Постанова № 25139673, 27.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2012 року № 2а-7601/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Сікачова С.Ю.,

представника відповідача -Макар О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Петрол" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001032304 від 14.02.2012 р., прийнятого відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 146 984,00 грн., що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим ним відповідно до вимог Податкового кодексу України за результатами перевірки позивача та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011 р.

В ході перевірки встановлено, що у р.06 "Інші витрати" декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. позивачем відображено суму 13 867 564,00 грн., в тому числі витрати у розмірі 13 682 146,00 грн., які сформовані за рахунок витрат, пов'язаних з придбанням бензину у 2009 році, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 146 894,00 грн.

Витрати за зазначеною операцією в сумі 37 095 423,75 грн. були включені позивачем до складу витрат на придбання товарів згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 394495 від 14.08.2009 р. за перший квартал 2009 року, що підтверджується актом попередньої перевірки.

Так, згідно акту від 16.10.2009 р. № 621/23-7/30676420 планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 29 080 742,00 грн., в т.ч.: за 2008 рік в сумі 2 777 902,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 29 080 742,00 грн. (у урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 394495 від 14.08.2009 р.).

Отже, у 2 кварталі 2011 року до складу "інших витрат звичайної діяльності" (ряд.06.5 декларації) позивачем повторно включено витрати понесені ним у 1 кварталі 2009 року в сумі 13 682 146,00 грн. за вищезазначеною господарською операцією з придбання бензину марки А-95 у ТОВ "Платінум Індастріз".

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30.01.2012 р. № 35/23-4/30676420, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема: п.138.11., п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 3 146 894,00 грн.

На підставі акта перевірки від 30.01.2012 р. № 35/23-4/30676420, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0001032304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 146 894,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач, використовуючи надане йому ст.56 Податкового кодексу України, право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався за скаргами до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової служби України, за результатами розгляди яких рішення були залишені без змін, а скарги -без задоволення.

Позивач підтверджує факт включення до р.06 "Інші витрати" декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. суми 13 867 564,00 грн., в тому числі витрат у розмірі 13 682 146,00 грн., які сформовані за рахунок витрат, пов'язаних з придбанням бензину у 2009 році та вважає, що таке формування ним валових витрат за ІІ квартал 2011 року, відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.37.1. та п.37.2. ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) визначено, що розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п.150.1. ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає

включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 (абз.1) підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Згідно абз.2 п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх років.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку з набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв до 01 квітня 2011 року) до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Зазначене свідчить про відсутність, з боку відповідача, порушень норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0001032304 та, відповідно, про його законність і обґрунтованість.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Петрол" відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02.07.12 р.

Суддя Є.В. Аблов