номер провадження справи 15/67/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.12 Справа № 5009/2198/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі", 69037 м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 7 кв. 25
до відповідача Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя", 69600 МСП, м. Запоріжжя, Аеропорт, вул. Блакитна, 4
про стягнення 56 555,35 грн.
Суддя Горохов І.С.
представники:
від позивача: Лівошко І.Є, представник за дов. №03/12 від 04.04.2012
від відповідача: Щетко В.А., представник за дов. №639/12 від 04.05.2012
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі" до відповідача Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" про стягнення 56 555,35 грн.
Ухвалою господарського суду від 12.06.2012р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 04.07.2012р. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 11.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору на постачання природного газу №110256А від 01.01.2011 відповідачу поставлено газ на загальну суму 90 681,37 грн. Відповідач частково оплатив отриманий газ, на день звернення до суду заборгованість становить 33 896,61 грн. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по договору відповідачеві нараховано штрафні санкції. Окрім основної заборгованості позивач просить стягнути 8928,70 грн. інфляційного збільшення, 2231,69 грн. 3% річних, 11 498,35 грн. пені.
Відповідач проти позову частково заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що заборгованість виникла через тяжке фінансове становище. Зазначив, що у зв'язку з тяжким матеріальним станом на підприємстві запроваджено жорсткий режим економії, встановлений неповний робочий тиждень, скорочений штат. Підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати. Вважає, що стягнення заборгованості та штрафних санкцій погіршить фінансову ситуацію підприємства ва може привести до його банкрутства. Просить зменшити розмір неустойки та відстрочити виконання судового рішення до 31.10.2012.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індра-Енерджі»- постачальник (позивач у справі) та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»- покупець (відповідач у справі) укладено договір №110256А на постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з розділом 6 договору, оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої плати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа місяця, наступного за звітним.
Як свідчать матеріали справи -акти прийому-передачі природного газу від 31.12.2011 на суму 90 681,37 грн. та №ИЭ-0000302 від 31.12.2011 на суму 657,18 грн., відповідачеві поставлено газ на загальну суму 91 338,55 грн.
Відповідач у якості попередньої оплати 09.11.2011 та 29.11.2011 сплатив 57 441,94 грн.
Таким чином, до теперішнього часу не сплачена заборгованість становить 33 896,61 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Претензій щодо якості та обсягів поставленого газу відповідачем до позивача не пред'являлося. Листом від 31.01.2011р. №113 ДП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»повідомило позивача про те, що згідно договірних зобов'язань проплату за природний газ гарантує. Однак, у зв'язку з фінансово-економічними труднощами та боргу по виплаті заробітної плати працівникам підприємства, остаточний розрахунок буде здійснено до 30.06.2011р. Сума заборгованості відповідачем визнана, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками акт звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2011 на суму 33 896,61 грн.
За таких обставин, вимога про стягнення 33 896,61 грн. заборгованості за поставлений товар -природний газ підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: збитки внаслідок інфляційних процесів за період з 11.01.2012 по 30.05.2012 у сумі 237,27 грн. та за період з 10.02.2011 по 30.06.2011 у сумі 8691,43 грн., пеню за період з 11.01.2012 по 30.05.2012 у сумі 1992,58 грн. та за період з 10.02.2011 по 30.06.2011 у сумі 9 500,77 грн., 3% річних за період з 11.01.2012 по 30.05.2012 у сумі 392,83 грн. та за період з 10.02.2011 по 30.06.2011 у сумі 1835,86 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір сторонами підписано з протоколом розбіжностей, про що зроблено застереження в договорі.
Так, відповідно п. 8.2. договору з врахуванням протоколу розбіжностей, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, у строки що зазначені у п. 6.1 цього Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника суму заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом перевірено правильність нарахування сум, заявлених до стягнення у відповідності до законодавства та встановлено, що стягненню підлягає: 2 227,62 грн. - 3% річних, 8 928,70 грн. втрат від інфляції, 11 492,89 грн. пені.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та відстрочення виконання рішення до 31.10.2012 судом не задовольняється з огляду на наступне.
Пунктами 3, 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено про те, що прикладається максиму зусиль для погашення наявної кредиторської заборгованості, доходи підприємства спрямовуються на виконання зобов'язань перед працівниками підприємства, примусове стягнення заборгованості і недоїмки не прискорить процес її погашення, навіть ще більше погіршить фінансову ситуацію на підприємстві. .
Суд не вбачає підстав для зменшення неустойки -пені за договором, оскільки її розраховано з урахуванням вимог чинного законодавства України з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України за період, що не перевищує 6 місяців, та вона не є надмірно великою.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Надання відстрочки виконання рішення можливе за наявності обставин, що ускладнюють або роблять його неможливим. відсутність грошових коштів для сплати кредиторських зобов'язань не є достатньо обґрунтованою підставою для надання відстрочки виконання рішення. Позивачем не обґрунтовано строк до якого просить відстрочити виконання рішення до 31.10.2012р. у зв'язку з чим зазначено саме таку дату. Звіт про фінансові результати за 2011 рік не є належним доказом в обґрунтування відстрочки виконання рішення, оскільки не свідчить про збитковість підприємства за І півріччя 2012 року. Крім того, відповідачем здійснюється поступове погашення кредиторської заборгованості, про що свідчать надані копії банківських виписок.
Будь-яких інших доказів в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення, окрім звіту про фінансові результати за 2011 рік відповідачем не надано.
За таких обставин, клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та про відстрочку виконання рішення судом не задовольняється.
Враховуючи вище викладене, вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі" до відповідача Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" про стягнення 56 555,35 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (69600 м. Запоріжжя, Аеропорт, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 01130561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі" (69037 м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 7 кв. 25, код ЄДРПОУ 36576639) 33 896 (тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 61 коп. заборгованості, 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 62 коп. 3% річних, 8 928 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 70 коп. втрат від інфляції, 11 492 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 89 коп. пені, 1 640 (одну тисячу шістсот сорок) грн. 72 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16.07.2012р.
Судове рішення № 25145775, Господарський суд Запорізької області було прийнято 11.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/2198/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: