Рішення № 25141552, 05.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6261-2012 05.07.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Макрохім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем»

про стягнення 28 681,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Смагіна Г.Ю.;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.07.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Макрохім»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Полірем»про стягнення 28 681,93 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено не було в повному обсязі, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Також просить стягнути із відповідача штрафні санкції за прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, а судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 08.06.2012р. на 05.07.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2011р. між ПрАТ «Макрохім»(постачальник) та ТОВ «Полірем»(покупець) було укладено договір поставки №545, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.6 договору разом із кожною партією продукції постачальник передає покупцю один оригінальний примірник накладної та один оригінальний примірник податкової накладної на таку партію продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Макрохім»на підставі накладної №МХ030266 від 18.10.2011р. поставило ТОВ «Полірем»товар загальною вартістю 27 000 грн.

Згідно п. 6.1 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати поставки продукції.

За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково, на суму 1000 грн., а тому в останнього виникла заборгованість в сумі 26 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отримані послуги не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 26 000 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 394,77 грн. та 260 грн. інфляційних збитків.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 2027,16 грн.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 28 681,93 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ЄДРПОУ 24918352, р/р 260000011753 в АТ «Український кредитний банк», МФО 321701) на користь Приватного акціонерного товариства «Макрохім»(02022, м. Київ, вул. Луначарського, 4, ідентифікаційний код: 24720905, р/р 26007925 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) 26 000 грн. основного боргу, 394,77 грн. 3% річних, 260 грн. інфляційних збитків, 2027,16 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.