Ухвала суду № 25144825, 15.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 червня 2012 р. № 5023/5396/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Бакуліної С.В.,суддів:Данилової Т.Б., Демидової А.М., Малетича М.М., Першикова Є.В.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал"про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду від 21.02.2012у справі№ 5023/5396/11 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал"до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "IVEKO" простягнення 1 498 830, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал" задоволено, стягнуто з ТОВ фірма "IVEKO" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал" 1 498 830, 60 грн. збитків.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2011 скасовано та прийнято нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2012 у справі №5023/5396/11 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2012 у справі № 5023/5396/11, в якій просить дану постанову скасувати та справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Як докази неоднакового застосування зазначеної норми матеріального права у подібних правовідносинах заявник надав постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2011 у справі №21/143-10/6-11, від 30.06.2010 у справі № 29/281-09.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України, частини першої статті 314 Господарського кодексу України, підпункту 1, 2 статті 17 Конвенції "Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів" перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Наведені матеріально-правові норми визначають умови, які звільняють перевізника від відповідальності, в тому числі за втрату вантажу, в разі встановлення обставин яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. При цьому визначення певних обставин як таких, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, є оціночним за цими критеріями, та тягне за собою висновок про наявність або відсутність вини.

У справі №5023/5396/11 суд касаційної інстанції погодився із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність вини відповідача за втрату вантажу, виходячи із того, що за оцінкою суду: перевізником було належним чином виконано покладені на нього обов'язки щодо схоронності вантажу; причинам, що зумовили втрату вантажу, перевізник не міг запобігти та усунення останніх від нього не залежало; водієм відповідача було вжито всіх необхідних мір щодо усунення обставин, що зумовили втрату товару.

У постановах Вищого господарського суду України, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал" як на підставу для допуску справи до провадження у Верховному Суді України при вирішенні позовів про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), завданих внаслідок втрати перевізником вантажу під час його перевезення (справи №№21/143-10/6-11, 29/281-09), суд касаційної інстанції також виходив з того, що підставою відшкодування таких збитків є вина особи, яка їх заподіяла, та застосував норми статей 614, 924 Цивільного кодексу України, 17 Конвенції "Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів" так само, як у справі №5023/5396/11.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та постанов, на які посилається заявник, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Керуючись статтями 86, 11114-11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Експоколірметал" в допуску справи №5023/5396/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.БакулінаСудді Т Данилова А.Демидова М.Малетич Є.Першиков

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)