Рішення № 25141537, 26.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/6974-2012 26.06.12

За позовом Міністерства інфраструктури України

До Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

про визнання права власності

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю

Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю

В судовому засіданні 26.06.2012 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання за позивачем права власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: 01135, м. Київ, бульвар Чоколівський, 38 та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», а саме: 1) адміністративна будівля загальною площею 217,7 кв.м. (літера А), інвентарний номер 724195; 2) баскетбольний майданчик загальною площею 448,0 кв.м. (№ І за Технічним паспортом), інвентарний номер 724197; 3) волейбольний майданчик загальною площею 472,5 кв.м. (№ ІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724201; 4) доріжка для стрибків загальною площею 80,0 (№ ІІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724198; 5) футбольний майданчик загальною площею 989,0 кв.м. (№ ІV за Технічним паспортом), інвентарний номер 724196; 6) бігова доріжка загальною площею 1 020,0 кв.м. (№ V за Технічним паспортом), інвентарний номер 724199.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 було порушено провадження в справі № 5011-47/6974 -2012 та призначено її до розгляду на 14.06.2012.

В судовому засіданні 14.06.2012 судом було оголошено перерву до 26.06.2012, у звязку із необхідністю витребування додатковий доказів по справі.

В судовому засіданні 26.06.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що враховуючи приписи ст. 326 Цивільного кодексу України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами. Серед іншого, в силу положень ст. ст. 3, 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади. Позивач, посилаючись на ст. 4 Закону України «Про транспорт», а також на Указ Президента України № 581/2011 від 12.05.2011, яким затверджене Положення про Міністерство інфраструктури України, а також на Розпорядження Кабінету Міністрів України № 265-р від 21.03.2011, наголошує на тому, що Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері залізничного транспорту та виконує функції з управління об'єктами державної власності, зокрема і управління майном, що закріплене за Державним територіально - галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця", яке, в свою чергу, відповідно до преамбули Статуту Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" створене як статутне територіально-галузеве об'єднання, що засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Таким чином, позивач враховуючи вищенаведене, а також Розпорядження Кабінету Міністрів України № 651-р від 27.12.2006 «Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту», Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 249 від 04.03.2008 «Про введення в дію рішення Колегії від 26.02.2008 № 4», окремих доручень Міністра транспорту та звязку України від 23.01.2008 № 132/16/11-08; від 05.09.2008 № 1505/16/11-08; від 21.07.2008 № 1268/16/11-08, Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 1347 від 06.11.2008, окреме доручення Міністра транспорту та звязку України від 05.09.2008 № 1005/16/11-08 щодо оформлення свідоцтв права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться на балансах підпорядкованих підприємств, установ, організацій та структурних підрозділів, стверджує, що ДТГО «Південно-Західна залізниця»здійснює оформлення об'єктів нерухомого майна, що перебувають на балансі підприємства та закріплені за ним на праві господарського відання. А тому, оскільки відповідачем не було вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, то, на думку позивача, такі дії відповідача свідчать про те, що Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" не визнає права держави на спірні об'єкти та порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства інфраструктури України, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.06.2012 надав пояснення по суті спору з урахуванням поданого 08.06.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відзиву на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву, відповідач наголошував на тому, що згідно Технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації, довідки ДТГО "Південно-західна залізниця" спірне майно обліковується на балансі відокремленого підрозділу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця -" Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 та знаходиться в господарському віданні Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця". Зокрема, відповідач повідомив суд про те, що право власності на спірне майно належним чином не оформлене та не зареєстровано в органах БТІ. Разом з тим, відповідач, посилаючись на Технічний паспорт, який виданий на спірне майно, Витяг з бази даних Державного земельного кадастру від 06.12.2010, лист Головного управління земельних ресурсів про перелік земельних ділянок, що перебувають у користування залізниці від 08.09.2011 № 03-16/25568, податкову декларацію з плати на землю, наголоси на тому, що спірне майно перебуває в сфері управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться в господарському віданні Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця".

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Технічного паспорту від 12.09.2008 на нежитловий будинок за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 38 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) , складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві по бульвару Чоколівський, 38 розташований майновий комплекс, а саме: 1) адміністративна будівля загальною площею 217,7 кв.м. (літера А), інвентарний номер 724195; 2) баскетбольний майданчик загальною площею 448,0 кв.м. (№ І за Технічним паспортом), інвентарний номер 724197; 3) волейбольний майданчик загальною площею 472,5 кв.м. (№ ІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724201; 4) доріжка для стрибків загальною площею 80,0 (№ ІІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724198; 5) футбольний майданчик загальною площею 989,0 кв.м. (№ ІV за Технічним паспортом), інвентарний номер 724196; 6) бігова доріжка загальною площею 1 020,0 кв.м. (№ V за Технічним паспортом), інвентарний номер 724199.

Згідно довідки від 20.04.2012 № БМЕУ-1-6/805 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), на балансі відокремленого підрозділу «Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1»Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" станом на 01.04.2012 обліковуються наступні будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 38: 1) адміністративна будівля загальною площею 217,7 кв.м. (літера А), інвентарний номер 724195, залишкова балансована вартість -493 321,03 грн.; 2) баскетбольний майданчик загальною площею 448,0 кв.м. (№ І за Технічним паспортом), інвентарний номер 724197, залишкова балансована вартість -9 064,34 грн.; 3) волейбольний майданчик загальною площею 472,5 кв.м. (№ ІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724201, залишкова балансована вартість -16 591, 15 грн.; 4) доріжка для стрибків загальною площею 80,0 (№ ІІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724198, залишкова балансована вартість -8 969,19 грн.; 5) футбольний майданчик загальною площею 989,0 кв.м. (№ ІV за Технічним паспортом), інвентарний номер 724196, залишкова балансована вартість - 931,10 грн.; 6) бігова доріжка загальною площею 1 020,0 кв.м. (№ V за Технічним паспортом), інвентарний номер 724199, залишкова балансована вартість - 10 087,08 грн. Станом на 01.04.2012 залишкова балансова вартість майнового комплексу за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 38 становить 538 963,89 грн.

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів № 724201, № 724196, № 724195, № 724197, № 724199, № 724198 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) спірне нерухоме майно обліковується на балансі та знаходяться в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Відповідно до довідки Головного управління земельних ресурсів № 03-16/25568 від 08.09.2011 та Витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на 06.12.2010 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) земельна ділянка на якій знаходиться спірне майно обліковується на балансі та перебуває у користування ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Позивач у позові зазначає, що спірне майно належить до єдиної транспортної системи органом, уповноваженим здійснювати управління яким є Міністерство інфраструктури України.

Серед іншого, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач листом № НЗЕ-5/893 від 09.04.2012 повідомив Міністерство інфраструктури України про те, що враховуючи положення Статуту Південно-Західної залізниці право власності на спірне майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 38 належить саме Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця". Зокрема, відповідач у вищевказаному листі зазначив про те, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" має намір оформити та зареєструвати в органах місцевого самоврядування саме за Південно-Західною залізницею, а не за Міністерством інфраструктури України.

Як стверджує позивач у позові, відповідач повинен був здійснить оформлення об'єктів нерухомого майна, що перебувають на балансі підприємства та закріплені за ним на праві господарського відання. Однак, відповідачем не було вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, а тому враховуючи наведене та лист № НЗЕ-5/893 від 09.04.2012 , на думку позивача, відповідач не визнає права держави на спірні об'єкти та порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства інфраструктури України, у звязку з чим, враховуючи приписи ст. ст. 3, 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ст. 4 Закону України «Про транспорт», Указ Президента України № 581/2011 від 12.05.2011, яким затверджене Положення про Міністерство інфраструктури України, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 265-р від 21.03.2011, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 651-р від 27.12.2006 «Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту», Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 249 від 04.03.2008 «Про введення в дію рішення Колегії від 26.02.2008 № 4», Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 1347 від 06.11.2008, окреме доручення Міністра транспорту та звязку України від 05.09.2008 № 1005/16/11-08, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України на майновий комплекс, що розташований за адресою: 01135, м. Київ, бульвар Чоколівський, 38 та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», а саме: 1) адміністративна будівля загальною площею 217,7 кв.м. (літера А), інвентарний номер 724195; 2) баскетбольний майданчик загальною площею 448,0 кв.м. (№ І за Технічним паспортом), інвентарний номер 724197; 3) волейбольний майданчик загальною площею 472,5 кв.м. (№ ІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724201; 4) доріжка для стрибків загальною площею 80,0 (№ ІІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724198; 5) футбольний майданчик загальною площею 989,0 кв.м. (№ ІV за Технічним паспортом), інвентарний номер 724196; 6) бігова доріжка загальною площею 1 020,0 кв. м. (№ V за Технічним паспортом), інвентарний номер 724199.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997 р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно із ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Указом Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 р. затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України, відповідно до п. 1 якого Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства. За змістом вказаного нормативно-правового акту позивач є центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.

Підпунктом 5 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Міністерство інфраструктури України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.

Згідно із ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 1.1 статуту Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" останнє засновано на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України (орган управління майном), та підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі, виробничу та комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).

Пунктом 4.2 статуту Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" визначено, що майно Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" є державною власністю і належить відповідачу на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

Джерелом формування майна Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна Залізниця", відповідно до п. 4.3 зазначеного статуту, майно, передане залізниці центральними та місцевими органами виконавчої влади; майно Укрзалізниці, що є державною власністю, передане залізниці; доходи, одержані від усіх видів своєї діяльності, передбачених цим статутом; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджету; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбання майна іншого підприємства; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Частиною 3 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно зі ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, в тому числі, грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне майно є власністю держави Україна та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", уповноваженим органом управління яким є Міністерство інфраструктури України, внаслідок чого позовні вимоги Міністерства інфраструктури України є правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Міністерства інфраструктури України задовольнити повністю.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062) на розташовані по бульвару Чоколівський, 38 у місті Києві:

- 1) адміністративна будівля загальною площею 217,7 кв.м. (літера А за Технічним паспортом), інвентарний номер 724195;

- 2) баскетбольний майданчик загальною площею 448,0 кв.м. (№ І за Технічним паспортом), інвентарний номер 724197;

- 3) волейбольний майданчик загальною площею 472,5 кв.м. (№ ІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724201;

- 4) доріжка для стрибків загальною площею 80,0 (№ ІІІ за Технічним паспортом), інвентарний номер 724198;

- 5) футбольний майданчик загальною площею 989,0 кв.м. (№ ІV за Технічним паспортом), інвентарний номер 724196;

- 6) бігова доріжка загальною площею 1 020,0 кв.м. (№ V за Технічним паспортом), інвентарний номер 724199.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 03.07.2012