Постанова № 25139575, 22.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2012 року 14:10 № 2а-2463/12/2670

За позовомДочірнього підприємства «АА Територія Дизайну»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішеньСуддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -( довіреність № б/н від 18.01.2012р.)Від відповідачане з'явився На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 22.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 23.02.12р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

В судових засіданнях не одноразово оголошувалось перерви з метою отримання усіх необхідних доказів ля встановлення істини по справі. Крім того судом у зв'язку із проведеною реорганізацією було замінено відповідача на належного з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені у позовні заяві, а також у поданих додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.12р. не з'явився, однак в попередніх судових засіданнях щодо задоволення позовних вимог заперечив, в обґрунтування заперечень посилався на обставини викладені в акті перевірки та письмових запереченнях.

Суд враховуючи вимоги ст. 128 КАС України, а також те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень та був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, вважає за доцільне завершити розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ

Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну виїзну позапланову перевірку Дочірнього підприємства «АА Територія Дизайну»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансового-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р. За результатами перевірки складено акт від 30.01.2012р. за № 35/1-23-70-33631214 (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряє мий період в сумі 281 044,00грн. в тому числі за 4-й квартал 2010року в сумі 229 346.00грн. та за 2-й квартал 2011року в сумі 51 698.00грн., а також порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України що призвело до заниження суми зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 228 432,00грн. в тому числі за листопад 32010року на суму 183 477,00грн. та за лютий 2011року в сумі 44 955,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 13.02.12р. винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000502307 яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 338 381,50грн. в тому числі за основним платежем 281 044,00грн. та штрафні санкції в розмірі 57 337,50грн.

№0000532307 яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податок на додану вартість в сумі 274 302,25грн. в тому числі 228 432,00грн. за основним платежем та штрафні санкції в розмірі 45 870,25грн.

Позивач вважає такі рішення податкового органу неправомірними та не обґрунтованими, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання щодо підставності позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу викладених у акті перевірки підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку а додану вартість слугували висновки щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн», оскільки правочини укладені позивачем з такими контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків на переконання податкового органу є нікчемними.

Як вбачається з акту проведеної перевірки та пояснень представника відповідача наданих ним у судових засіданнях вбачається, що до таких висновків податковий орган прийшов встановивши, що контрагент позивача ТОВ «Дніпробуд Стайл»на час складання акту перевірки мало стан «фактична адреса не встановлена, юр. Адреса масової реєстрації», відповідно бази облікових даних не подає звітності з податку на додану вартість та прибутку підприємств , а остання декларація була подана в травні 2011року з нульовими показниками.

Податковим органом встановлено, що ТОВ «Дніпробуд Стайл»перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, відсутній за юридичною адресою, податкову звітність не подає, у підприємства відсутні власні чи орендовані, складські чи будь-які інші приміщення, а також відсутні засоби для здійснення господарської діяльності. У зв'язку із наведеним податковим органом зроблено висновки щодо наявності у контрагента позивача ознак фіктивності, а відповідно вчинений правочин є таким укладений без мети настання реальних наслідків.

Крім того в підтвердження нікчемності правочинів укладених даним контрагентом, податковий орган посилається на пояснення гр.. ОСОБА_2 який будучи допитаним в якості свідка пояснив, що директор ТОВ «Дніпробуд Стайл»був лише формально, господарською діяльністю від імені вказаного товариства не займався, а лише підписував документацію яку йому надавала знайома на ім'я Катерина, печатка підприємства також знаходилась у цієї особи.

Що ж стосовно ПП «Транс-Грейн», то відповідачем з даних баз співставлення встановлено, що таким не подається звітність, відсутні складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні та інші засоби необхідні для здійснення господарської діяльності. Крім того відповідачем встановлено, що стосовно одного із контрагентів ПП «Транс-Грейн»порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 27 ч.5 -212, ч.3 ст. 205 ч.2 КК України

Також відповідач вказує на те, що допитаний в якості свідка гр. ОСОБА_3 який згідно статутних документів ПП «Транс-Грейн»є його засновником та директором, пояснив, що в дійсності господарською діяльністю від імені даного підприємства він особисто не займався, однак підписував документацію яку йому надавав знайомий на ім'я ОСОБА_5. При цьому такі пояснення гр.. ОСОБА_3 слугували підставою для порушення кримінальної справи по факту здійснення фіктивного підприємництва невстановленими особами.

Саме наведені вище обставини на переконання податкового органу свідчать про відсутність у контрагентів позивача можливості виконувати свої зобов'язання по договорам укладеним з позивачем, а тому такі не призвели до настання реальних наслідків та відповідно є нікчемними.

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст.234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів позивача з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»та не надано відповідних судових рішень, якими б такі договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст.228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на час укладення позивачем договорів з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»), відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Беручи до уваги вищевикладене, суд не приймає посилання представника відповідача на пояснення гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 оскільки такі надані в рамках досудового слідства, при цьому висновки органу попереднього слідства підлягають доведенню в судовому засіданні по відповідних кримінальних справах з дотриманням вимог ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України і, до набрання законної сили вироком, не мають юридичної сили.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсними наслідки, що підлягають застосуванню передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірного податкового повідомлення-рішення дозволяє зробити висновки щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість позивачем, перевірка проведена ні підставі формальних обставин, взято до уваги лише акти проведених перевірок та дані баз співставлення, при цьому реальність настання наслідків за правочинами не досліджувались.

Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема : Постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність такої угоди та реальність настання її умов.

Так судом встановлено що основаним видом діяльності позивача є виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини.

Між позивачем та ТОВ «Дніпробуд Стайл»укладено договір від 02.10.10р. за № 121, відповідно до умов якого останній зобов'язувався на вимогу позивача здійснювати врізку під дверну фурнітуру та перепакування дверних полотен.

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Дніпробуд Стайл»виписано податкові накладні № 2190 від 30.11.10р. на загальну суму 105 245,99грн. в тому числі ПДВ в сумі 17 541,00грн.; №1962 від 23.11.10р. на загальну суму 90 491,88грн. в тому числі ПДВ на суму 15 081,98грн.; №1957 від 11.11.10р. на загальну суму 105 123,04грн. в тому числі ПДВ на суму 17 520,51грн.; №133 від 28.02.11р. на загальну суму 130 057,81грн. в тому числі ПДВ на суму 21 676,30грн.; №132 від28.02.11р. на загальну суму 69 590,22грн. в тому числі ПДВ на суму 11 598,37грн.; №16 від 09.02.11р. на загальну суму70 082,02грн. в тому числі ПДВ на суму11 680,34грн.

Та відповідно сторонами даного договору складено акти здачі-приймання робіт : № 1657 від 11.11.2010р. на загальну суму 105 123,04гнр. в тому числі ПДВ на суму 87 602,53грн.; № 1962 від 23.11.2010р. на загальну суму 90 491,88грн. в тому числі ПДВ на суму 15 081,98грн.; № 2190 від 30.11.2010р. на загальну суму 105 245,99грн. в тому числі ПДВ в сумі 17 541,00грн.; №16 від 09.02.2011р. на загальну суму70 082,02грн. в тому числі ПДВ на суму11 680,34грн.; №133 від 28.02.11р. на загальну суму 130 057,81грн. в тому числі ПДВ на суму 21 676,30грн.; №132 від 28.02.11р. на загальну суму 69 590,22грн. в тому числі ПДВ на суму 11 598,37грн.;

За результатами зазначених взаємовідносин позивачем віднесено до податкового кредиту в листопаді 2010року в сумі 50 143,49грн. та в лютому 2011року в сумі 44 955,01грн.

Крім того вартість послуг отриманих від ТОВ «Дніпробуд Стайл»позивачем віднесено до валових витрат в сумі 475 492,00грн. в тому числі в 4-му кварталі 2010року в сумі 250 717,00грн. та в 1-му кварталі 2011р. в сумі 224 775,00грн.

Також позивачем укладено договір з ПП «Транс-Грейн»від 01.09.10р. за № 121 відповідно до умов якого останній зобов'язувався надати мерчандайзингові послуги в торгівельних мережах на території України.

За результатами виконання умов вказаного договору ПП «Транс-Грейн»виписано податкову накладну № 3905 від 30.11.10р. на загальну суму 800 000,00грн. в тому числі ПДВ на суму 133 333,33грн. та складено акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.10р. за № 3905 на цю ж суму.

За результатами зазначених взаємовідносин позивачем віднесено до податкового кредиту в листопаді 2010року 133 333,33грн. Крім того вартість послуг отриманих від ПП «Транс-Грейн»позивачем віднесено до валових витрат в сумі 666 667,00грн.

Вся наведена бухгалтерська документація була досліджена як під час проведення перевірки так в судових засіданнях та наявна в матеріалах справи, однак не визнана як первинна документація в розумінні закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні».

Також позивачем до матеріалів справи додано підтверджуючу документацію щодо продажу та переведення дверних полотен, зокрема це договори, податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт та товарно-транспорті накладні.

Крім того в судовому засіданні в якості свідка було допитано директора ДП «АА Територія Дизайну»ОСОБА_4, який буду попередженим про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих пояснень та за відмову давати пояснення пояснив, що підприємство керівником якого він являється в своїй діяльності здебільшого займається продажем дверних полотен, при цьому покупцям в якості заохочення та з метою збільшення обсягу продаж, такі дверні позолотна доставляються за адресою, здійснюється монтаж та врізка замків. Оскільки підприємство позивача не має технічної можливості здійснювати врізку фурнітури у дверні полотна ним було укладено договір з ТОВ «Дніпробуд Стайл», який по мірі необхідності виконував роботи щодо врізки фурнітури.

З приводу взаємовідносин з ПП «Транс-Грейн»свідок пояснив, що отримання від такого мерчандайзингових послуг в торгівельних мережах, було обумовлено намірами позивача збільшити обсяг продаж за рахунок співпраці з мережами гіпер-маркетів, з цією метою вказаним контрагентом також проводилось відповідне навчання працівників позивача з питань особливостей продажу товару у мережах «гіпер-маркетів», що позитивно вплинула на обсяги продаж.

Також свідок зазначив, що вказаних контрагентів позивачем було знайдено через пошукові мережі інтернету, а також на відповідних тематичних виставках, умови укладення договорів позивачем здебільшого обговорювалось у телефонному режимі, однак договори із вказаними контрагентами підписував особисто, уповноважені представники ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»особисто з'являлись в офіс позивача де договори і підписувались.

Аналіз усіх наведених доказів та фактичних обставин справи дозволяє зробити висновки щодо реальності настання наслідків за укладеними між позивачем та ТОВ «Дніпробуд Стайл»та ПП «Транс-Грейн»договорами, а тому надані до перевірки документи є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідно належними підставами для формування податкового кредиту.

Враховуючи наведені обставини суд приходить до переконання щодо підставності позовних вимог у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Голосіївському районі м. Києва підлягають скасуванню.

Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 13.02.12р. за № 0000502307 та №0000532307.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Смолій І.В.