Рішення № 25141182, 21.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6169-2012 21.06.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Консюмерс-Скло-Зоря»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Капітал-Груп»

про стягнення 221 781,06 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бакун А.Ю.;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Інвест-Капітал-Груп»про стягнення стягнення 221 781,06 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару. Виконання позивачем умов договору підтверджується рахунками-фактурами. Оплату за поставлений товар не було проведено, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Також просить стягнути із відповідача інфляційні та 3% річних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав.

В продовжене судове засідання представники відповідача не з'явились, причн неявки не повідомили, повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався з 31.05.2012р. на 21.06.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2010р. між ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря", правонаступником якого є ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" (продавець) та ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №УКР/2010/028, згідно п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар -пляшку скляну для харчових рідин 500 мл. "Житомирська", ТУ У 26.1-22555135-003-2003 (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що в ціну продукції враховані витрати продавця на формокомплект для виробництва пляшки скляної для харчових рідин типу 500мл "Житомирська". Ціна продукції не враховує вартість формокомплекту і буде застосовуватися на послідуючі замовлення понад 1 000 000 одиниць. Розрахункова повна вартість формокомплекту пляшки скляної для харчових рідин 500 мл "Житомирська" складає 619 711,30 грн. з ПДВ. Фактична вартість формокомплекту буде відкоригована відповідно до фактично понесених витрат продавця з придбання даного формокомплекту (включаючи вартість купівлі, транспортування, сплату податків, мита та інших обов'язкових платежів), розрахованих в національній валюті згідно чинного законодавства. Сторони домовилися, що відповідні зміни будуть внесенні до договору шляхом підписання додаткової угоди.

Сторони домовилися, що покупець здійснює передплату у розмірі 61 971,13 грн. з ПДВ, що складає 10% від розрахункової вартості повного формокомплекту перед початком виготовлення дизайну. Залишкову вартість формокомплекту продавець оплачує за свій рахунок та замовляє формокомплект для виробництва пляшки скляної для горілки 500 мл. під гарантію, що покупець викупить 1 000 000 пляшки скляної для харчових рідин 500 мл. протягом дванадцяти місяців з початку промислового виробництва продукції. У випадку, якщо покупець не викупить 1 000 000 одиниць пляшки скляної для горілки 500 мл. на протязі вищезазначеного періоду, то він відшкодовує продавцю не амортизовану вартість вищезгаданого формокомплекту.

07.06.2011р. сторони уклали додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу №УКР/2010/028 від 19.07.2011р., відповідно до якої повна вартість формокомплекту (виробництва компанії "ОМСО" (Хорватія) для виготовлення пляшки типу "Житомирська" 500 мл. на склоформуючих машинах продавця складає 563 436,78 грн. з ПДВ. Сторони зазначають, що покупець оплатив аванс у розмірі 61 971,13 грн. Кінцева сума, яка підлягає до оплати за формокомплект складає 501 465,65 грн. з ПДВ. Остаточний розрахунок за формокомплект покупець проводить рівними частинами від неоплаченої суми на підставі виставлених продавцем рахунків протягом п'яти місяців, починаючи від червня 2011р. по жовтень 2011р. (одна п'ята від суми, що підлягає до оплати складає 100 293,13 грн. з ПДВ. Розрахунок за формокомплект проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у договорі. Після повної сплати за даним пунктом продавець передає покупцю формокомплект у власність останнього за актом прийому-передачі (видатковою накладною), що підписується уповноваженими представниками сторін і являється невід'ємною частиною договору.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 цього Кодексу встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справ, відповідачу для оплати сум, передбачених додатковою угодою №2, виставлялись рахунки-фактури №СФ-0000181 від 26.09.2011р. на суму 100 293,13 грн., №СФ-0000215 від 24.10.2011р. на суму 100 293,13 грн., що разом становить 200 586,26 грн.

Відповідачем зобов'язання по оплаті зазначених вище рахунків-фактур на час розгляду справи не виконано, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість на вказану суму.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 3 050 грн. та 2005,86 грн. інфляційних збитків.

Крім цього, п. 5 додаткової угоди №2 передбачено, що у випадку неналежного виконання покупцем п. 1.2 договору №УКР/2010/028 від 19.07.2010р., останній сплачує продавцю крім збитків від інфляційних процесів та 3% річних пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 16 138,94 грн.

Крім цього, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2011р. у справі №14/442 задоволено позовні вимоги ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" до ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" про стягнення 304 844,38 грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних збитків та пені по цьому ж договору купівлі-продажу та видано наказ на примусове виконання рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 221 781,06 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" (юридична адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 9-В, фактична адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 19, корп. 2, код 36025276, р/р 26000304113 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" (35314, Рівненська обл., с. Зоря, вул. Промислова, 1, ЄДРПОУ 22555135, р/р 26004000582000в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», м. Київ, МФО 300379) 200 586,26 грн. основного боргу, 3050 грн. 3 % річних, 2005,86 грн. інфляційних збитків, 16 138,94 грн. неустойки, 4435,74 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.