Рішення № 25146006, 09.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5023/2430/12

вх. № 2430/12

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю представників сторін:

позивача Ващенко Р.М. (дов. б/н від 15.02.2012р.).

відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків

про спонукання до виконання умов мирової угоди, шляхом стягнення грошової суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", в якій просить суд стягнути з відповідача 34 451,03 грн. суму боргу за невиконання мирової угоди, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди, укладеної між сторонами 24.11.2011 року та затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області у справі №5023/8178/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2012 року порушено провадження у справі № 5023/2430/12, розгляд справи призначено на 13.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2012 року задоволено клопотання відповідача про відкладання розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 25.06.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2012 року до початку розгляду справи по суті надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№8092 від 22.06.2012 року), в якій просить суд спонукати Приватне акціонерне товариство "Термолайф" виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 24.11.2011 року у справі № 5023/8178/11, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція" грошових коштів в сумі 34 451,03 грн.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2012 року прийнято заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція" про уточнення позовних вимог, як заяву про зміну предмета позову до розгляду на підставі ст..22 ГПК України. Крім того, задоволено клопотання відповідача про відкладання розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 09.07.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2012 року підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2012 року не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх. № 9028 від 09.07.2012 р. повторно звернувся з заявою про відкладення розгляду справи на інший строк, в зв'язку з перерубуванням його представника у відрядженні. Відзиву на позовну заяву та документів, витребуваних господарським судом не надав.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін, в зв*язку з чим не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим, встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому службове відрядження представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).

У зв'язку з наведеним та з огляду на своєчасне повідомлення судом відповідача щодо проведення судового засідання, суд вважає, що у останнього була можливість належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

При цьому, судом враховується, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи вже двічі задовольнялось господарським судом ухвалами господарського суду від 13.06.2012 року та 25.06.2012 року.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція" зверталося до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Термолайф" про стягнення суми заборгованості з оплати виконаних робіт за договором підряду № 7 в розмірі 33 876,27 грн. та покладення на відповідача судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області у справі №5023/8178/11 від 24.121.2011 року (суддя: Жигалкін І.П.) задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду укладену між сторонами 24.11.2010 року.

Відповідно до умов мирової угоди від 24.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Термоізоляція» та Приватне акціонерне товариство "Термолайф" домовились про укладення мирової угоди по справі № 5023/8178/11 на зазначених умовах:

1. Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем на момент укладення цієї Мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в позовній заяві Позивача й складає 33 876 грн. 27 коп. (з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) процентів річних від простроченої суми).

2. Відповідач гарантує повне та своєчасне виконання зобов'язань, передбачених цією угодою та зобов'язується в строк до 31 січня 2012 року сплатити Позивачу, шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача, зазначений у договорі № 7, заборгованість з оплати виконаних робіт за договором № 7, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) процентів річних від простроченої суми, всього зобов'язується сплатити суму 33 876 грн. 27 коп. Також, в строк до 31 січня 2012 року Відповідач зобов'язується шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача, зазначений у договорі № 7, сплатити Позивачу понесені судові витрати, а саме: державне мито в сумі 338 грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

3. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової Угоди.

4. Позивач та Відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав свій обов'язок щодо належного виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Харківської області, грошові кошти в сумі 34 451,03 грн. на поточний рахунок позивача не перерахував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Таким чином, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі (п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Крім того, суд наголошує, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Тобто, Закон України "Про виконавче провадження " визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Виходячи зі змісту наведених процесуальних норм, ухвала господарського суду про припинення провадження у справі, яка винесена з підстав п. 7 ст. 80 ГПК України у зв'язку з затвердженням мирової угоди, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" (Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші відомості, передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Недодержання відповідних вимог в ухвалі суду про затвердження мирової угоди - не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2010р. у справі №22/48.

Так, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Водночас, як слідує зі змісту ухвали господарського суду Харківської області від 24.11.2011 р. у справі №5023/8178/11 про затвердження Мирової угоди, вона не містить ані дати набрання ухвалою законної сили, ані строку пред'явлення її до виконання, що свідчить про невідповідність зазначеної ухвали вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Даний висновок суду підтверджується також, Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області від 21.06.2012 року, про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду від 24.11.2011 року у справі № 5023/8178/11 про затвердження мирової угоди між сторонами, що міститься в матеріалах справи (арк. спр. 65).

Відповідно до п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з наведених законодавчих положень, характеру правовідносин, враховуючи факт ухилення відповідачем від виконання умов Мирової угоди, а також невідповідність ухвали господарського суду Харківської області від 24.11.2011 р. у справі №5023/8178/11 про затвердження Мирової угоди, вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що вимога позивача про спонукання відповідача до виконання умов Мирової угоди шляхом стягнення з останнього грошових коштів в сумі 34 451,03 грн. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ст.ст. 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю

Спонукати Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (61071, Харківська обл., місто Харків, Жовтневий район, шосе Карачівське, будинок ,44, код 34015182, р/р 26009301787549 у філії Головного управління ПАТ "ПІБ" в Донецькій області, МФО 334635) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2011 року у справі №5023/8178/11, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (61071, Харківська обл., місто Харків, Жовтневий район, шосе Карачівське, будинок ,44, код 34015182, р/р 26009301787549 у філії Головного управління ПАТ "ПІБ" в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція" (61136, Харківська область, місто Харків, Київський район, вулиця Гвардійців-Широнінців, будинок 94, квартира 73, код 31644934, р/р 2600600114223 в АТ "Регіон -Банк" м. Харків, МФО 351254) грошових коштів в сумі 34 451,03 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (61071, Харківська обл., місто Харків, Жовтневий район, шосе Карачівське, будинок ,44, код 34015182, р/р 26009301787549 у філії Головного управління ПАТ "ПІБ" в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Термоізоляція" (61136, Харківська область, місто Харків, Київський район, вулиця Гвардійців-Широнінців, будинок 94, квартира 73, код 31644934, р/р 2600600114223 в АТ "Регіон -Банк" м. Харків, МФО 351254) - 1609,5 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.07.2012 року.

Суддя Задорожна І.М.