Постанова № 25139744, 26.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2012 року № 2а-6744/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В. Старець,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверонбуд»про стягнення заборгованості,

встановив:

18 травня 2012 року Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (ДПІ у Дніпровському районі) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверонбуд»(ТОВ «Аверонбуд», Товариство) про стягнення заборгованості в сумі 981503 грн 75 коп.

Зазначили, що податкова заборгованість у ТОВ «Аверонбуд»сформована на підставі самостійно поданої податкової декларації та прийнятого податковим органом податкового повідомлення - рішення, яке ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржене, та є узгодженим.

Посилаючись на те, що податкова заборгованість в добровільному порядку не сплачена, податкова вимога не оскаржена і не виконана, а також те, що для належного виконання обов’язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - ДПІ у Дніпровському районі просила стягнути з відповідача 981503 грн 75 коп. в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 22 травня 2012 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 14 червня 2012 року та 26 червня 2012 року представники позивача не з’являлися, подавши через канцелярію суду клопотання з проханням розглянути справу у відсутність представників ДПІ у Дніпровському районі.

В той же час, двічі не з’являлися і представники відповідача, хоча про час, дату й місце проведення судових засідань Товариство повідомлялося завчасно й належним чином, про що свідчать реєстри вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року й від 15 червня 2012 року. При цьому, поштові відправлення здійснювались шляхом направлення рекомендованих повідомлень на адресу, вказану ДПІ у Дніпровському районі в позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а саме, 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 21, кім. 904.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «Аверонбуд»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

Крім того, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ «Аверонбуд»зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва 08 вересня 2010 року. Також, відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі та є платником податків.

Як вбачається з акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аверонбуд»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Велар»від 06 грудня 2011 року №7970/23-621-37292409, податковим органом виявлено порушення пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України), а саме встановлено факт заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 782631 грн за вересень 2011 року. На підставі даного акту ДПІ у Дніпровському районі прийнято податкове повідомлення –рішення від 12 січня 2012 року №0000032333 на загальну суму 978288 грн 75 коп.

Вище зазначені акт та рішення податкового органу Товариством отримано про, що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Податкове повідомлення –рішення ні в судовому, ні в адміністративному порядках не оскаржено та на даний час є узгодженим й таким, що підлягає виконанню.

Також, заборгованість Товариства з податку на додану вартість частково складається із самостійно поданої ним декларації з даного податку від 14 лютого 2012 року №9005115604 на суму 3904 грн.

Відтак, з урахуванням переплати на суму 689 грн, сума податкової заборгованості з податку на додану вартість відповідача становить 981503 грн 75 коп.

ДПІ у Дніпровському районі вжито заходів до погашення суми боргу, зокрема, на підставі пункту 59.4 статті 59 ПК України Товариству надіслано вимогу від 08 лютого 2012 року № 352 на суму 977599 грн 75 коп. Податкова вимога направлена поштою та отримана відповідачем 29 лютого 2012 року, про що свідчить підпис на поштовому відправленні. Однак, податкова вимога відповідачем в добровільному порядку не виконана, як і в адміністративному чи судовому порядках не оскаржена.

Таким чином, за обставин наявного податкового боргу, ДПІ у Дніпровському районі звернулась до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, виходить з того, що стаття 67 Конституції України від 26 червня 1996 року №254к/96-ВР передбачає обов’язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Крім того, підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до положень підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що ТОВ «Аверонбуд»не сплатило суми податкової заборгованості, що додатково підтверджується витягом із облікової картки платника. За таких обставин, враховуючи, що несплата тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Таким чином, оскільки вимоги ДПІ у Дніпровському районі є обґрунтованими, заявленими в межах наданих законом повноважень, відповідають дійсним обставинам, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що на час вирішення справи, докази про сплату ТОВ «Аверонбуд»заборгованості по податку на додану вартість відсутні, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверонбуд»(код ЄДРПОУ 37292436) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 981503 грн 75 коп.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак