Рішення № 25141596, 22.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6127-2012 22.06.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9876 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Винокуров О.В.

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»про відшкодування понесених витрат в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту в розмірі 9876 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля -фізичній особі, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилось ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 9876 грн. в судовому порядку.

В поданому відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ним було сплачено суму відновлювального ремонту з врахуванням франшизи, а тому вважає, що заборгованість відсутня.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався з 29.05.2012р. на 22.06.2012р.

22.06.2012р. через канцелярію суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути із відповідача 1 303,78 грн., в зв'язку із сплатою останнім 8572,22 грн.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2010р. ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №131576-02-21-01, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки TOYOTA RAV 4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з довідки №8854451 від 14.09.2011р., виданої Батальйоном ДПС при УДАЇ, 07.08.2011р. ОСОБА_3 керуючи автомобілем ГАЗ 311000, д.н. НОМЕР_2, що належав ОСОБА_4 та знаходячись на дорозі Харків-Ялта, недотримався дистанції та вчинив наїзд на автомобіль TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1., що належав ОСОБА_2

Постановою Сімферопольського районного суду АРК від 07.09.2011р. у справі №3-1913/2011 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

07.08.2011р. ОСОБА_2 звернулась до ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО»з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї ДТП застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про визначення матеріального збитку заподіяного ушкодженням транспортного засобу №09/09/11 від 20.09.2011р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Ікон-Капітал», вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1., пошкодженого у ДТП, становить 11 338,50 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №319 від 30.09.2011р. СПДФО ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 10 386 грн.

04.10.2011р. ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» складено страховий акт №3099-02.

Платіжним дорученням №12053 від 04.10.2011р. ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»перерахувало СПДФО ОСОБА_5 вартість ремонтних робіт в сумі 10 386 грн.

За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1390660, який діяв на 07.08.2011р., застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_6

ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО»направило ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»претензію (вих. №8627 від 28.11.2011р.), якою просило останнього сплатити на свою користь 10 386 грн. шкоди в порядку регресу, проте, претензія залишена без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_3 який керував автомобілем автомобілем ГАЗ 311000, д.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Сімферопольського районного суду АРК від 07.09.2011р. у справі №3-1913/2011.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1390660, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну №131576-02-21-01 від 22.10.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008р. (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа №48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як зазначалось вище, позивач претензією звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10 386 грн. Відповідач залишив претензію без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки сума страхового відшкодування сплачена ним в повному обсязі, при цьому, надав копію платіжного доручення №10907 від 04.05.2012р. на суму 8572,22 грн.

Зазначене твердження мотивоване тим, що на замовлення Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»було здійснено оцінку автомобіля TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1, що потрапив у ДТП 07.08.2011р. Згідно звіту про оцінку вартості відновлюваного ремонту №1027678 від 09.09.2011р., вартість відновлювального ремонту становить 9082,22 грн. Згідно полісу №ВС/1390660 франшиза становить 510 грн. В результаті чого, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»було здійснено проплату на суму 8572,22 грн. (9082,22 грн. - 510 грн.).

Проте, суд з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки відповідно до звіту про визначення матеріального збитку №09/09/11 від 20.09.2011р., вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1., становить 11 338,50 грн.

ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»виплатило вартість ремонтних робіт в сумі 10 386 грн.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення суму страхового відшкодування 9876 грн. (10 386 грн. -510 грн.) з врахуванням франшизи, що передбачена полісом №ВС/1390660.

З врахуванням того, що ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»платіжним дорученням №10907 від 04.05.2012р. сплачено суму 8572,22 грн., ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути із відповідача 1 303,78 грн., які залишились не сплаченими.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 1 303,78 грн. (яка підтверджена Звітом про визначення матеріального збитку заподіяного ушкодженням транспортного засобу).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»пз врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню повністю.

Також, суд вважає провести розподіл судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237, р/р 26500717313330 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Києва, МФО 380805) чи з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Пастишева, 60; ідентифікаційний код 31650052) 1 303,78 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 209,20 грн. судового збору.

3. Судовий збір в розмірі 1400,30 грн. повернути Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»із державного бюджету.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.