Рішення № 25141560, 22.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6126-2012 22.06.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7422,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Полякова І.Ю.

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»про відшкодування понесених витрат в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту в розмірі 7422,67 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля -фізичній особі, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилось ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 7422,67 грн. в судовому порядку.

В поданих запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки заява про страхове відшкодування подана по спливу строку встановленого ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

У зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладався з 29.05.2012р. на 22.06.2011р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008р. між ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» (правонаступником якого є ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»), страховик та ЗАТ «Еколого-охоронна фірма «Креома-Фарм»(страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №020083, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки Mitsubishi Pajero, 2000 р.в. державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з довідки №26364 від 07.07.2009р., виданої В ОДТП ВДАІ з обслуговування АТ Подільського району м. Києва, 30.05.2009р. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Тойота, д.н. НОМЕР_2, та знаходячись на вул. Нижній Вал в м. Києві, вчинила зіткнення з автомобілем Mitsubishi Pajero, 2000 р.в. д.н. НОМЕР_1, під кернуванням ОСОБА_3

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2009р. у справі №3-4377/09 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

25.06.2009р. ЗАТ «Еколого-охоронна фірма «Креома-Фарм»звернулось до ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї ДТП застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту оцінки майна №1040 від 15.06.2009р., складеного ТОВ «Екпертно-асистуюча компанія «Легіон», вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pajero, 2000 р.в. д.н. НОМЕР_1, пошкодженого у ДТП, яка мала місце 30.05.2009р., становить 7653,46 грн.

Відповідно до наряду-замовлення №НЛ85822 від 12.06.2009р. ТОВ «НІКО-Україна»вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 8 043,67 грн.

04.08.2009р. ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»складено страховий акт №455-09-UA.

Платіжним дорученням №2654 від 11.08.2009р. ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»виплатило ЗАТ «Еколого-охоронна фірма «Креома-Фарм» страхове відшкодування в сумі 7422,67 грн.

За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3556608, який діяв на 30.05.2009р., застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2

ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»направило ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»претензію, якою просило останнього сплатити на свою користь 7422,67 грн. шкоди в порядку регресу.

27.02.2012р. ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»листом №03/1789/1 відмовила ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»у сплаті страхового відшкодування, сокільки згідно ст. 37.14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ТДП є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_2 яка керувала автомобілем автомобілем Тойота, д.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2009р. у справі №3-4377/09

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Mitsubishi Pajero, 2000 р.в. д.н. НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3556608, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну №020083 від 02.10.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008р. (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа №48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суд не погоджується із твердженням відповідача про пропуск позивачем терміну на звернення про виплату страхового відшкодування з огляду на наступне.

Стаття 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлює підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування. Відповідно до п.1.4 вказаної статті, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (в редакції станом на 09.01.12).

Початок перебігу строку звернення з регресною вимогою починається з дня фактичної сплати страхового відшкодування позивачем. Як вбачається із матеріалів справи, страхове відшкодування було виплачено згідно платіжного доручення №2654 від 11.08.2009р. На цей час діяла ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції, яка не містила норми на яку посилається відповідач. Зміни до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»були внесені Законом України N 3045-VI від 17.02.2011р.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач має загальний трирічний термін звернення з регресною вимогою.

Крім цього, згідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом №ВС/3556608 франшиза дорівнює 510 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Суд вважає, що сума заявлена позивачем до стягнення зменшується з урахування франшизи, яка передбачена полісом відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 6912,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32, літ. А, ідентифікаційний код: 30859524) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код: 22945712) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 6912,67 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1496,84 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.