Рішення № 25141554, 03.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/6096-2012 03.07.12

За позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1До Приватного підприємства «Сігма»Простягнення 372 761,76 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Приватного підприємства «Сігма»252 761,50 грн. основного боргу, 75828,50 грн. штрафу, 29916 грн. 36% річних, 1516,56 грн. індексу інфляції, 12 739,20 грн. пені, а всього 372 761,76 грн. заборгованості за договором поставки № 1-4/1 від 04.01.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 між Приватним підприємством «Сігма»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір поставки № 1-4/1 з умовою 100% передоплати за отриманий товар, або при узгодженні між сторонами, оплати товару за фактом їх поставки не пізніше трьох календарних днів з дня поставки.

На момент підписання Договору № 1-4/1 від 04.01.2011 станом на 01.01.2011р. у Покупця існувала заборгованість перед Постачальником за попереднім Договором № 2-4/01 від 04.01.2010 за поставлений в 2010 році товар у сумі 234 956,92 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків №60 від 29.12.2011.

Внаслідок господарської діяльності (поставки товару по Договору поставки), станом на 31.12.2011, утворилась заборгованість Покупця перед Постачальником за поставлений в 2011 році товар по Договору у розмірі 252 761,50 грн.

За період дії Договору № 1-4/1 з 04.01.2011 по 31.12.2011 Постачальником на користь Покупця було поставлено товарів на загальну суму 2 607 472,83 грн. Покупець сплатив за поставлений товар 2 589 668,25 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 1113 від 06.01.2011 на суму 100 000,00 грн., № 1146 від 11.01.2011 на суму 60 000,00 грн., № 1159 від 17.01.2011 на суму 30 000,00 грн., № 1 від 18.01.2011 на суму 6 000,00 грн., №25 від 21.01.2011 на суму 25 000,00 грн. грошові кошти сплачувались за поставлений в 2010 році товар. Також, платіжним дорученням № 33 від 25.01.2011 на суму 45 000,00 грн. з яких 13 956,92 грн. були направлені на погашення залишку заборгованості за 2010 рік, а решта - 31 043,08 грн. на погашення заборгованості за вже поставлений в 2011 році товар згідно Договору №1-4/1.

Таким чином, відповідач погасив заборгованість перед позивачем за поставлений в 2010 році товар по Договору 2-4/01 від 04.01.2010 в повному обсязі.

29.12.2011 Покупцем та Постачальником був складений Акт звіряння розрахунків №60 від 31.12.2012 в якому Покупець визнав суму боргу в розмірі 252 761,50 грн.

Остання поставка товару за Договором № 1-4/1 від 04.01.2011 була здійснена Позивачем 23.11.2011, що підтверджується видатковою накладною № 1839 від 23.11.2011р.

Частиною 2 п.3.2. Договору поставки №1-4/1 передбачено, що Покупець здійснює оплату на умовах: при узгодженні з Постачальником по факту поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом трьох календарних днів з дня отримання товару.

Пунктом 7.1 Договору поставки № 1-4/1 передбачено, що у випадках прострочення оплати товару більш ніж на 30 календарних днів Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові штраф у розмірі 7(сім) відсотків від простроченої суми за кожні 10 днів такої прострочки.

Відповідно до п. 7.3 Договору поставки № 1-4/1, на підставі ст. 625 ЦК України, сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 7.1 Договору поставки № 1-4\1, у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але враховуючи вимоги ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання з оплати за переданий товар.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Матеріали справи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар, визначений договором, на загальну суму 2 607 472,83 грн. Покупець сплатив за поставлений товар 2 589 668,25грн.

Товар отриманий Відповідачем за накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.2. Договору поставки №1-4/1 Покупець здійснює оплату на умовах: при узгодженні з Постачальником по факту поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом трьох календарних днів з дня отримання товару.

Остання поставка товару за Договором № 1-4/1 від 04.01.2011 була здійснена Позивачем 23.11.2011, що підтверджується видатковою накладною № 1839 від 23.11.2011р.

Таким чином. Останній строк зобов'язання сплати покупцем грошових коштів за поставлений постачальником товар є 27.11.2011.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 04.01.2011р. за № 1-4/1 у сумі 252 761,50 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований та визнаний в Акті звіряння розрахунків №60 від 29.12.2011р., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7.1. договору, у випадку прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення більш ніж 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від простроченої суми за кожні десять днів такої прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачених п. 3.4 Договору поставки № 1-4/1 від 04.01.2011р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 12 739,20 грн. та 75 828,50 грн. штрафу, відповідно до розрахунку Позивача, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 36% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Сторонами в договорі встановлено інший розмір процентів.

Так, відповідно до п.7.3 Договору, сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 1 516,56 грн. індекс інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України та 36% річних від простроченої суми за кожен день прострочення в розмірі 29 916 грн., відповідно до п. 7.3 договору, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Сігма» (01032, м. Київ, вул. Либідська, 1-А, код ЄДРПОУ 30179160) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 252 761 (двісті п'ять дві тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 50 коп. основного боргу, 75 828 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп. штрафу, 29916 )двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 36% річних, 1516 (одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн. 56 коп. індексу інфляції, 12 739 (дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. пені, 7 455 (сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн.. 24 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено:07.07.2012р.