Постанова № 25144376, 05.07.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/174/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника відповідача -Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області - Якимчук Л.В.,

представника відповідача -Хорольської міської ради - Бибика В.В.,

представника відповідача -Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - Бугрелі І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Хорольської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення сум податку, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, третя особа - Державне казначейство України про визнання бездіяльності відповідача по невиплаті незаконно утриманої суми податку на доходи фізичних осіб з грошового утримання судді, який продовжує працювати, за період з 01 січня 2011 року по 02 вересня 2011 року в сумі 5 036,23 грн. протиправною, стягнення незаконно утриманої суми податку на доходи фізичних осіб з грошового утримання судді, який продовжує працювати, за вказаний період в сумі 5 036,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що він з 30 квітня 1993 року по 02 вересня 2011 року працював на посаді судді Хорольського районного суду Полтавської області. Зазначав, що за період часу з 01.01.2011 по 02.09.2011 Територіальним управління Державної судової адміністрації у Полтавській області йому нараховувалася та виплачувалася заробітна плата та щомісячне грошове утримання судді, який продовжує працювати, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб. Вважає, що відповідачем незаконно утримано податку на доходи фізичних осіб за вказаний період в розмірі 5 036,23 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню на його користь.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року позовну заяву в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01 січня 2011 року по 10 липня 2011 року, було залишено без розгляду та відкрито провадження у справі в частині визнання бездіяльності відповідача по невиплаті незаконно утриманої суми податку на доходи фізичних осіб з грошового утримання судді, який продовжує працювати, за період з 11 липня 2011 року по 02 вересня 2011 року протиправною, стягнення незаконно утриманої суми податку на доходи фізичних осіб з грошового утримання судді, який продовжує працювати, за вказаний період.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року залучено до участі у справі в якості відповідачів Хорольську міську раду, Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, Хорольську міжрайонну державну податкову інспекцію.

Позивач, не погодившись із рішенням суду про залишення без розгляду частини його позовних вимог за період з 01 січня 2011 року по 10 липня 2011 року, оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року вищевказана оскаржувана ухвала в частині залишення позовної заяви без розгляду залишена без змін.

Після повернення справи із Харківського апеляційного адміністративного суду 18.06.2012, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в прохальній частині позову, крім іншого, просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем правомірно сплачена сума податку з доходів фізичних осіб у 2011 році, оскільки суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжував працювати на посаді судді, включаються до його загального місячного оподаткованого доходу, який оподатковується за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Представник відповідача - Хорольської міської ради зазначив, що міська рада може вирішувати питання відносно коштів, які відповідно до законодавства зараховувалися до міського бюджету в 2011 році, після надання відповідного підтвердження про їх зарахування до місцевого бюджету.

Представник відповідача -Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області при вирішення адміністративного позову поклався на розсуд суду.

Відповідач Хорольська міжрайонна державна податкова інспекція та третя особа Державна казначейська служба України у судове засідання уповноважених представників не направили, надіслали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

В ході судового розгляду було замінено відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області та третю особу - Державне казначейство України на Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області та Державну казначейську службу України відповідно, у зв'язку із проведеною ліквідацією Державного казначейства України та встановлення її правонаступником Державної казначейської служби України.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 30 квітня 1993 року по 01 вересня 2011 року працював на посаді судді Хорольського районного суду Полтавської області.

Наказом від 30.08.2011 №151/К ОСОБА_5 звільнено з посади судді Хорольського районного суду Полтавської області з 01.09.2011 у зв'язку з обранням на посаду судді Апеляційного суду Полтавської області із припиненням виплати щомісячного грошового утримання 01.09.2011.

У 2011 році питання призначення щомісячного грошового утримання суддів регулювалось Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Пункту 3.1 вищевказаної постанови було встановлено, що судді які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих судів 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.

Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007).

Як вбачається із матеріалів справи наказом ТУ ДСА в Полтавській області, від 27.05.2009 №39/К позивачу, як судді, який набув право на відставку та продовжує працювати, встановлено щомісячне грошове утримання в розмірі 80 % заробітної плати з 26 квітня 2009 року та на підставі наказів від 24.03.2010 № 36/К, від 08.04.2011 № 41/К збільшено розмір щомісячного грошового утримання ОСОБА_5 з 26 квітня 2010 року та з 26 квітня 2011 року в розмірі 82% та 84% відповідно.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області № 02-21/246 від 02.02.2012, за період з 11 липня 2011року по 01 вересня 2011 року позивачу було нараховано щомісячне грошове утримання в розмірі 7 142,05 грн. та утримано податок із доходів фізичних осіб в розмірі 1 077,52 грн.

Утриманий з позивача податок перерахований Територіальним управління Державної судової адміністрації у Полтавській області у повному обсязі до місцевого бюджету м. Хорол на розрахунковий рахунок № 33216800700465 в ГУДКС України у Полтавській області, код 34698343, МФО 831019, згідно платіжних доручень:

№ 633 від 29.07.2011 року - за липень 2011 року в сумі 2144,34 грн., в т.ч. 428,12 грн. перераховано із щомісячного грошового утримання позивача за період з 11.07.2011 по 31.07.2011,

№ 905 від 30.08.2011 року - за серпень 2011 року в сумі 2141,06 грн., в т.ч. 628,53 грн. перераховано із щомісячного грошового утримання позивача за період з 01.08.2011 по 31.08.2011,

№ 1220 від 29.09.2011 року - за вересень 2011 року в сумі 2274,92 грн., в т.ч. 20,87 грн. перераховано із щомісячного грошового утримання позивача за період з 01.09.2011 по 02.09.2011.

З 01 січня 2011 порядок нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб врегульовано Податковим кодексом України.

Даним кодексом передбачено такий об'єкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподаткований дохід, у тому числі заробітна плата, та встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб.

Так, відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Отже, одним з доходів, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягає оподаткуванню, є щомісячне довічне грошове утримання.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 № 18-рп/2011 за наслідками розгляду справи № 1-33/2011 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, дійшов висновку про те, що правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання ідентичне щомісячному довічному грошовому утриманню та є звільненою від оподаткування виплатою.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що щомісячне грошове утримання суддів, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, не підлягає оподаткуванню, а тому підстав для утримання із щомісячного грошового утримання судді Винниченка Ю.М. за період з 11 липня 2011 року по 01 вересня 2011 року в розмірі 1 077,52 грн. податку з доходів фізичних осіб не було.

Відповідно до пункту 168.4.1 статті 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно статті 64 Бюджетного кодексу до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, податок на доходи фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу.

Статтею 65 цього Кодексу встановлено, що до доходів бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Києва. До доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Севастополя. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території цих міст. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території.

Таким чином, із вищевикладеного вбачається, що податок з доходів фізичних осіб зараховується до відповідного місцевого бюджету.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яка передбачає здійснення Державною казначейською службою України: розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контролю за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

За вказаних обставин, питання щодо повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, чинним законодавством віднесено до компетенції органів Державної казначейської служби України.

Відповідно до частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього кодексу.

Державна казначейська служба України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до положень підпункту 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сплачені податки з сум щомісячного грошового утримання є помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями (суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від фізичних осіб, що не є платниками таких грошових зобов'язань).

Отже у суддів, з сум щомісячного грошового утримання яких протягом 2011 року справлявся податок на доходи фізичних осіб, виникло право на повернення сум грошового зобов'язання відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України.

Разом з тим, зазначений порядок розрахований на відсутність спору щодо суми, яка помилково або надміру зарахована до відповідного бюджету.

Зважаючи на те, що в даному випадку між сторонами виник спір щодо необхідності справляння податку з доходів фізичних осіб із суми щомісячного грошового утриманян позивача і судом в ході розгляду справи підтверджено неправомірність справляння податку, належним способом захисту права позивача на повернення помилково (надміру) сплаченого податку з доходів фізичних осіб є стягнення утриманої суми податку в розмірі 1 077,52 грн. із місцевого бюджету із рахунку, на який були зараховані відповідні кошти.

Згідно частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визнання бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області по невиплаті незаконно утриманої суми податку на доходи фізичних осіб з грошового утримання судді, який продовжує працювати протиправною та стягнення з останнього незаконно отриманої суми вказаного податку не є способами захисту, що відповідають змісту порушеного права, тому зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України та стягнути із місцевого бюджету м. Хорол із розрахункового рахунку 33216800700465 в ГУДКС України у Полтавській області, код 34698343, МФО 831019, на який були зараховані кошти згідно платіжних доручень Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області № 633 від 29.07.2011 року, № 905 від 30.08.2011 року, № 1220 від 29.09.2011 року, на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) утриманий податок з доходів фізичних осіб із щомісячного грошового утримання судді, який продовжує працювати, за період з 11 липня 2011 року по 01 вересня 2011 року в розмірі 1 077,52 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Хорольської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення сум податку задовольнити частково.

Стягнути з місцевого бюджету м. Хорол із розрахункового рахунку 33216800700465 в ГУДКС України у Полтавській області, код 34698343, МФО 831019 на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) утриманий податок з доходів фізичних осіб із щомісячного грошового утримання судді, який продовжує працювати, за період з 11 липня 2011 року по 01 вересня 2011 року в розмірі 1 077,52 грн. (одна тисяча сімдесят сім гривень п'ятдесят дві копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько