Постанова № 25143961, 05.07.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 2a-1708/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М

за участю представника позивача Джоган О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області

до відповідача: спільного українсько-ізраїльського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода"

про стягнення заборгованості в сумі 140083,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиному внеску, штрафних санкцій та пені в сумі 140083,68 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не сплачено на користь управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області заборгованість по єдиному внеску, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 140083,68 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон).

Стаття 4 Закону визначає платників єдиного внеску, пунктом 1 частини 1 якої такими платниками визначені роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином відповідач, у відповідності до статті 4 Закону є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Частина друга статті 6 визначає обовязки платників єдиного внеску, у відповідності до пунктів 1, 4 якої платники, визначені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону зобовязані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообовязкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно пунктів 2, 3 статті 11 Закону територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно частини 10 статті 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що спільне українсько-ізраїльське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстроване 05.09.2001 року як юридична особа та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач задекларував суми єдиного внеску за 2012 рік в загальній сумі 113658,99 грн., а саме: за січень в розмірі 29614,03 грн., за лютий в розмірі 31158,59 грн., за березень в розмірі 38938,83 грн., за квітень в розмірі 37292,02 грн. (а.с.40), однак в повному обсязі не сплатив. Дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи звітністю щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поданою в електронній формі за січень-квітень 2012 року (а.с. 41-78)

Судом досліджено, що позивачем рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (надалі - рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені) застосовано до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 26424,69 грн. на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплата якої допущена за період з січня-квітня 2012 року.

Дані обставини підтверджуються згаданими рішеннями наявними в матеріалах справи, а саме: № 73 від 28.02.2012 року, за № 74 від 28.02.2012 року, за № 75 від 28.02.2012 року, за № 76 від 29.02.2012 року та № 116 від 02.04.2012 року, які отримані відповідачем (а.с. 18, 21-24).

Наявність заборгованості перед пенсійним фондом підтверджуються також довідкою, відповідно до якої борг у відповідача щодо несплаченого соціального внеску за січень-квітень 2012 року становить 113658,99 грн., а також по штрафних санкціях та пені в сумі 26424,69 грн. (а.с. 40). Зазначені обставини також відображені в картці особового рахунку платника (а.с. 11-16).

Позивачем надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення (а.с. 17, 20, 26).

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність застосування позивачем штрафних санкцій та нарахування пені, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по їх сплаті.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували позовні вимоги, відповідачем суду не подано.

Відповідно частини 14 статті 25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Таким чином, здійснення відповідачем несплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з спільного українсько-ізраїльського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" заборгованості зі сплати единого внеску, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 140083,68 грн., обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з спільного українсько-ізраїльського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" (77611, вул. 22 Січня, 83, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 31563007) в користь управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за період січня-квітня 2012 року в сумі 140083 (сто сорок тисяч вісімдесять три) гривні 68 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 10.07.2012 року.