Постанова № 25145377, 11.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 5024/2124/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Хрипуна О.О.,суддів:Барицької Т.Л., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012у справі№5024/2124/2011 господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення 2 885,00 грн. та зобов'язання звільнити займане місце

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився;Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.07.2012 №03.07-05/518 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя -Хрипун О.О., судді: Барицька Т.Л., Євсіков О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.12.2011 у справі № 5024/2124/2011 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок" (далі -позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 2 885,00 грн. та зобов'язання звільнити займане місце задоволено; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2 885,00 грн. основного боргу за типовим договором оренди торгівельного місця від 01.09.2010; зобов'язано відповідача звільнити торгівельне місце в рибному павільйоні Товариства з обмеженою відповідальністю „Шуменський ринок", розташованому в АДРЕСА_1

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 (судді: Т.Я. Гладишева, Я.Ф. Савицький, О.Т. Лавренюк) рішення господарського суду Херсонської області від 13.12.2011 у справі №5024/2124/2011 скасовано, у позові -відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 у справі №5024/2124/2011 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем було надіслано заперечення на касаційну скаргу, у якому він просить, відмовити позивачу у задоволенні вимог касаційної скарги та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 у справі №5024/2124/2011 залишити без змін.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 між ТОВ „Шуменський ринок" (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено типовий договір оренди торговельного місця (далі -договір), відповідно до якого орендодавець передав торговельне місце під торгівлю рибою, розташоване на території ТОВ „Шуменський ринок" та обладнане нестаціонарною спорудою (пункти 1, 2 договору). Місцезнаходження об'єкту зазначено на плані території ринку (п. 3 договору).

Згідно з п.п. 9, 10 договору орендна плата за об'єкт оренди складає в місяць 577,00 грн., нараховується на підставі розрахунку згідно з додатком та вноситься до 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата (пункти).

Договір укладено строком на 12 місяців і діє з 01.09.2010 по 31.08.2011 включно (п. 18 договору).

Відповідно до п. 19 договору він може бути автоматично продовжений, якщо орендар продовжує користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа ТОВ „Шуменський ринок" від 21.02.2011 № 0110222 (адресованого відповідачу та отриманого останнім особисто) ТОВ „Шуменський ринок" в порядку п. 21 типового договору оренди торгівельного місця від 01.09.2010 відмовляється від нього у зв'язку з укладанням ринком договору № 21/02/11 від 21.02.2011 року на право оперативного управління (користування) майном ТОВ „Шуменський ринок".

Апеляційним господарським судом встановлено, що в подальшому 21.02.2011 між ТОВ „Шуменський ринок" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №21/02/11, відповідно до умов якого товариством передано ФОП ОСОБА_2 право оперативного управління майном - малими архітектурними формами, а саме: торговими павільонами, обладнаними захисними ролетами в кількості 264 штуки, загальною площею 2 326 кв.м.; павільйоном, критим для торгівлі, загальною площею 754,4 кв.м.; рядами торговими під навісом, загальною площею 90 кв.м.; ваговимірювальною технікою; холодильним обладнанням та іншим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться на балансі ринку.

Відповідно до п. 4.2.1 вказаного договору ОСОБА_2. має право передавати майно в оренду або суборенду третім особам без згоди ТОВ "Шуменський ринок".

01.03.2011 між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець), який діяв на підставі договору № 21/02/11 від 21.02.2011, та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 19, відповідно до якого орендодавець передав орендарю торгове приміщення (місце) загальною площею 1,5 м пог., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (підпункт 1.1 договору). Строк дії договору одинадцять місяців, починаючи з 01.03.2011 до 30.01.2011(підпункт 6.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкту оренди від 01.03.2011 орендодавець ФОП ОСОБА_2. передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв у тимчасове користування торгову площу в павільйоні у рибному ряду, загальною площею 1,5 м.п., розташовану на території ринку „Шуменський" за адресою: АДРЕСА_1

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором оренди № 19 від 01.03.2011 відповідачу було передано в оренду те ж саме торгівельне місце, що і за типовим договором оренди торгівельного місця від 01.09.2010.

Предметом даного спору є вимога позивача стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за типовим договором оренди торгівельного місця від 01.09.2010 за період з 01.04.2011 по 05.08.2011 та зобов'язати відповідача звільнити об'єкт оренди (торгівельне місце в рибному павільйоні Товариства з обмеженою відповідальністю „Шуменський ринок", розташованому в АДРЕСА_1).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, пославшись на положення ст. 629 ЦК України та 193 ГК України, виходив з того, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, пославшись на укладення між ТОВ „Шуменський ринок" та ФОП ОСОБА_2 договору на право оперативного управління (користування) майном №21/02/11 від 21.02.2011, а також на укладення в подальшому між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем договору оренди № 19 торгівельного місця на ринку від 01.03.2011 (того ж самого, що і за договором оренди між позивачем та відповідачем від 01.09.2010), прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права та/або яка уповноважена на укладення договору найму.

Враховуючи, що передача майна в найм є одним із способів здійснення права розпорядження майном, отримавши майно в оперативне управління (користування), новий користувач -ФОП ОСОБА_2. відповідно до п. 4.2.1 договору №21/02/11 від 21.02.2011 набув прав володіння, розпорядження і користування майном ринку, в т.ч. прав передання майна в оренду третім особам без узгодження з позивачем, відповідно, останній, уклавши цей договір і передавши все майно ринку у володіння, розпорядження і користування ФОП ОСОБА_2, втратив, зокрема, права орендодавця, передавши їх останньому та повідомивши відповідача як орендаря про припинення орендних правовідносин, заявивши про відмову від попереднього договору оренди від 21.02.2011 на користь нового розпорядника майна, тобто, фактично, відбулась заміна орендодавця як кредитора у зобов'язанні, згода на яку від орендаря як боржника в силу ст. 516 ЦК України не вимагається.

В порушення приписів ст. ст. 32, 34 ГПК України позивач під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не спромігся довести за допомогою належних і допустимих доказів підставності своїх позовних вимог, адже, не спростував правомірності користування відповідачем орендованим майном на підставі договору №19 від 01.03.2011, укладеного з ФОП ОСОБА_2, не довів недійсності як цього договору, так і договору оперативного управління №21/02/11 від 21.02.2011.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що, оскільки відповідач правомірно використовує майно, яке раніше було орендоване у позивача, на інших правових підставах - за іншим договором, укладеним з новим орендодавцем ФОП ОСОБА_2, вимоги позивача, які ґрунтуються на умовах договору оренди від 01.09.2010, не підлягають задоволенню та вважає, що доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судом апеляційної інстанції обставини та досліджені докази, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, вірним слід визнати і висновок суду апеляційної інстанції про те, що посилання позивача на підписання договору від 21.02.2011 №21/02/11 від імені позивача не уповноваженою особою не може бути прийнято до уваги, адже в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, колегія суддів враховує, що під час розгляду справи доказів на підтвердження того, що зазначений договір визнано судом недійсним, позивачем не надано.

Посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом вимог ст. 36 ГПК України щодо оцінки в якості відмови позивача від договору ксерокопії листа № 0110222 від 21.02.2011 не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на встановлені нормою ст. 1117 ГПК України межі перегляду справ в касаційній інстанції, відповідно до якої касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими або додатково перевіряти докази. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач в порядку ст. 38 ГПК України заявляв клопотання про витребування оригіналу цього листа господарським судом, а останній безпідставно ухилився від вчинення цієї процесуальної дії, при цьому, докази того, що суду не було надано цей лист в оригіналі для огляду, в матеріалах справи також відсутні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційним господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції, що покладені в основу прийнятої у даній справі постанови, а тому не є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 у справі №5024/2124/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді: Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков