Рішення № 25140442, 10.07.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 5004/652/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРОТЕХСЕРВІС''

про стягнення 754 302,42 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -представник, довіреність №Д 034/12 від 05.06.2012р.

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 05.07.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства " АГРОТЕХСЕРВІС '' 754 302,42 грн., з них 341 897,81 грн. несплачені лізингові платежі та відсотки, 412 404,61 грн. залишок по оплаті штрафу та 15 086, 05 грн. сплаченого судового збору по справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.06.2012 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.06.2012 р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та неподанням витребуваних судом доказів розгляд справи було відкладено.

В підтвердження заявлених вимог саме до Приватного сільськогосподарського підприємства "СТИР-АГРО'' позивач надав суду договір фінансового лізингу № KL 0804126 від 29.04.2008р., специфікацію предмета договору лізингу, акт прийому-передачі предмета лізингу від 27.06.2008р., уточнений графік платежів від 27.06.2008р., накладна № 188258/225564 від 27.06.2008 року, накладна №724407/225564 від 27.06.2008 року, виписку з особового рахунку «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»в банку «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», додаткова угода №1 від 13.01.2009 року до договору фінансового лізингу № KL 0804126 від 29.04.2008р., додаток №1 від 13.01.2009 року до додаткової угоди №1 від 13.01.2009 року до договору фінансового лізингу № KL 0804126 від 29.04.2008р., повідомленням №52/01 від 26.01.2010р. про розірвання договору № KL 0804126 від 29.04.2008р. з вимогою сплатити заборгованість, штраф, неоплачену вартість предмету лізингу та повернути предмет лізингу, виконавчий напис за № 189523 від 01.06.2010р., довідку банку «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»від 28.05.2012 р. №56-3-1-00/658, довідку банку «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»від 28.05.2012 р. №56-3-1-00/657, довідку банку «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»від 28.05.2012 р. №56-3-1-00/659.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Додатково повідомив, що другим відділом ДВС Луцького МУЮ виконавчий напис не виконаний, предмет лізингу досі перебуває в користуванні відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Разом з тим, до суду повернулися з поштового відділення, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про порушення провадження та призначення до розгляду від 01.06.2012 р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19.06.2012 р., що підтверджується судовими повістками про вручення відповідачу за юридичною адресою №4560500019573 від 11.06.2012 р. та № 4560500015950 за юридичною адресою від 02.07.2012 р.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноваженого представника позивача, суд -

Встановив:

29 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»(лізингодавцем) та Приватним сільськогосподарським підприємством " АГРОТЕХСЕРВІС '' (лізингоодержувачем), був укладений договір фінансового лізингу № KL 0804126(далі-договір), відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався набути(купити), відповідно до заявки лізингоодержувача, майно і надати його останньому на час строку лізингу у володіння та користування. Приватне сільськогосподарське підприємство " АГРОТЕХСЕРВІС '' взяло на себе зобов'язання сплачувати лізингові платежі. Сторони погодили, що після завершення строку лізингу, при виконанні лізингоодержувачем умов цього договору, майно передається у власність останнього.

В преамбулі вказаного договору сторони визначили, що лізинговий платіж -це платіж в грошовій формі, сума якого по уточненому графіку платежів повинна сплачуватись лізингоодержувачем лізингодавцю і яка складається з суми відшкодування частини вартості майна і винагороди лізингодавця.

За умовами п. 4.2 передача майна оформлюється шляхом складання та підписання продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем акту приймання-передачі майна в фінансовий лізинг.

Майно, що є предметом фінансового лізингу -зернозбиральний комбайн MF 9690, двигун SISU 330 к.с., ротор 3550 мм., ємкість зернового бункера 10 500 л., 2008 року випуску, новий з комплектом запасних частин та розхідних матеріалів для проведення ТО-1, ТО-2, ТО-3 передано відповідачу відповідно до акту приймання-передачі від 27.06.2008 року.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору всі платежі лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів, перераховуючи кошти на рахунок лізингодавця. Якщо в уточненому графіку платежів є формула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на дату оплати самостійно розраховує суми, які підлягають оплаті, відповідно до наведеної формули, і оплачує їх. Усі необхідні платежі за договором повинні бути сплачені в повному обсязі на дату, вказану в уточненому графіку платежів, якщо платіж буде оплачений частково, то такий платіж буде вважатися неоплаченим. Якщо строк оплати чергового лізингового платежу відповідно до уточненого графіку платежів припадає на неробочий день (вихідний, святковий або ін.), то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

13.01.2009 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору за умовами п.п. 1, 2 якої сторони змінили графік платежів та визначили, що зобов'язання за договором мають виконуватись згідно уточненого графіку платежів № 2 з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Уточнений графік № 2 містить наступні положення: "** Враховуючи той факт, що грошове зобов'язання в графіку платежів за цим договором визначено грошовим еквівалентом у.о. і розраховується за формулою (у.о. х К х (С/К), де К - офіційний курс гривні до у.о. на дату оплати за майно, С - офіційний курс гривні по відношенню до у.о. на дату платежу, "х" знак множення, "/" знак ділення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці) та встановлений офіційний курс гривні по відношенню до у.о. може змінюватись, під час дії цього договору, платежі в гривнях в уточненому графіку платежів носять тимчасовий характер і виражені враховуючи офіційний курс гривні до у.о. на дату підписання уточненого графіка № 2. Платежі змінюються за умови зміни офіційного курсу у.о. та розраховуються в гривні відповідно до вищезазначеної формули. Датою платежу є дата, вказана в уточненому графіку платежів".

"Примітка: У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до у.о., встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0,01 (нуль цілих одна сотих) ("максимальний курс купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу" - "офіційний курс гривні по відношенню до у.о., встановленим НБУ на дату платежу" >0,01; "-" - знак віднімання, ">" знак більше або дорівнює), то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці".

Згідно уточненого графіку під у.о. розуміється долар США.

Пунктом 3.7 договору визначено, що одержану оплату за договором Лізингодавець розподіляє в такій черговості:

1) погашаються суми сплачені за Лізингоодержувача, що підлягають компенсації Лізингодавцю;

2) нарахована неустойка (пеня, штрафи);

3) сума винагороди Лізингодавця (відсотки);

4) вартість не викупленого майна.

Але сторони домовилися, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити, вказаний у цьому пункті договору, порядок погашення.

Керуючись п. 3.7 договору лізингу позивач зарахував отримані після розірвання договору лізингу кошти (245 000 грн.) в якості оплати компенсації за понесені витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі 11 046,41 грн., в якості оплати по нарахованій пені в розмірі 10 466,57 грн. та часткової оплати нарахованого штрафу у розмірі 223 487,02 грн. (залишок по оплаті штрафу 412 404, 61 грн.).

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів за періоди з 7 по 19 (з 15 січня 2009 року по 15 січня 2010 року) оплати виконав неналежним чином, лізингові платежі за вказаний період здійснив не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, розмір якої за обґрунтованим розрахунком позивача згідно умов уточненого графіку № 2 з урахуванням коригування на зміну курсу долару США становить 323 351,03 грн.

Згідно ч.1 ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 п.3 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 8.3.1 Договору лізингоодержувач зобов'язався своєчасно згідно уточненого графіку платежів платити лізингові платежі за даним договором.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення, у визначені графіком строки, лізингових платежів за періоди з 7 по 19 (з 15 січня 2009 року по 15 січня 2010 року), в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача, складає 323 351,03 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача лізингових платежів в розмірі 323 351,03 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 11.5 Договору цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший (інші) укладений (укладені) між сторонами договір (договори) фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями зокрема вважається коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізинговою платежу або більш ніж один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором.

26.01.2010 року позивач надіслав рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача повідомлення за № 52/01 від 26.01.2010 про розірвання договору з 05.02.2010 року та вимагав повернути майно (предмет лізингу) не пізніше 08.02.2010, заплатити борг по простроченим лізинговим платежам, сплатити неоплачену вартість предмета лізингу, а також сплатити штраф в розмірі 30% неоплаченої вартості предмета лізингу.

У зв'язку із неповерненням Приватним сільськогосподарським підприємством "АГРОТЕХСЕРВІС'' предмету лізингу, 01.06.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 1108 про повернення майна -предмета фінансового лізингу -зернозбирального комбайну MF 9690, двигун SISU 330 к.с., ротор 3550 мм., ємкість зернового бункера 10 500 л., 2008 року випуску, нового з комплектом запасних частин та розхідних матеріалів для проведення ТО-1, ТО-2, ТО-3, вартістю 1 104 641, 22 грн. без ПДВ лізингодавцю за несплачені лізингові платежі за користування предметом лізингу в сумі 419 545, 02 грн., пені 253 594,51 грн., неоплачена вартість предмету лізингу 2 026 329,84 грн., штраф 607 898,95 грн., а всього 3 307 368, 32 грн.

За умовами договору винагорода лізингодавця визначена як сума в грошовій формі, яку оплачує лізингоодержувач лізингодавцю за надання майна в лізинг. Розмір винагороди лізингодавця встановлюється беручи до уваги встановлену в цьому договорі річну норму відсотків і розраховується від несплаченої вартості предмета лізингу.

З уточненого графіку № 2 від 13.01.2009 року вбачається, що відсотки за надання майна в лізинг складають 15 % річних.

Позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків від дати останнього лізингового платежу (15.01.2010) до дати розірвання договору (05.02.2010) тобто за 21 день фактичного користування предметом лізингу, розмір яких розраховано наступним чином: (2 119 638, 78 грн. неоплачена вартість предмету лізингу х 15%) / 360 днів х 21 день = 18 546, 78 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 546, 78 грн. відсотків (винагороди лізингодавця) є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з п. 11.6 Договору коли лізингоодержувач істотно порушує даний договір, то лізингодавець має право вимагати щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше п'ятнадцяти робочих днів, усунув вчинене порушення, якщо це можливо за даних обставин. Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи) які залишилися, до кінця строку лізингу або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо). Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані в якому одержав його беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі п. 11.6 Договору позивачем обґрунтовано відповідачу нараховано штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу, що складає 635 891, 63 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу (оскільки матеріали справи свідчать, що неналежне виконання лізингоодержувачем зобов'язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів стало підставою для розірвання договору та застосування штрафних санкцій) є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості(окрім наданої позивачем) за Договором фінансового лізингу № KL 0804126 від 29.04.2008 року по сплаті лізингових платежів відповідачем суду не надано.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 754 302,42 грн.(з них 341 897,81 грн. несплачені лізингові платежі та відсотки, 412 404,61 грн. залишок по оплаті штрафу) правомірною та обґрунтованою у зв'язку з чим задовольняє її в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 086, 05 грн., підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11,16 ЗУ «Про фінансовий лізинг», Господарський суд Волинської області,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРОТЕХСЕРВІС'' ( юридична адреса Волинська область Луцький район, с. Боратин, вул. Шкільна, 62, код ЄДРПОУ 32057896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" (04053 м. Київ, вул. Кудрявська, 5 код ЄДРПОУ 34003114) 754 302,42 (сімсот п»ятдесят чотири тисячі триста дві гривні сорок дві копійки) грн. заборгованості по лізинговим платежам, відсоткам та залишок по оплаті штрафу.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРОТЕХСЕРВІС'' ( юридична адреса Волинська область Луцький район, с. Боратин, вул. Шкільна, 62, код ЄДРПОУ 32057896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" (04053 м. Київ, вул. Кудрявська, 5 код ЄДРПОУ 34003114) 15 086, 05 ( п»ятнадцять тисяч вісімдесят шість гривень п»ять копійок ) грн. сплаченого судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя А. С. Вороняк

Повний текст рішення

складено та підписано

10.07.12