару гр. 31 подібний, в частині опису товару, що є визначальним для його класифікації згідно з УКТЗЕД, а саме: камери цифрові... призначені для використання в складі системи контролю якості готової продукції... Цифрова камера не містить в своєму складі передавача та приймача радіоелектронних та випромінюваних пристроїв, в складі камери наявний аналогово-цифровий перетворювач, який забезпечує передачу зображення в блок машини для автоматичного оброблення інформації за допомогою кабеля...".

При вивченні товаросупровідних документів та технічної документації, що стали підставою для здійснення митного оформлення товару „Камери цифрові...виробник Ваnner Engineering Corp., торгова марка Рresence PLUS Pro, модель РРСАМ" по ВМД від 04.02.2012 року № 305070000/2012/000685 відповідачем встановлено, що дана модель камери являє собою пристрій, який фіксує зображення та передає його за допомогою контролера до машини для автоматичного оброблення інформації.

Згідно інформації наведеної в листах Держмитслужби від 20.02.2008 №29/1-11,1/1056 (втратив чинність 21.02.11р.) та від 16.05.2011 року №11.1/2-16/7598-ЕП „Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД", до телекамер товарної підпозиції 8525 80, відносяться камери, які фіксують зображення та перетворюють їх в електронний сигнал, який передається у вигляді відеозображення в визначене місце за межами камери для перегляду або віддаленого запису.

До цієї категорії апаратури включаються, серед іншого, студійні та репортажні телевізійні камери, камери, що використовуються для промислових або наукових цілей, в телевізійних системах замкнутого типу (для відеоспостереження), камери для контролю за дорожнім рухом, камери, що використовуються в кабельному телебаченні (ССТУ), камери, що працюють з машинами для автоматичного оброблення інформації (наприклад, мережеві камери, „комп'ютерні" камери, веб-камери тощо) тощо.

З урахуванням вищевикладеного, та додаткової інформації з мережі Інтернет про характеристики товарів, відповідачем зроблено висновок, що у відповідності до вимог УКТЗЕД такі камери відповідають телевізійним камерам (камери, що не мають вбудованих засобів для запису зображення) та класифікуються (згідно Правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та з урахуванням пояснень до товарної позиції 8525 УКТЗЕД) в товарній підкатегорїї 8525 80 19 00 УКТЗЕД, а також про те, що неправильна класифікація вищезазначених товарів привела до застосування ставки мита 0% замість 10 %.

Оцінюючи наявність правових підстав для визначення податкового зобов'язання визначених у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, суд встановив, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України № 92-IV).

У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України № 92-IV міститься визначення терміну "митні процедури" -це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Пунктом 1 статті 206 Податкового кодексу України, визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ (що діяв в момент спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні норми містяться і у пункті 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, згідно якої якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Статтею 69 Митного кодексу України № 92-IV визначено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

За змістом статті 313 Митного кодексу України № 92-IV класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у даній справі не встановлено і в поясненнях відповідача не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати проведеної перевірки та на положення підпункту 54.3.2 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України. Дана позиція міститься також у листі Верховного Суд України від 01.01.2010 "Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами" та ухвалі ВАСУ від 01.02.2011 р. по справі №К-35997/10.

Крім того, представник відповідача підтвердив відсутність фактів складання карток відмови у митному оформленні вантажно-митних декларацій позивача, в яких зазначалась класифікація товарів за кодом УКТЗЕД 85253000, а також відсутність фактів службових розслідувань чи притягнення до відповідальності працівників митного органу, які здійснювали таке оформлення.

Представник позивача подав у судовому засіданні висновок експерта від 19.06.2012 року щодо технічних характеристик вищевказаних камер, де експертом зроблено висновок про належність таких до товарної позиції УКТЗЕД 8525803000 -тобто саме до такої, до якої їх відносив позивач.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене відповідачем не спростовано обґрунтування позовних вимог, судом встановлено їх відповідність нормам матеріального права, а тому позов слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, стягнути із Державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сорок шість гривень 00 копійок).

Керуючись вищенаведеним та на підставі ст.ст. 2, 3, 11, 17, 18, 71, 94, 160 163, 255 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" до Чопської митниці Державної митної служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Чопської митниці №149 від 29.05.2012 року, яким ТзОВ "ВЕТ Аутомотив Україне" донараховано мито на товари, що ввозились на територію України на загальну суму 100852,23 грн. та №150 від 23.05.2012 року по податку на додану вартість на загальну суму 20170,44 грн..

3. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.