Рішення № 25142002, 03.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.12 Справа№ 5015/2352/12

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави -уповноваженого органу -Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Виробничо-торгівельної фірми „Опір", м. Львів

про: стягнення 11 287,81 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від прокуратури не з'явився

від позивача ОСОБА_1 -юрисконсульт (довіреність № 2 від 12.01.2012 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави -уповноваженого органу -Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Виробничо-торгівельної фірми „Опір", м. Львів про стягнення 11 287,81 грн., з яких: 10 938,82 грн. -основний борг, 260,43 грн. -пені, 33,19 грн. -інфляційні втрати та 55,37 грн. -3% річних.

Ухвалою суду від 14.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2012 р.

Прокуратура явки поноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 14.06.2012 р. виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 14.06.2012 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407281848.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників прокуратури та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.10.2003 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 216 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідачем доказів невиконання позивачем своїх зобов'язань по договору щодо поставки теплової енергії суду не подано.

Відповідно до п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що Покупець (відповідач) до 15 числа звітного місяця зобов'язаний сплатити Енергопостачальній організації (відповідачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконував, внаслідок чого у нього за період з 01.09.2011 р. по 01.05.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 10 938,82 грн.

Згідно п. 7.2.3. договору Покупець (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позовних вимог позивачу нараховано пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 260,43 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 33,19 грн. та 3% річних у розмірі 55,37 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач у встановленому порядку проти позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Виробничо-торгівельної фірми „Опір", м. Львів, вул. Чупринки, 85 (р/р 26001013254 в ПЛФ „Кредит банк Україна", МФО 325365, код ЄДРПОУ 30823194) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а (р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20784943) 10 938 грн. 82 коп. основного боргу, 260 грн. 43 коп. пені, 33 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 55 грн. 37 коп. -3% річних.

3. Стягнути з Виробничо-торгівельної фірми „Опір", м. Львів, вул. Чупринки, 85 (р/р 26001013254 в ПЛФ „Кредит банк Україна", МФО 325365, код ЄДРПОУ 30823194) в дохід державного бюджету 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.07.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.