Рішення № 25140759, 09.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.12р. Справа № 15/5005/4203/2012

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 418,46 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 101 від 02.02.11р.

від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 948 від 08.06.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), про стягнення 5 418,46грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 339,34 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 79,12 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 060113 від 01.11.07р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 14.05.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 19.06.12р.

19.06.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про уточнення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 4 000,00 грн. та пеню в розмірі 79,12 грн.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання відзив на позов та інші витребувані судом документи до суду не надав, але заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості відповідачу в добровільному порядку розрахуватися з позивачем.

Ухвалою господарського суду від 19.06.12р. розгляд справи відкладено на 09.07.12р.

09.07.12р. в судовому засіданні повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи копію платіжного документа, згідно якого відповідачем перераховано на рахунок позивача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 4000,00 грн.

Повноважний представник позивача проти твердження повноважного представника відповідача стосовно погашення суми основного боргу не заперечував та усно підтвердив дану обставину.

В судовому засіданні 09.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.07р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії № 060113 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, позивач бере на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.7.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірника) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку № 4 (п.7.2 Договору).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку №1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов`язаний направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця послідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4 Договору).

Відповідно п. 8 Договору, за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов`язань, крім випадку письмової відмови сторони.

В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п.8.2.3 Договору).

Розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних обсягів теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу (п.9.1 Договору).

У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.9.2 Договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 листопада 2010 року (п.11.1 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4 Договору).

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується Актами, які знаходяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.10.11р. по 02.03.12р. у розмірі 5 339,34 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п.8.2.3 Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 79,12 грн.

19.06.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про уточнення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 4 000,00 грн. та пеню в розмірі 79,12 грн.

В свою чергу, відповідач жодних заперечень щодо заявлених позовних вимог немає. Крім того, надав суду належні докази сплати заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 4 000,00 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення пені у розмірі 79,12 грн., а в решті позовних вимог припиненню, оскільки відсутній предмет спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі п. 8.2.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 79,12 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на повне погашення відповідачем заборгованості, відсутність з боку позивача заперечень з приводу того, що на момент розгляду справи заборгованість погашена в повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 79,12 грн., а в решті позовних вимог провадження у справі припинити, оскільки відсутній предмет спору.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 276 Господарського кодексу України, Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 32082770) пеню у розмірі 79,12 грн. (сімдесят дев`ять грн. 12 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

В частині стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 4000,00грн. провадження у справі - припинити.

Повернути Міському комунальному підприємству "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 32082770) зайво сплачений платіжним дорученням № 2674 від 12.04.12р. судовий збір у розмірі 31,50 грн. (тридцять одна грн. 50 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 10.07.12р.