Рішення № 25140504, 05.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 3/5005/5167/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 481,78 грн. за недостачу антрациту

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дов. №092/35 від 26.04.12р.

відповідача - ОСОБА_2, дов. №80 від 01.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 17 481,78 грн. за недостачу вантажу (антрациту).

Представник Відповідача позов заперечує, але документів на підтвердження своїх заперечень не надав.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Загальних зборів акціонерів від 19.04.12р. найменування Відкрите акціонерне товариство "Український графіт" (ВАТ "Укрграфіт") змінено на Публічне акціонерне товариство "Український графіт" (ПАТ "Укрграфіт"). Відповідно до п. 1.1. Статуту "Публічне акціонерне товариство "Український графіт" (ідентифікаційний код: 00196204)...є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Український графіт"...".

05.02.12р. на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за накладною №53511432, прибув вагон № 65885931 з вантажем - антрацит, одержувачем якого був ВАТ "Укрграфіт" за Договором №116 від 13.12.11р. (далі - Договір), укладеним з ТОВ "Торговий дім "Єко-вугілля" (Постачальник). Відправником вантажу, згідно з Договором, виступало ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська".

Вагон прибув з ознаками розкрадання, при прибутті вагону № 65885931, виявлено порушення маркування, виїмки, про що станцією Запоріжжя-Ліве складено Акт загальної форми №4241, на підставі вказаного Акту загальної форми, 06.02.12р. залізницею складено Комерційний акт № АА 040442/113 про нестачу вантажу в кількості 11 000 кг., в якому зазначено "По документу значится вес тара 22 700кг, нетто 71000кг. Фактически оказался вес брутто 82700кг, тара с бруса 22700кг, нетто 60000кг, что менее указанного в документе на 11000кг. ...На поверхность груза нанесена маркировка пигментом желтого цвета. Маркировка нарушена, имеются выемки: над 1-3 люками размером 400х280х40см., справа над 4-7люками размером 700x250x30см.".

Порушення маркування та наявність виїмок на поверхні вантажу, засвідчені Комерційним актом № АА 040442/113, свідчать про доступ до вантажу та вилучення його з вагону № 65885931 сторонніми особами, тобто про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

За умовами Договору ТОВ "ТД "Еко-вугілля" виставило Позивачеві Рахунок - фактуру № 0000000054 від 03.02.12р., за яким вартість однієї тони антрациту складає 1415,76грн. без ПДВ. Відповідно, вартість вантажу за одну тону складає: 1415,76грн. + 283,15грн.(ПДВ) = 1 698,91грн.

Загальна суму збитків, за уточненим розрахунком Позивача, становить 17 481,78 грн. (71т -0,71т -60т х 1 698,91 грн.).

Позивач, вважаючи, що залізниця є відповідальною за відшкодування збитків надіслав 13.04.12р. на адресу Відповідача Претензію за № 16/1727 з вимогою перерахувати суму збитків, які виникли у зв'язку з недостачею маси антрациту.

07.05.12г. Позивачем отримано відповідь Відповідача, про відмову в задоволені претензії, мотивовану відсутністю документа, який підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу.

Однак, Позивач наполягає, що до Претензії додано належним чином засвідчений Рахунок-фактуру №0000000054 від 03.02.12р., виставлений ТОВ "ТД "Еко-вугілля" ВАТ "Укрграфіт", згідно з Договором № 116, який ДП "Придніпровська залізниця" не прийнятий до уваги. В залізничній Накладної також зазначено (графа 7), що вантаж відправлено на ВАТ "Укрграфіт" згідно з Договором № 116 с ТОВ "ТД "Еко-вугілля".

Позивач вважає відмову у задоволені претензії неправомірною, що і стало причиною звернення Позивачем до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 113 Статуту залізниць України (далі Статут) за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 03.14.08р. у справі № 17/300.

Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу,… з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу… у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник Відповідача позов заперечує, але документів на підтвердження своїх заперечень не надав.

З урахуванням наведеного, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Український графіт", 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20 (код ЄДРПОУ 001 962 04) 17 481,78 грн. - за недостачу антрациту, 1 609,50 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане______