Рішення № 25146102, 12.07.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2012 р.Справа № 17/5025/629/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин

про стягнення 37 903,26 грн., з яких 37 571,30 грн. -основний борг, 219,25 грн. -3% річних, 112,71 грн. -інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача: Петренко Т.С. -за довіреністю від 09.07.2012р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 37 571,30 грн., 219,25 грн. -3% річних, 112,71 грн. -інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №SA-11-11 про сервісне обслуговування від 01.11.2011р. стосовно оплати виконаних робіт.

В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.

Статтею 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи в обгрунтування своїх доводів.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, відповідачу направлялися ухвали суду. Між тим, ухвали повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Вольво Україна", м. Київ (виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Нетішин (замовник) укладено договір №SA-11-11 про сервісне обслуговування, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався провести сервісне обслуговування (ремонт) транспортного засобу замовника Volvo FH12, номер шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, відповідно до рахунків №VU-1224048 від 14.11.2011р. та №VU-1224051 від 14.11.2011р., які є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язався прийняти роботу та оплатити її за договірними цінами, на умовах даного договору. (п. 1.1., 1.2.).

Згідно п.п. 2.1. - 2.3. вказаного вище договору загальна вартість ремонту вказується у рахунках виконавця, які є невід'ємною частиною цього договору, і складає 37 571,30 грн., у т.ч. ПДВ 6 261,88 грн.:

- №VU-1224048 від 14.11.2011р. на суму 10 669,27 грн., в т.ч. ПДВ 1778,21 грн.

- №VU-1224051 від 14.11.2011р. на суму 26 902,03 грн., в т.ч. ПДВ 4483,67 грн.

Ціна кожної одиниці ремонту вказана у рахунках, які є невід'ємною частиною цього договору. Остаточна вартість ремонту вказана у актах виконаних робіт №ST-VU-1102376 від 14.11.2011р. та №ST-VU-1102402 від 14.11.2011р., які підписуються замовником та представником виконавця при передачі виконавцем замовнику транспортного засобу після закінчення ремонтних робіт.

В розділі 3 договору про сервісне обслуговування сторони визначили порядок розрахунків, зокрема, згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.4. 3.1. строк оплати рахунків по цьому договору встановлюється згідно графіка:

· до 30 листопада 2011 року - 7 514,26 грн.;

· до 25 грудня 2015 року - 7 514,26 грн.;

· до 25 січня 2012 року- 7 514,26 грн;

· до 25 лютого 2012 року - 7 514,26 грн;

· до 25 березня 2012 року - 7 514,26 грн.

Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Оплата за даним договором здійснюється замовником або страховою компанією, в якій застраховані транспортні засоби замовника, а також третіми особами, якщо це не заперечує чинному законодавству.

Згідно п. 4.1. договору фактом прийняття замовником ремонтних робіт є підписані сторонами акти виконаних робіт №ST-VU-1102376 від 14.11.2011р. та №ST-VU-1102402 від 14.11.2011р., які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору №SA-11-11 про сервісне обслуговування від 01.11.2011р. позивачем були виконані роботи та встановлені запчастини, паливно-мастильні матеріали виконавця на загальну суму 37 571,30 грн., про що свідчать складені та підписані між сторонами акти виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних №ST-VU-1102376 від 14.11.2011р. на суму 10 669,27 грн. та №ST-VU-1102402 від 14.11.2011р. на суму 26 902,03 грн.

Однак, відповідач оплату виконаних робіт згідно умов договору №SA-11-11 про сервісне обслуговування від 01.11.2011р. не провів.

22.02.2012р. позивач надіслав відповідачу вимогу просплату боргу, що підтверджується поштовою квитанцією №5996 від 22.02.2012р. та описом вкладення. Але, відповідач залишив вимоги без відповіді та задоволення.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, згідно ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 219,25 грн. -3% річних (за період з 01.03.2012р. по 10.05.2012р.) та 112,71 грн. -інфляційних втрат (за березень 2012 року, квітень 2012 року).

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не здійснив оплату виконаних робіт, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в примусовому порядку.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №SA-11-11 про сервісне обслуговування від 01.11.2011р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався провести сервісне обслуговування (ремонт) транспортного засобу відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти роботу та оплатити її за договірними цінами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт №ST-VU-1102376 від 14.11.2011р. та №ST-VU-1102402 від 14.11.2011р. вказано перелік робіт, виконання яких було здійснено позивачем і виконання яких було прийнято відповідачем та встановлені запчастини, паливно-мастильні матеріали, а також визначена їх вартість. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін і не містять ніяких зауважень, тобто сторони підтвердили, що такі роботи є виконаними та погодили їх вартість.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно умов договору №SA-11-11 про сервісне обслуговування від 01.11.2011р. та виконав роботи на загальну суму 37 571,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в розділі 3 договору про сервісне обслуговування сторони визначили строк оплати рахунків по цьому договору і встановили графік оплати.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення оплати виконаних робіт згідно актів, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті виконаних робіт в розмірі 37 571,30 грн. є правомірною.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування за прострочку виконання грошового зобов'язання в розмірі 219,25 грн. -3% річних (за період з 01.03.2012р. по 10.05.2012р.) та 112,71 грн. -інфляційних втрат (за березень 2012 року, квітень 2012 року).

З врахуванням зазначеного вище, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна", м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин про стягнення 37 903,26 грн., з яких 37 571,30 грн. -основний борг, 219,25 грн. -3% річних, 112,71 грн. -інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна" (м. Київ, Кільцева дорога, 20/1-А, код 30176505) 37 571,30 грн. (тридцять сім тисяч п'ятсот сімдесят одну гривню 30 коп.) -основного боргу, 219,25 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень 25 коп.) -3% річних, 112,71 грн. (сто дванадцять гривень 17 коп.) -інфляційних втрат, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Повне рішення складено 17 липня 2012 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 -до справи,

2 -позивачу,

3 -відповідачу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1).