Рішення № 25140350, 05.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 липня 2012 р.

Справа 19/35/2012/5003

за позовом: Фермерського господарства "Україна" ( вул.Островського,29, с.Стара Прилука, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22511)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 22700)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: філія Вінницького регіонального управління ПАТ КБ "Надра"( площа Жовтнева,1, м. Вінниця, 21001 )

про стягнення 155 600 грн. помилково сплачених грошових коштів

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Подух Л. В.,

відповідача : ОСОБА_1,

відповідача :ОСОБА_3,

третя особа: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов фермерським господарством "Україна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача філія Вінницького регіонального управління ПАТ КБ "Надра", про стягнення 155600 грн. помилково сплачених грошових коштів.

Ухвалою суду від 17.05.2012 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 01.06.2012 року.

30.05.2012 року від відповідача надійшов відзив на позов ( вх. № кан. 08-46/6213/2012), в якому останній проти позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, та зазначає, що кошти в сумі 155 600,00 грн. були сплачені ФГ «Україна» у відповідності до договору поруки від 29.04.2010 року та використані на погашення кредиту за договором кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року. Крім цього відповідач передав ФГ «Україна» сушарки марки GSI-1226S в рахунок перерахованої ним на погашення кредиту в сумі 155 600,00 грн., що підтверджується актом приймання передачі від 06.07.2010 року.

Ухвалою суду від 01.06.2012 року, розгляд справи було відкладено, в зв'язку з неподанням сторонами всіх необхідних доказів по справі та неявкою представника третьої особи в судове засідання.

14.06.2012 року від позивача надійшло заперечення на відзив (вх. № кан. (08-46/6955/2012), в якому останній зазначає, що кошти в сумі 155 600,00 грн. помилково сплачені на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра» Вінницьке РУ, МФО 302355, відкритий на "фізичну особу-підприємця ОСОБА_1". При цьому призначення даного платежу було на виконання кредитного договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року та договору поруки № б/н від 29.04.2010 року відповідно за "громадянина ОСОБА_1", про що і було зазначено у платіжному дорученні № 362 від 18.08.2010 року.

Позивач заперечує проти твердження відповідача, що останній передав ФГ «Україна» сушарки марки GSI-1226S в рахунок перерахованих коштів в сумі 155600,00 грн., оскільки дані сушарки марки GSI-1226S були предметом договору оренди обладнання з правом викупу № б/н від 06.07.2010 року та згідно умов даного договору, що за погашення орендарем коштів по кредитному договору № 92/МК/2008/ЦВ-980 орендодавець зобов'язується передати у власність орендаря сушку марки GSI-1226S ( яка є предметом цього договору), тобто мова йде зовсім про різні кредитні договори.

19.06.2012 року розгляд справи відкладався в зв'язку з відсутністю третьої особи та неподанням сторонами всіх належних документів витребовуваних судом, а також з необхідністю виклику в судове засідання уповноваженого представника банку для надання пояснень по суті спору.

27.06.2012 року від третьої особи надійшло письмове пояснення в якому зазначено, що між ВАТ КБ "Надра" та ФГ "Україна" укладено договір поруки від 29.04.2010 року, відповідно до якого ФГ "Україна" поручається за належне виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_1 по кредитному договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року. Дані кошти клієнт отримав на особистий рахунок ФОП ОСОБА_1, що підтверджується випискою по рахунку. Дані кошти клієнт отримав на рахунок 18.08.2010 року та розпорядився коштами самостійно, а саме перерахував кошти на погашення кредиту № 92/МК/2008/ЦВ-980, що підтверджується випискою банку.

В судове засіданні 05.07.2012 року з'явились представники обох сторін.

Представник позивача підтримав позиції викладені у позовній заяві.

Відповідач та його представник, в судовому засіданні проти позову заперечили.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи (на адресу суду надійшло поясненя по справі).

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

01.02.2008 року між громадянином ОСОБА_1 (далі-Позичальник) та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі начальника центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ ОСОБА_4 (далі-Кредитор), що діяв на підставі довіреності № 1-11-6608 від 20.06.2007 року ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра") було укладено договір кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980, за яким банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 450 000,00 грн. терміном на 36 місяців.

01.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі начальника центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності № 1-11-6608 від 20.06.2007 року ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра") та громадянином ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року, якою обумовлено, що сторони домовились , що відповідно до договору банк надає позичальнику транш в розмірі 450 000,00 грн. Термін користування траншем з 01 лютого 2008 року по 01 лютого 2011 року. Ціль отримання траншу - споживчі потреби. Інші умови договору залишаються без змін і діють у відповідності до чинного законодавства України.

Додатком №1 до договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року укладеного між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі начальника центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ та громадянином ОСОБА_1 погоджено графік повернення кредиту.

Відповідно до п.3.1. договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року повернення кредиту, нарахування та сплата відсотків за користуванням кредитом здійснюється в такому порядку: п.3.1.1. повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок НОМЕР_3 в КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355, згідно з графіками повернення кредиту та сплати відсотків, які є невід'ємними частинами договору.

29.04.2010 року між фермерським господарством "Україна" (далі-Поручитель) та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі начальника центрального відділення філії в КБ "Надра" Вінницьке РУ ОСОБА_4 було укладено договір поруки № б/н за яким ФГ "Україна", як поручитель, поручився перед ВАТ КБ "Надра", як кредитором, за належне виконання громадянином ОСОБА_1. як позичальником, взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року.

Як видно із матеріалів справи ФГ "Україна" отримало претензію ВАТ КБ "Надра" філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Вінницького регіонального управління від 14.06.2010 року (вих. 36-02/00-804/1) про виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року в розмірі 216 227,02 грн.: у тому числі 197 980,01 грн. заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахованим процентам за користуванням кредиту в сумі 18247,01 грн. в зв'язку із не виконанням такого зобов'язання позичальником - громадянином ОСОБА_1 В даній претензії була відсутня будь-яка інформація щодо рахунку, на який потрібно здійснити платіж.

Згідно п.26 договору поруки зобов"язання буде вважатися виконаним належним чином з моменту зарахування на рахунок Кредитора грошової суми, вказаної у повідомленні.

ФГ "Україна" 18.08.2010 року перерахувало грошові кошти в розмірі 155 600,00 грн. згідно платіжного доручення № 362 від 18.08.2010 року на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355. При цьому в призначенні платежу було вказано "часткове погашення кредиту згідно договору поруки №б/н від 29.04.2010 року" (Претензія №36-02/00-804/1 від 14.06.2010р., без ПДВ).

30.03.2011 року позивач направив відповідачу претензію № 100 про наявну заборгованість, де серед іншого була вказана і заборгованість в розмірі 155 600,00 грн., що виникла через виконання позивачем умов договору поруки, дана претензія залишилась без задоволення.

Установою банку на вимогу суду було надано пояснення в якому, останній зазначає, що між ВАТ КБ "Надра" та ФГ "Україна" було укладено договір поруки від 29.04.2010 року, відповідно до якого ФГ "Україна" поручається за належне виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_1 по кредитному договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року. Дані кошти клієнт отримав на особистий рахунок фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, що підтверджується випискою по рахунку. Дані кошти клієнт отримав на рахунок 18.08.2010 року та розпорядився коштами самостійно, а саме перерахував кошти на погашення кредиту № 92/МК/2008/ЦВ-980, що підтверджується випискою банку.

У зв'язку із відмовою відповідача повернути грошові кошти в розмірі 155 600,00 грн., у липні 2011 року позивач звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до громадянина ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі вищевказаного договору поруки, укладеного на виконання кредитного договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року. При цьому в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач перерахував вказані грошові кошти на рахунок, який належить фізичній особі-підприємцю ( суб'єкту господарювання), тому Іллінецьким районним судом Вінницької області було закрито провадження в справі на підставі ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що кошти в сумі 155 600,00 грн. були сплачені на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра» Вінницьке РУ, МФО 302355, відкритий на "фізичну особу-підприємця ОСОБА_1", хоча призначення даного платежу було на виконання кредитного договору № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року та договору поруки № б/н від 29.04.2010 року відповідно за "громадянина ОСОБА_1", про що і було зазначено у платіжному дорученні № 362 від 18.08.2010 року.

Відповідач в свою чергу зазначає та вказує у відзиві, що кошти в сумі 155 600,00 грн. були сплачені ФГ «Україна» у відповідності до договору поруки від 29.04.2010 року та використані на погашення кредиту за договором кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що він передав ФГ «Україна» сушарки марки GSI-1226S в рахунок перерахованої ним на погашення кредиту в сумі 155 600,00 грн., що підтверджується актом приймання передачі від 06.07.2010 року.

Із матеріалів справи видно, що між сторонами дійсно існували правовідносини, які видно із договорів, а саме: № 1-08/2010 від 18.08.2010 року предметом якого була купівля сушарки марки GSI-1226 S серійний номер В08212 та договору оренди обладнання з правом викупу від 06.07.2010 року де предметом була сушарка марки GSI-1822S.

Сушарка марки GSI-1226 S серійний номер В08212, що є предметом договору купівлі - продажу № 1-08/2010 від 18.08.2010 року, була продана позивачу за ціною, яка обумовлена договором, що складає 300 000, 00 грн. На виконання умов вищезазначеного договору перехід права власності було оформлено видатковою накладною № АТ - 0000003 від 09.09.2010 року та актом прийому передачі від 09.09.2010 року, дані документи підписані сторонами та скріплені мокрими печатками.

Сушарка марки GSI-1822S, що є предметом договору оренди обладнання з правом викупу № б/н від 06.07.2010 року, в якому зазначено, що за погашення орендарем коштів по кредитному договору № 92/МК/2008/ЦВ-980 орендодавець зобов'язується передати у власність орендаря сушарку марки GSI-1822S. До того ж відповідач не надав суду доказів отримання позивачем сушарки марки GSI-1822S.

З наданої банком виписки по рахунку відповідача видно, що позивачем на розрахунковий рахунок фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра» Вінницьке РУ було проплачено 455 600, 00 грн., з яких 155 600,00 грн. були сплачені ФГ «Україна» у відповідності до договору поруки б/н від 29.04.2010 року (претензія №36-02/00-804/1 від 14.06.2010р. без ПДВ) та використані на погашення кредиту за договором кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року, а кошти в сумі 300 000,00 грн. - проплата за сушарку GSI-1226 S, що була предметом договору купівлі - продажу від 18.08.2010 року № 1-08/2010.

Суд дослідивши і оцінивши докази по справі дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Підставами позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Факт помилково сплачених коштів в розмірі 155 600,00 грн. підтверджується матеріалами справи та доводами позивача, а саме останнім доведено, що вищевказані кошти були сплачені платіжним дорученням № 362 від 10.08.2010 року на виконання договору кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.08.2010 року (укладеного між громадянином ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра" філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Вінницького регіонального управління правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра") та відповідно до договору поруки № б/н від 29.04.2010 року ( укладеного 29.04.2010 року між ФГ "Україна" та ВАТ КБ "Надра" філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Вінницького регіонального управління). Оскільки, кредитний договір № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.082010 року укладено між громадянином ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра") та фактична сплата коштів позивачем на розрахунковий рахунок фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра» Вінницьке РУ є помилковою, а тому, згідно кредитного договору кошти перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1 повинні були поступити на розрахунковий рахунок громадянина ОСОБА_1 НОМЕР_3 ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ.

Факт сплати коштів позивачем саме на розрахунковий рахунок фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 також підтверджується письмовим поясненням установи банку та відповідною випискою по рахунку яка наявна в матеріалах справи.

Доводи відповідача стосовно того, що останній передав ФГ «Україна» сушарку марки GSI-1226S в рахунок перерахованих коштів в сумі 155600,00 грн. до уваги судом не беруться, оскільки:

Як уже встановлено судом, між сторонами існували правовідносини, які видно із договорів, а саме: № 1-08/2010 від 18.08.2010 року предметом якого була купівля сушарки марки GSI-1226 S серійний номер В08212 та договору оренди обладнання з правом викупу від 06.07.2010 року де предметом була сушарка марки GSI-1822S.

Сушарка марки GSI-1226 S серійний номер В08212, що є предметом договору купівлі - продажу № 1-08/2010 від 18.08.2010 року, була продана позивачу за ціною, яка обумовлена договором, що складає 300 000, 00 грн. На виконання умов вищезазначеного договору перехід права власності було оформлено видатковою накладною № АТ - 0000003 від 09.09.2010 року та актом прийому передачі від 09.09.2010 року, дані документи підписані сторонами та скріплені мокрими печатками.

Сушарка марки GSI-1822S, що є предметом договору оренди обладнання з правом викупу № б/н від 06.07.2010 року, в якому зазначено, що за погашення орендарем коштів по кредитному договору № 92/МК/2008/ЦВ-980 орендодавець зобов'язується передати у власність орендаря сушарку марки GSI-1822S. Разом з тим, відповідач не надав суду доказів отримання позивачем сушарки марки GSI-1822S.

Таким чином, з наданої банком виписки по рахунку відповідача видно, що позивачем на розрахунковий рахунок фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра» Вінницьке РУ було проплачено 455 600, 00 грн., з яких 155 600,00 грн. були сплачені ФГ «Україна»у відповідності до договору поруки б/н від 29.04.2010 року (претензія №36-02/00-804/1 від 14.06.2010р. без ПДВ) та використані на погашення кредиту за договором кредитної лінії № 24/МК/2008/ЦВ-980 від 01.02.2008 року, а кошти в сумі 300 000,00 грн. - проплата за сушарку GSI-1226 S, що була предметом договору купівлі - продажу від 18.08.2010 року № 1-08/2010.

Тобто, беручи до уваги дані факти, спростовується твердження відповідача, що останній надав позивачу сушарку GSI-1226S серійний номер В08212 в рахунок перерахованих коштів в сумі 155600,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття, або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги щодо стягнення помилково перерахованих коштів стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню судом в сумі 155 600,00 грн. на підставі ст. 1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, 1212, 1213 Цивільного кодексу України -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 22700, ідент. № НОМЕР_1 ) на користь фермерського господарства "Україна" (вул.Островського,29, с.Стара Прилука, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22511, код ЄДРПОУ 20092010) 155 600 грн. помилково сплачених грошових коштів, 3 112,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 09 липня 2012 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул.Островського,29, с.Стара Прилука, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22511)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1, 22700)

третя особа: ( площа Жовтнева,1, м. Вінниця, 21001 )