Рішення № 25141845, 05.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2012 р. Справа № 26/045-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс», м. Київдо 1) Приватного підприємства «Надія-2000», Київська обл., м. Боярка 2) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан», м. Київпро стягнення 50 429,32 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 (дов. № 15 від 19.11.2011 року);відповідача 1:ОСОБА_2 (дов. № б/н від 03.07.2012 року);відповідача 2:ОСОБА_3 (дов. № 561 від 02.08.2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу 50 429,32 грн. страхового відшкодування, виплаченого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03 жовтня 2010 року на автодорозі т-10-27 Київське півкільце (Київська область) 3 км. 450 м. прив'язка до траси м. Вишневе, вул. Чорновола, 54 за участю автомобіля Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля Turbo Daily», державний номерний знак НОМЕР_2, під Керуванням ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.05.2012 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 17.05.2012 року, 31.05.2012 року та 14.06.2012 року, розгляд справи було відкладено відповідно на 31.05.2012 року, 14.06.2012 року та 05.07.2012 року.

В судовому засіданні 05.07.2012 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представники відповідачів проти позову заперечили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2010 року об 11 годині 35 хвилин на автодорозі Т-10-27 Київське півкільце (Київська область) 3 км. 450 м. прив'язка до траси м. Вишневе, вул. Чорновола, 54 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та TURBO DAILY»державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2010 року, ОСОБА_5 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 705 від 14.10.2010 про визначення вартості відновлювального ремонту без врахування та з урахуванням фізичного зносу автомобіля Hyundai Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 р.в., що належить ОСОБА_4 в результаті пошкодження його при ДТП станом на 14 жовтня 2010 року складає 50 049,32 грн.

Дорожньо транспортна пригода, яка мала місце 03.10.2010 року, згідно з Договором добровільного страхування № 060/09-Т від 14.12.2009 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Фенікс»(страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 03/10-2010 від 28.10.2010 року, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 50 049,32 грн.

Дану суму страхового відшкодування Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фенікс»виплатило, що підтверджується платіжними дорученнями № 727 від 29.10.2010 року на суму 25 000,00 грн. та № 734 від 02.11.2010 року (копії міститься в матеріалах справи).

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9096529 транспортний засіб TURBO DAILY», державний номерний знак НОМЕР_2, забезпечений Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан».

Листом від 13.03.2012 № 44, який було отримано відповідачем-1, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача-1 з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 50 049,32 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»).

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 25 500,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідач у відзиві зазначив, що його не було повідомлено про ДТП за участю застрахованого автомобіля та посилався на статтю 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому у відповідача відсутній обов'язок перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу. У вказаних нормах права вказаний обов'язок учасника ДТП повідомляти страховика про страховий випадок.

Проте, предметом даного спору є стягнення шкоди в порядку регресу страхової компанії, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи до страхової компанії, яка застрахувала відповідальність винуватої в ДТП особи. Таким чином, суд відхиляє вказані заперечення відповідача тому, що страхова компанія, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи не є учасником ДТП, а тому в неї не виникає обов'язку повідомляти відповідача про те, що стався страховий випадок.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач-1 відповідно до встановлених полісом лімітів відповідальності зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП, розмір якої за вирахуванням встановленої франшизи становить 24 990,00 грн.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, на відповідача-2 покладається обов'язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням з боку ПрАТ «Страхова компанія «Каштан»у розмірі 25 059,32 грн.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату вирішення спору у судовому засіданні відповідачі не сплатили позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 50 049,32 грн.

Відповідачами не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 50 049,32 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 250,00 грн. (витрати на оплату експертизи) та 130,00 грн. (витрати на оплату послуг за отримання довідки ДАІ) задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з проведенням експертизи та отриманням довідки ДАІ.

Судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2012 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 609,50 грн. та не більше 64 380,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 50 429,32 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 609,50 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 225 від 09.04.2012 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 641,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 12, код 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»(03187, м. Київ, пр. Глушкова, 1, а/с 48, код 13525951) 24 990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень) матеріальної шкоди в порядку регресу, 795,53 грн. (сімсот дев'яносто п'ять грн. 53 коп.) судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Надія-2000» (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білгородська, 61, код 30367866) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»(03187, м. Київ, пр. Глушкова, 1, а/с 48, код 13525951) 25 059,32 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн. 32 коп.) матеріальної шкоди в порядку регресу, 797,75 грн. (сімсот дев'яносто сім грн. 75 коп.) судового збору.

На підставі даного рішення повернути Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»(03187, м. Київ, пр. Глушкова, 1, а/с 48, код 13525951) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 225 від 09.04.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 225 від 09.04.2012 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 26/045-12.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.07.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак