Постанова № 25139721, 06.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2012 року № 2а-4010/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. розглянувши в письмововму провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Київспецтранс"

до

Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби

про

скасування податкових вимог

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні місяці 2007 року ВАТ «Київспецтранс»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (від 14.05.2007р. №7424), позивач просив повністю скасувати ППР від 08.09.2006р. №0000311501/0/1643, а також скасувати повністю податкові вимоги від 13.11.2006р. №1/625, від 26.12.2006р. №2/724; скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.03.2007р. №№0000871801/0/1716, 0000861801/0/1717.

Постановою Господарського суду м. Києва від 31.07.2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009р., позов задоволено частково. Скасовано ППР від 08.09.2006р. №0000311501/0/1643. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2012р. №К-14272/09(К-19654/09) касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»та Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області задоволено часткового. Постанову Господарського суду м. Києва від 31.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009 в частині задоволення позовних вимог про скасування ППР ДПІ у Обухівському районі Київської області №0000311501/0/1643 від 08.09.2006 залишено без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог судові рішення попередніх інстанцій скасовані з направленням справи на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2012р. №4010/12/2670 дану справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Отже, на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва перебувають позовні вимоги про скасування повністю податкових вимог від 13.11.2006р. №1/625, від 26.12.2006р. №2/724; скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2007р. №№0000871801/0/1716, 0000861801/0/1717.

Під час розгляду справи судові засіданні неодноразово відкладалися з метою отримання додаткових письмових доказів та справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на докази, зібрані в справі.

Представник відповідача в судові засідання не прибув, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Заперечень проти позову Відповідач не надав, а тому справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

В судовому засіданні суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного Державну податкову інспекцію в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби у зв’язку з її перетворенням.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 21.05.2012р. суд протокольно ухвалив розглянути справу в письмовому провадженні з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ВАТ “Київспецтранс” зареєстрований Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією м. Києва 21.05.1997, перереєстрований Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією у зв’язку з адміністративно-територіальним поділом районів міста Києва від 26.11.2001.

Відповідно до пп. 7.11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 № 80, позивач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції Обухівського району Київської області як платник окремих видів податків, зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” та відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею відповідачу у постійне користування надано 63,7 га землі Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області під полігон твердих побутових відходів.

Підставою для звернення до суду позивача, як вбачається з матеріалів справи, стали наступні обставини.

13 листопада 2006р. Відповідачем була прийнята перша податкова вимога №1/625, в якій вказано, що станом на 13.11.2006 позивач має податковий борг по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища (надалі –НПС) в сумі 1 571 395,12 грн.

26 грудня 2006р. Відповідачем прийнято друга податкова вимога №2/724, в якій вказано, що станом на 26.12.2006р. Позивач має податковий борг по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в якій сума 4 162 704,68 грн. –основний платіж, 662,54грн.-пеня; всього на суму 4 163 367грн.

Підставою для винесення вказаних податкових вимог стали подані ВАТ «Київспецтранс»до ДПІ у Обухівському районі Київської області розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища за півріччя 2006р. ( вх.№40348 від 09.11.2006) та за 9 місяців 2006р. (вх.№41086 від 09.11.2006).

В подальшому, з огляду на несплату у встановлені строки самостійно узгоджених сум збору за забруднення навколишнього природного середовища, даний факт став підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зокрема, за наслідками проведених відповідачем камеральних перевірок, були винесені спірні податкові повідомлення рішення №0000871801/0/1716, №0000861801/0/1717 від 06.03.2007р., якими позивачу визначено сплатити штрафні санкції у розмірі 10 та 20 % від виявлених сум прострочення.

Відповідач, заперечуючи позов, посилається на пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, яким передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7. встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених цим підпунктом.

Таким чином, в даному випадку підставою для застосування штрафних санкцій до позивача є наявність узгодженого податкового зобов’язання та відсутність факту оплати протягом граничних строків, що встановлені Законом.

Позивач, в свою чергу, зазначає, що спірні акти індивідуальної дії підлягають скасуванню з огляду на те, що 10.08.2007 ним самостійно були виявлені помилки у вказаних вище податкових деклараціях та подано до відповідача уточнюючі розрахунки, в яких самостійно визначено суму податкового зобов’язання по сплаті збору за забруднення НПС за 2006 рік в однократному розмірі. На підтвердження даних обставин, позивачем до матеріалів справи надано лист від 10.08.2007 №2449/01 та, власне, уточнюючі податкові розрахунки за 1 півріччя 2006, за 9 місяців 2006, та за весь 2006 рік.

За доводами позивача, згідно поданих уточнюючих розрахунків, загальна сума збору за забруднення НПС за 2006 рік складає 2 132 151грн., в той час як спірні рішення суб’єкта влади містять суму 5 741 818,76грн, а отже - підлягають скасуванню як протиправні.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, приймає до уваги правову позицію Позивача, тим самим вважаючи, що спірні рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що позивач, у зв’язку з виправленням помилки, самостійно виявив суму збору яка завищує податкові зобов’язання за 9 місяців 2006 року в розмірі 5 741 818,76грн. і подав відповідачу уточнюючі розрахунки разом із письмовими поясненнями щодо виявлених помилок, які були прийняті відповідачем (вх.№2449а/01 від 10.08.2007р).

При цьому, позивач діяв на підставі ч. 2 п. 5.1. ст. 5 Закону 2181, яка передбачає, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В даному випадку суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що позивач був зобов'язаний подати уточнюючі розрахунки до початку його перевірки відповідачем на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону 2181, адже згідно вказаної норми уточнюючий розрахунок до початку перевірки подається в разі, якщо платник податку виявляє заниження податкового зобов'язання. Однак, в даному випадку позивач виявив завищення податкового зобов'язання —п'ятикратний розмір замість однократного.

Станом на час розгляду даної справи в Окружному адміністративному суді м. Києва, вказані обставини Відповідачем не спростовувались. Крім того, через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов лист (вх.№03-3/19443 від 14.05.2012р.), яким ДПІ у Обухівському районі Київської області підтверджує відсутність заборгованості у позивача по збору за забруднення ПНС. На підтвердження відсутності заборгованості відповідачем до листа додано Довідку про відсутність заборгованості від 11.05.2012р. №812/10/19-009, а також уточнюючі податкові розрахунки позивача за спірний період 2006 рік.

Щодо нарахування позивачу, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, в результаті чого відповідачем було винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 06.03.2007р. №№0000871801/0/1716, 0000861801/0/1717, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2009 по справі №6/80 за позовом ВАТ «Київспецтранс»до ДПІ у Обухівському районі Київської області про зобов’язання вчинити дії, що набрала законної сили, Відкрите акціонерне товариство “Київспецтранс” подало до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області податкові рахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища (за розміщення відходів) за перший квартал, перше півріччя, 9 місяців та в цілому за 2006 р., що підтверджується листом позивача від 20.08.2007 р. № 2478/01 та поясненням до уточнюючого розрахунку збору від 20.08.2007 р. №2478/01.

Відповідно до поданих розрахунків позивач самостійно задекларував зобов'язання з цього податку за 2006 рік наростаючим підсумком в таких розмірах:

— за перший квартал 2006 року —494 255,72 грн.

— за перше півріччя 2006 р. —1 056 713,58 грн.

— за 9 місяців 2006 р. —1 589 974,72 грн.

— за весь 2006 р. —2 132 151,34 грн.

Тобто, за 2006 рік позивач самостійно задекларував зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 2 132 151,34 грн.

Як встановлено судом, позивач в цьому періоді мав ліцензію серії АБ № 103017 на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики), що була видана підприємству Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Строк дії вказаної ліцензії встановлений з 02.09.2004р. по 02.09.2007р. Тобто, ліцензія діяла протягом всього 2006 року (копія в матеріалах справи).

Оскільки позивач одержав ліцензію на збирання і заготівлю окремих відходів як вторинної сировини, тому він на підставах п. 8 “Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1218, був звільнений від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. Відповідно до приписів ст. 39 Закону України “Про відходи” не повинен був сплачувати плату за розміщення таких відходів.

Як зазначалось вище, Позивач, керуючись положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та розділу 2 “Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища”, яка була затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2005 р. № 111, позивач 20.08.2007 р. подав до податкового органу уточнюючі податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за перший квартал, перше півріччя, 9 місяців та в цілому за 2006 р.

Відповідач листом від 23.08.2007 р. за 1201/10/151 15-0/28 повідомив підприємство про те, що при перевірці вказаних звітів встановлено, що вони складені з порушенням вимог “Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища” № 111, тому вказані податкові розрахунки прийняті з грифом “До відома”.

Однак, з даними доводами Відповідача не можливо погодитись, беручи до уваги таке.

Позивач, подав уточнюючі розрахунки в межах строку давності, який визначений ст. 15 цього Закону (не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку за відповідний період) та відповідно до форми, що була затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2005 р. №111 “Про затвердження Інструкції щодо подання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища”.

Відповідно до абз.4 п. 4.3 “Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України”, яка затверджена наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276, нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства.

Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Крім того, скасовуючи спірні рішення відповідача, суд приймає до уваги обставини, що встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2008 р. по справі № 7/45, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 р., якою встановлено, що у ВАТ “Київспецтранс” не було підстав для нарахування у 2006 році п'ятикратного розміру збору за забруднення, а отже не було підстав подавати п'ятикратний розрахунок збору за забруднення.

Аналіз вказаних рішень суду дає змогу прийти до висновку, що відповідно до уточнюючих розрахунків позивача за 2006 рік, які були прийняті ДПІ в Обухівському районі, загальна сума збору за забруднення навколишнього природного середовища за весь 2006 рік складає 2 132 151,34 грн. Тобто, сума збору за забруднення в однократному розмірі.

Крім того, помилково подані позивачем розрахунки були визначені в п'ятикратному розмірі, однак єдиною підставою для застосування п'ятикратного розміру збору за забруднення є понадлімітне розміщення відходів, тобто розміщення відходів без дозволу та лімітів. Згідно зі ст. 39 Закону України “Про відходи”, за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Відповідно до п. 8 “Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303, (в редакції, що діяла в 2006 році) за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів. Але у 2006 році позивач не допускав понадлімітного розміщення відходів.

Таким чином, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що надсилання позивачу спірних податкових вимог та, як наслідок податкових повідомлень-рішень є безпідставним з огляду на відсутність у позивача обов’язку по сплаті збору за забруднення НПС у п’ятикратному розмірі та правомірного уточнення суми податкового зобов’язання шляхом подання уточнюючих розрахунків у зв’язку з самостійно виявленими помилками у розрахунках за 1 півріччя 2006 року та 9 місяців 2006 року.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Позивач, в силу положень ст.11, ч.1 ст.71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»- задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові вимоги від 13.11.2006р. №1/625, від 26.12.2006р. №2/724; скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.03.2007р. №№0000871801/0/1716, 0000861801/0/1717 Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області.

3. Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 44 (сорок чотири) грн. 40 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»(ідентифікаційний код 02772037, адреса: 04208, м. Київ, Подільський район, Проспект Правди, будинок 85) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 20575292, адреса: 08700, Київська обл., місто Обухів, ВУЛИЦЯ КАШТАНОВА, будинок 20) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович