Рішення № 25145692, 11.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/63/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа № 5009/1902/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

Представники сторін не з'явились.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/1902/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Лайн» (10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 72, скорочено ТОВ «Бест-Лайн»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно Груп»(69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 7-А, кв. 12, скорочено ТОВ «Інтер-Техно Груп»);

про стягнення суми.

Сутність спору:

ТОВ «Бест-Лайн»заявлено позовні вимоги до ТОВ «Інтер-Техно Груп»про стягнення заборгованості за договором на організацію транспортно -експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом № 11 від 17.11.2011 р. в розмірі 9 789,17 грн., з яких 9 631,50 грн. - основний борг, 67,42 грн. -індекс інфляції, 90,25 грн. - річні за користування чужими коштами.

Ухвалою господарського суду від 23.05.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно номер провадження 34/63/12, справу призначено до розгляду на 20.06.2012 р., розгляд справи відкладено на 11.07.12 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.12.2011 р. вантаж відповідача згідно СМR № 027881 від 07.12.2011 р. та акту надання послуг № 518 від 07.12.2011 р., копії яких були вручені відповідачу 03.01.2012 р. рекомендованим листом, було доставлено до місця призначення, отже відповідач отримав автотранспортні послуги по перевозці вантажу на суму 9631,50 грн., заперечень при перевезенні вантажу з боку відповідача по кількості та якості не було. Станом на 04.05.2012 р. сума заборгованості по основному боргу відповідача складає 9631,50 грн. Відповідачу також нараховано індекс інфляції в сумі 67,42 грн. за період: січень-квітень 2012 р. та 3% річних в сумі 90,25 грн. за період з 11.01.12 р. по 04.05.12 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Бест-Лайн»посилається на ст. 525, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1, ч.2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 5, ст. 6, ст. 66, ст. 67 ГПК України, ст. 343 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2012 р. підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ТОВ «Інтер-Техно Груп», відповідач по справі, відзиву на позов не надало, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином. Ухвали суду було направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.07.12 р.: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 7-А, кв. 12, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України. За даними вказаного витягу на дату прийняття даного рішення запис про припинення юридичної особи не внесено.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011 р. ТОВ «Інтер-Техно Груп»(експедитор) та ТОВ «Бест-Лайн»(перевізник) укладено договір № 11 про організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом (далі договір № 11), за п. 1.1 якого позивач зобов'язувався від свого імені та за дорученням замовника і за його рахунок на обумовлених в цьому договорі та замовленні умовах здійснити в інтересах експедитора комплекс дій, пов'язаних з організацією автоперевезень вантажів експедитора.

Згідно заявки ТОВ «Інтер-Техно Груп»№ 13/11 від 28.11.11 р. на перевезення вантажу (а.с. 14), ТОВ «Бест-Лайн»було здійснено перевезення вантажу -м'які меблі (вага -до 7 т, обсяг -120 куб.м) з м. Біла Церква Київської області (Україна) в м. Приєкули (Латвія).

07.12.2011 р. вантаж відповідача згідно СМR № 027881 від 07.12.2011 р. та акту надання послуг № 518 від 07.12.2011 р., було доставлено до місця призначення.

Позивач виконав взяте на себе зобов'язання по перевезенню вантажу повністю, заперечень при перевезенні вантажу з боку відповідача по кількості та якості не було.

Відповідно до змісту заявки ТОВ «Інтер-Техно Груп»№ 13/11 від 28.11.11 р. вартість послуг перевезення склала 900 євро за курсом міжбанку на день проплати.

Відповідач умови договору № 11 не виконав, оплату перевезення вантажу не здійснив.

29.02.2012 року ТОВ «Бест-Лайн»відповідачу була направлена претензія № 138 від 27.02.12 р., а 03.04.2012 р. в зв'язку поверненням конверта з листом з відміткою «без вручення», повторна претензія, з вимогою проведення розрахунку у встановлений договором строк, вказаний лист отримано представником відповідача 05.04.12 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21-28).

Відповіді ТОВ «Інтер-Техно Груп»на вказану претензію не надано, розрахунок не проведено.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором перевезення вантажу, оскільки його укладено безпосередньо з перевізником.

Згідно частин 1, 2, 6 статті 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частин 1-3 статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

За положеннями ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до п. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

На виконання умов договору № 11, на підставі заявки відповідача № 13/11 від 28.11.11 р. на перевезення вантажу (а.с. 14), ТОВ «Бест-Лайн»було здійснено перевезення вантажу -м'які меблі (вага -до 7 т, обсяг -120 куб.м) з м. Біла Церква Київської області (Україна) в м. Приєкули (Латвія), що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) № 027881 (а.с. 15). Акт наданих послуг від 07.12.2011 р. № 518 відповідачем не підписано (а.с. 16). На оплату наданих послуг, позивачем відповідачу виставлено рахунок від 07.12.2011 р. № 527 на суму 9631,50 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 1.2 договору № 11, умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг перевізника, а також інші умови, пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою сторін у відповідних заявках на кожне перевезення окремо, при цьому заявки є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.5. договору № 11 передбачено, що експедитор зобов'язується оплатити рахунок перевізника в строк не пізніше 5-ти банківських днів після доставки вантажу і надання експедитором оригіналів рахунка, CMR або ТТН зі штампом отримувача, акта виконаних робіт та податкової накладної, якщо інше не передбачено в заявці.

Заявкою № 13/11 від 28.11.11 р. на перевезення вантажу визначено, що строк оплати становить 7-10 днів після вивантаження авто. Отже, заявкою встановлено інший порядок оплати наданих послуг, ніж в п. 4.5. договору № 11.

Відповідно до CMR № 027881 вантаж одержано 07.12.11 р., відповідно ТОВ «Інтер-Техно Груп»мало розрахуватися з ТОВ «Бест-Лайн»до 18.12.11 р.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач в порушення умов договору, за надані позивачем послуги не розрахувався.

Стосовно суми боргу суд виходить з того, що заявкою визначено еквівалент іноземної валюти на дату настання обов'язку по оплаті товару. Оскільки останнім днем для оплати товару є 17.12.11 р. суд розраховує еквівалент 900 євро, виходячи з курсу валюти євро, по відношенню до національної валюти - гривні, Національного Банку України станом на 16.12.11 р. за повідомленням НБУ від 16.12.11 р. (17.12.11 р. -вихідний день). Отже, заборгованість ТОВ «Інтер-Техно Груп»становить 9361,85 грн. (900 євро х 10,402051 грн.).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, вимога позивача про стягнення 9 631,50 грн. заборгованості підлягає частковому задоволенню в сумі 9361,85 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та втрати від інфляції грошових коштів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що позивачем не вірно розраховано їх розмір, через помилковість визначення суми основного боргу.

Судом встановлено, що за період: січень-квітень 2012 р. втрати від інфляції суми боргу - 9361,85 грн. складають 65,68 грн., а 3% річних на цю ж суму становлять -88,25 грн., за період з 11.01.12 р. по 04.05.12 р.

Таким чином, позов слід задовольнити частково, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У зв'язку із внесенням позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», переплачена сума судового збору підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест-Лайн».

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно Груп»(69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 7-А, кв. 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 35719568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Лайн»(10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 72, ідентифікаційний код юридичної особи: 35730995) 9361 (дев'ять тисяч триста шістдесят одна) грн. 85 коп. основного боргу, 65 (шістдесят п'ять) грн. 68 коп. втрат від інфляції, 88 (вісімдесят вісім) грн. 25 коп. 3% річних, 1564 (тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 59 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 16.07.12 р.