ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.04.12р. Справа № 6/5005/2924/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ, в особі Філії "Дніпропетровський автодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ
про стягнення 477 575,92 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №27 від 16.01.2012р.
від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність №22.03.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивач до дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ в особі філії "Дніпропетровський автодор" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 13452/21/122852 від 27.09.11р., основного боргу у розмірі 446 958,12грн.
Посилаючись на п.6.2 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 2 950,73грн., пеню у розмірі 23 166,66грн., 3% річних у розмірі 4 473,41грн.
Судові витрати по справі, у вигляді 1 609,50грн. судового збору, позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач на виконання умов договору у жовтні-грудні 2011р. здійснив на адресу відповідача постачання природного газу в обсязі 143074м3 , що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень-грудень 2011р. та підтверджує факт належного виконання укладеного між сторонами договору з боку позивача. Однак незважаючи на належне виконання позивачем умов договору, відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, чим спричинив заборгованість у розмірі 446 958,12грн., яка і стала підставою подання позову до суду. Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, в порядку ст.625 Цивільного кодексу України та п.6.2 укладеного між сторонами договору, інфляційні втрати у розмірі 2 950,73грн., пеню у розмірі 23 166,66грн. та 3% річних у розмірі 4 473,41грн.
За результатами розгляду позовної заяви вих. № 17юр-70 від 15.03.12р. ухвалою суду від 29.03.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 10.04.12р.
10.04.12р. повноважні представники сторін у судове засідання з'явилися, представник позивача у судовому засіданні підтримує свої позовні вимоги частково, посилаючись на те, що основний борг відповідач сплатив у добровільному порядку. Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позов зазначає, що станом на 23.03.12р. відповідач не має заборгованості перед позивачем, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 23.03.12р. та платіжними дорученнями, які підтверджують сплату основної заборгованості. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, то відповідач подав до канцелярії суду клопотання в якому обґрунтовує заборгованість, яка викликана скрутним фінансовим становищем підприємства, зазначає, що заборгованість погашено до порушення провадження по справі та просить суд, в порядку ст.233 Господарського процесуального кодексу України, зменшити суму штрафних санкцій. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
27.09.11р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 13452/21/122852 купівлі-продажу природного газу - далі по тексту - договір. Згідно п.1.1 договору продавець (позивач у справі) зобов'язується передати покупцю (відповідачу у справі у IV кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), надалі "газ", для потреб покупця (відповідача у справі) , а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Розділ V укладеного між сторонами договору регулює порядок та умови проведення розрахунків. Укладена між сторонами додаткова угода до договору від 11.10.11р. визначає, що з 11.10.11р. по 31.12.12р. п.4.1 статті IV договору "Ціна газу" застосовується у новій редакції та безпосередньо закріплює нову редакцію.
На виконання умов договору у жовтні-грудні 2011р. позивач здійснив на адресу відповідача постачання природного газу в обсязі 143074м3 , що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень, листопад та грудень 2011р., належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору та додаткової угоди до нього, в строк визначений умовами договору не здійснив оплату послуг з постачання газу у жовтні-грудні 2011р. в результаті таких дій відповідача у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 446 958,12грн. (з яких: за постачання газу в період з 11 по 31 жовтня 2011 року - 262 033,98 грн.; за постачання газу, з урахуванням тарифу на транспортування газу по газотранспортній системі Трансгазу - у листопаді 2011 року - 172 593,69 грн., у грудні 2011 року - 96,89 грн.; за тариф на постачання газу - у жовтні 2011 року - 1 743,68 грн., у листопаді 2011 року - 2 407,55грн., у грудні 2011 року - 0,84 грн.; за цільову надбавку до ціни на газ - за період з 11 по 31 жовтня 2011 року - 5 240,68 грн., у листопаді 2011 року - 2 865,96 грн., у грудні 2011 року - 1,85грн.), що стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що станом на дату подання позову до суду (згідно штампу суду на позовній заяві - 26.03.12р.) основна заборгованість у розмірі 446 958,12грн. існує, суд визнає необґрунтованими, так як згідно акту звірення взаємних розрахунків від 23.03.12р. (тобто до подання позовної заяви до суду), який підписано бухгалтером позивача на прізвище ОСОБА_3, підпис якої засвідчено печаткою позивача, станом на 23.03.12р. заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім акту звірення взаємних розрахунків від 23.03.12р. свідченням відсутності основної заборгованості відповідача перед позивачем виступають долучені до матеріалів справи, належним чином засвідчені, копії платіжних доручень, які датовані 22 та 23 березням 2012 року.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 446 958,12грн. провадження слід припинити, в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.2 договору при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ покупець (відповідач у справі) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором у зв'язку з чим позивач нарахував інфляційні втрати з 01.11.11р. по 29.02.12р.: за постачання газу у період з жовтня по грудень 2011р.; за тариф на постачання газу у період з жовтня по грудень 2011р.; за цільові надбавки у період з жовтня по грудень 2011р., всього 2 950,73грн.
Господарський суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 950,73грн. інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 4 473,41грн., які нараховані за період з 02.11.11р. по 14.03.12р. за постачання газу у жовтні 2011р.; за період з 02.12.11р. по 14.03.12р. за постачання газу у листопаді 2011р.; за період з 04.01.12р. по 14.03.12р. за постачання газу у грудні 2011р.; за період з 02.11.11р. по 14.03.12р. за тариф на постачання газу у жовтні 2011р.; за період з 02.12.11р. по 14.03.12р. за тариф на постачання газу у листопаді 2011р.; за період з 04.01.12р. по 14.03.12р. за тариф на постачання газу у грудні 2011р.; за період з 02.11.11р. по 14.03.12р. за цільову надбавку у жовтні 2011р.; за період з 02.12.11р. по 14.03.12р.за цільову надбавку у листопаді 2011р.; за період з 04.01.12р. по 14.03.12р. за цільову надбавку у грудні 2011р., господарський суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.6.2 договору покупець (відповідач у справі) сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 відсотки від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 166,66грн., які нараховані за період з 02.11.11р. по 14.03.12р. за постачання газу у жовтні 2011р.; за період з 02.12.11р. по 14.03.12р. за постачання газу у листопаді 2011р.; за період з 04.01.12р. по 14.03.12р. за постачання газу у грудні 2011р.; за період з 02.11.11р. по 14.03.12р. за тариф на постачання газу у жовтні 2011р.; за період з 02.12.11р. по 14.03.12р. за тариф на постачання газу у листопаді 2011р.; за період з 04.01.12р. по 14.03.12р. за тариф на постачання газу у грудні 2011р.; за період з 02.11.11р. по 14.03.12р. за цільову надбавку у жовтні 2011р.; за період з 02.12.11р. по 14.03.12р.за цільову надбавку у листопаді 2011р.; за період з 04.01.12р. по 14.03.12р. за цільову надбавку у грудні 2011р., яка розрахована у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, так як визначений договором розмір пені перебільшує подвійну облікову ставку, є обґрунтованими, такими, що відповідають положенням чинного законодавства та укладеного між сторонами договору. Однак враховуючи клопотання відповідача в якому основну заборгованість обґрунтовано скрутним фінансовим становищем підприємства, при цьому зазначено та визнано судом, що основна заборгованість погашена до порушення провадження у справі та просить суд, в порядку ст.233 Господарського процесуального кодексу України, зменшити суму штрафних санкцій, господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 50%, так основна заборгованість відповідача перед позивачем відповідачем погашена до порушення провадження по справі у повному обсязі, майновий стан відповідача суд визнає скрутним та вважає, що зниження розміру пені не завдасть збитків позивачу та не порушить його інтересів.
Таким чином, суд вирішив, в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, вимоги задовольнити у розмірі 11 583,33грн.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, беручи до уваги, що основна заборгованість відповідачем сплачена до порушення провадження по справі, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 573,09грн., з урахуванням того, що 6% позовних вимог позивача судом визнано обґрунтованими.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
В частині стягнення з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 31950828) в особі філії "Дніпропетровський автодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, 46, код ЄДРПОУ 35112137, р/р 26007222186100 в ДОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653) на користь публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860, п/р 26000060007314 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) 446 985,12грн. (чотириста сорок шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 12 коп.) - основного боргу, провадження припинити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 31950828) в особі філії "Дніпропетровський автодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, 46, код ЄДРПОУ 35112137, р/р 26007222186100 в ДОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653) на користь публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860, п/р 26000060007314 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) 2 950,73грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 73 коп.) - інфляційних втрат; 4 473,41грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят три грн. 41 коп.) - 3% річних; 11 583,33грн. (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 33 коп.) - пені; 573,09грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 09 коп.) - судового збору, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 11.04.12р.
Судове рішення № 25140467, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 11.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/5005/2924/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: