Постанова № 25139630, 25.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2012 року № 2а-6789/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український фонд розвитку регіонів" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПСпроскасування податкового повідомлення-рішенняНа підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.10р. № 0009042310/0, №0002471705/0, №0003032310/0.

Ухвалою суду від 31.05.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.06.10р.

В судовому засіданні 30.09.10р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить скасувати лише податкове повідомлення-рішення від 31.03.10р. за № 0009042310/0 яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Ухвалою суду 14.12.10р. по справі за клопотання позивача призначено судово-економічну експертизу, а провадження по справі зупинено до проведення такої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Ухвалою суду від 04.04.12р. провадження по справі поновлено, та призначено справу до розгляду на 24.04.12р.

В судових засіданнях 24.05.12р. та 22.05.12р. оголошувалось перерви з метою отримання від відповідача пояснень чи зауважень з приводу висновку проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судово-економічної експертизи.

В судове засідання 12.06.12р. представник відповідача не прибув в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 12.06.12р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006року по 30.09.2009року За результатами перевірки складено акт за № 159/23-10/31750211 від 24.03.10р. (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008рік на загальну суму 204 258 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 31.03.10р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0009042310/0 яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 285 961,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 204 258,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 81 703,00грн.

Позивач вважає таке рішення податкового органу неправомірним та не обґрунтованим, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання щодо підставності позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем у 2008рокі зобов'язань з податку на прибуток підприємств виникло у зв'язку із безпідставним віднесенням у вказаному періоді до валових витрат 817 032,05грн.

Так перевіркою встановлено, що позивачем витрати понесені по договору укладеному з Обмеженим Товариством «Кліфорд Чанс, Яніцка, Наміоткєвич, Дебовські і партнери»(нерезидент, зареєстровані в Республіка Польща) від 14.06.2008 року №б/н в сумі 125 369,50 грн. було віднесено до валових станом на дату складення акту виконання робіт (послуг) №б/н від 20.11.2008р., в подальшому позивачем витрати по даному договору повторно віднесено до складу валових витрат вже станом на момент оплати таких в сумі 183 065,03 грн.

Відповідно пп.11.2.3 п. 1 1.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Наведена норма свідчить що позивачем цілком правомірно, що і не заперечується податковим органом, сформовано валові витрати за наслідками зазначеного договору на дату складання акту виконаних робіт, натомість повторне віднесення таких сум вже на дату фактичної оплати вчинено позивачем з порушенням вимог законодавства.

З висновками податкового органу щодо безпідставного формування валових витрат у сумі 183 065,03 грн. суд в повній мірі погоджується, крім того такі висновки відповідача в судовому засіданні позивачем не спростовано.

Також позивачем у 2008році сформовано валові витати за рахунок віднесення до таких витрати понесені по договору №30/06_2008 від 30.06.2008 року укладеному з ТОВ «Уорд Хауєл Інтернейшнл Україна»по наданню послуг з проведення дослідження ринку спеціалістів для зайняття посади Директора проекту. Такі витрати відповідно до наданої, як до перевірки так і суду, первинної документації склали 210 975,00грн.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи так і пояснень учасників судового розгляду, вказаний договір та в подальшому і акт приймання - передачі робіт (надання послуг) від 01.07.2008 року від імені позивача складено та підписано генеральним директором ОСОБА_2, при цьому такий як на момент складання акту виконаних робіт так і на момент підписання договору був звільнений з посади директора ТОВ«Український фонд розвитку регіонів»згідно протоколу загальних зборів засновників №13 від 27.06.2008 та наказу про звільнення від 30.06.2008 року №8К.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, при цьому первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до тіп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

У пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що до складу валових витрат не належать витрати, не підтверджені первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення (фіксують факт здійснення гос подарської операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення).

Враховуючи вищевикладене, договір №30/06_2008 від 30.06.2008року укладений позивачем з ТОВ «Уорд Хауєл Інтернейшнл Україна»на виконання послуг по проведенню дослідження ринку спеціалістів для зайняття посади Директора проекту та акт приймання - передачі робіт (надання послуг) від 01.07.2008 року що складені та підписані від імені ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»генеральним директором ОСОБА_2 не може бути прийнятий до уваги, у зв'язку з тим, що такий на момент підписання договору та акту виконаних робіт (послуг) відповідно протоколу загальних зборів засновників №13 від 27.06.2008 та наказу про звільнення від 30.06.2008 року №8К не являвся директором підприємства та не мав право підпису.

Встановлені як податковим органом так і судом обставини щодо завищення валових витрат в сумі 210 975,00грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Уорд Хауєл Інтернейшнл Україна»та в сумі 183 065,03грн. по взаємовідносинам з Обмеженим Товариством «Кліфорд Чанс, Яніцка, Наміоткєвич, Дебовські і партнери»(нерезидент, зареєстровані в Республіка Польща) позивачем жодним чином не спростовано, крім того такі висновки у повній мірі також знайшли своє підтвердження у висновках проведеної судово-економічної експертизи(т.2 а.с. 186-194).

Крім того проведеною перевіркою встановлено, що позивачем завищено у 2008році валові витрати в сумі 122 992,02грн. за результатами взаємовідносин з ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК»та в сумі 300 000,00грн. за результатами взаємовідносин з ТОВ «Юридична фірма Астерс».

Суд повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи не може погодитись із такими висновками податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК» укладено договір від 21.04.2008 року №934-001/Т-08 на виконання консультаційних послуг з питань оподаткування і права. За результатами виконання умов договору сторонами складено та підписано акт приймання - передачі робіт (падання послуг) від 14.08.2008 року на суму 147 590,42 грн., у тому числі ПДВ на суму 24 598.40 грн.

Також позивачем укладено договір від 10.07.2008року №1330/05-2008 з ТОВ «Юридична фірма Астерс»на виконання юридичних послуг. Після виконання послуг складено акт приймання - передачі наданих послуг № 1330/4(13 )/3-08 від 23.12.2008 року на суму 360 000,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 60 000,0 грн.

Обґрунтування податкового органу щодо безпідставності віднесення таких сум до валових витрат ґрунтуються в обох випадках на тому, що позивачем до перевірки крім зазначеної документації не надано будь-яких інших первинних документів, наприклад письмових консультацій та/або рекомендацій, що б дозволили пов'язати такі витрати з господарською діяльність підприємства.

Суд не може погодити з такими доводами податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Дослідивши наявні матеріли справи суд встановив, що предметом договору укладеного позивачем з ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК»за №934-001/Т-08 від 21.04.2008 року, є надання останнім консультаційних послуг з питань оподакування і права. Послуги надаються в письмовій та/або усній формі згідно з вимогами замовника на підставі його письмових та /або усних запитів.

Відповідно до п. 1.2 договору укладеного між позивачем та ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК», окремі види послуг, їх вартість і терміни виконання узгоджуються сторонами шляхом факсових повідомлень, електронною поштою, або в додаткових угодах до договору. Вищевказані додаткові угоди можуть бути підписані з використанням факсімільних підписів уповноважених представників сторін.

Згідно з п.2 договору, виконавець зобов'язується надати замовнику письмові консультації і/або рекомендації (далі- результати). Згідно з п.3 договору, ціна послуг без врахування ПДВ, відшкодованих витрат та накладних витрат узгоджується сторонами відповідно до умов статті 1.2 цього договору.

Крім ціни послуг, зазначеної в договорі, замовник відшкодовує витрати відповідно до положень п.4.18 загальних умов. До початку надання послуг замовник сплачує 50% ціни, встановленої в п.3.1 цього договору.

Після надання послуг або завершення окремого етапу, узгодженого сторонами, сторони підписують акт прийому-передачі послуг, відповідно до положень Загальних умов. Акт прийому-передачі складається в валюті платежу. Незважаючи на положення цієї статті, послуги вважаються наданими за фактом їх надання виконавцем. Інші умови договору викладені в Загальних умовах.

Додатковою угодою №1 від 21.04.2008 р. до договору №934-001/Т-08 сторонами погоджено окремі питання, по яких здійснюється консультування.

Договір, Загальні Умови та додаткова угода №1 до нього підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця, підписи скріплені відбитками печаток сторін.

Надання послуг за договором затверджено сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі робіт (надання послуг) від 14.08.2008 р. на загальну суму 147590,42 грн. (в тому числі ПДВ - 24598,40 грн.).

Таким чином, витрати ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»щодо одержання послуг від ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК», документально підтверджуються в сумі 122992,02 грн. (вартість послуг без ПДВ).

Відповідно до умов договору укладеного позивачем з ТОВ «Юридична фірма «Астерс», останній бере на себе зобов'язання надати клієнтові юридичні послуги, в тому числі: надання усних та письмових консультацій, довідок та роз'яснень щодо законодавства України ; розробку проектів та експертизу документів правового характеру, у тому числі листів, заяв, меморандумів, договорів (контрактів) та інших документів; представництво інтересів Клієнта в процесі переговорів з будь-якими фізичними та/або юридичними особами, включно органами державної влади та місцевого самоврядування; представництво інтересів та захист прав Клієнта в різних державних, суспільних та інших організаціях та установах, в тому числі судах та господарських судах; Інші види послуг на запит Клієнта.

Розділом 3 вказаного договору встановлено умови щодо порядку надання послуг, погоджено кандидатури осіб, відповідальних за надання та одержання заявок.

Порядок визначення суми винагороди та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг, визначено в розділі 6 договору. Зокрема, у п.6.1 - 6.5 договору зазначено, що розмір винагороди за надані послуги визначається на підставі фактичної кількості годин, витрачених фірмою, та погодинних ставок юристів фірми. Погодинні ставки юристів наводяться в додатку №1 до договору.

Клієнт відшкодовує всі витрати, понесені фірмою в зв'язку з виконанням заявки Клієнта, у тому числі витрати на відрядження, послуги нотаріуса, кур'єра, перекладача. Сума погодинних ставок фірми не включає зазначені витрати і ПДВ.

Оплату послуг Клієнт здійснює щомісяця відповідно до виставленого рахунку протягом 15 днів після його одержання.

В додатку №1 до договору від 10.07.2008 р. №1330/05-2008 наведено годинні ставки юристів фірми (без урахування ПДВ та витрат) на 2008 рік, які складають: Партнери - 220-350 євро; Юристи- 100-200 євро; Помічники юристів - 70-90 євро.

У пункті 2 додатку № 1 зазначено, що оплата проводиться в національній валюті України - гривні відповідно до офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ на дату виставлення рахунку.

Згідно акту приймання-передачі №1330/4(13)/3-08 від 23.12.2008 р. ТОВ «Юридична фірма «Астерс»надано юридичні послуги ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»загальною вартістю 360000,00 грн., в тому числі ПДВ 60000,00 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, за укладеними ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»договорами надання юридичних послуг затверджено актами приймання - передачі робіт (послуг), які є єдиним передбаченим законодавством первинним документом для оформлення операцій надання послуг, на підставі яких зазначені витрати підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, твердження податкового органу, що витрати на оплату вартості наданих юридичних послуг не підтверджені документально, є необґрунтованими.

Що стосується підтвердження витрат на потреби, не пов'язані з господарською діяльністю, то вичерпний перелік таки наведено у п.п.5.3.1 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при цьому такий не містить серед потреб, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, юридичних послуг.

Таким чином, суд приходить до переконання, що витрати в сумі 122 992,02грн. понесені позивачем за результатами взаємовідносин з ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК»та витрати в сумі 300 00,00грн. понесені за результатами взаємовідносин з ТОВ «Юридична фірма «Астерс»є таким що належним чином підтверджені документально та правомірно віднесені позивачем до валових витрат у перевіряємому періоді. Слід зауважити, що такі висновки суду у повній мірі також знайшли своє підтвердження у висновках проведеної судово-економічної експертизи(т.2 а.с. 186-194).

Наведені фактичні обставини справи свідчать, що фактично позивачем у 2008році безпідставно віднесено до валових витрат кошти в сумі 394 040,03грн. (210 975,00грн. +183065,03грн.) що були сформовані позивачем за результатами взаємовідносин з ТОВ «Уорд Хауєл Інтернейшнл Україна»та з Обмеженим Товариством «Кліфорд Чанс, Яніцка, Наміоткєвич, Дебовські і партнери»відповідно.

При цьому позивачем в судових засіданнях в обґрунтування позовних вимог заперечується сам факт заниження зобов'язань з податку на прибуток підприємств у 2008році, при цьому із встановленим податковим органом безпідставним формуванням валових витрат за рахунок коштів сплачених ТОВ «Уорд Хауєл Інтернейшнл Україна»та ОТ«Кліфорд Чанс, Яніцка, Наміоткєвич, Дебовські і партнери»в повній мірі погоджується, натомість вказується на заниження позивачем у вказаний період валових витрат що в свою чергу виключає можливість заниження зобов'язань з даного платежу.

Аналіз наявного в матеріалах справи акту перевірки, що слугував підставою для винесення спірного рішення дозволяє зробити висновки, що така перевірка проведена податковим органом однобічно, зокрема містить міркування виключно щодо правомірності віднесення сум до валових витрат при цьому питання заниження таких витрат предметом дослідження не було.

Слід зауважити, що метою здійснення перевірок податковим органом, є встановлення правомірності дій суб'єкта господарювання при нарахуванні та сплаті податкових зобов'язань, при цьому здійснення такого контролю податковим органом полягає саме у визначенні правильності та правомірність формування платником податків та зборів свої зобов'язань, що в тому числі стосується і завищення таких зобов'язань. Здійснення перевірки лише в частині заниження платником податків своїх зобов'язань суд розцінює як односторонність та не повноту такої перевірки.

Судом з метою повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, а також з врахуванням того що дослідження питання розміру та підставності формування валових витрат потребує спеціальних знань, було призначено проведення судово-економічної експертизи на розгляд якої в тому числі було поставлено питання в якому розмірі підтверджується документально та нормативно сума валових витрат належна до відображення в рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11", та в рядку 04.13 "Інші витрати, крім визначених у рядку 04.1-04.12"декларацій за 9 місяців 2008 року та 2008 рік за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "Український фонд розвитку регіонів" в 2 півріччі 2008 року.

Висновками вказаної експертизи встановлено, що валові витрати ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»за 2008 рік, визначені згідно вимог ст.5 Закону України №283/97-ВР, складають 12298337 грн. (в тому числі за 9 місяців 2008 р. 4504944,74 грн.), згідно п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України, складають 41523750 грн. (в тому числі за 9 міс. 2008 р. в сумі 8819810,24 грн.), загальна сума становить 53822087 грн. За даними декларації валові витрати значаться в сумі 44578026 грн. Таким чином, заниження валових витрат ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», що підлягали включенню до декларації з податку на прибуток за 2008 рік, складає 9244 061,00грн. ( 53822087грн. - 44578026 гри.).

Враховуючи наведені висновки судово-економічної експертизи, занижені позивачем у 2008році витрати що підлягали включенню до декларації з податку на прибуток в сумі 9244 061,00грн. у повній мірі компенсують безпідставно віднесені до таких витрат кошти в сумі 394 040,03грн. (210 975,00грн. +183065,03грн.) що були сформовані позивачем за результатами взаємовідносин з ТОВ «Уорд Хауєл Інтернейшнл Україна»та з Обмеженим Товариством «Кліфорд Чанс, Яніцка, Наміоткєвич, Дебовські і партнери»відповідно.

Наведені фактичні обставини справи свідчать, що хоча позивачем і було безпідставно віднесено до валових витрат у 2008році кошти в сумі 394 040,03грн. однак це жодним чином не могло вплинути на розмір зобов'язань позивача з податку на прибуток у вказаному періоді, а тому спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування зобов'язань із вказаного платежу підлягає скасуванню.

З приводу ж штрафних санкцій, суд вважає за доцільне зауважити, що оскільки такі було накладено на позивача у відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»тобто у зв'язку із встановленням заниження позивачем зобов'язань з податку на прибуток підприємств, а судом встановлено, що такого заниження не відбулось, то і в цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва від 31.03.10р. за № 0009042310/0.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.В. Смолій