Постанова № 25139574, 01.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2012 року № 2а-5797/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді О.М.Чудак, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо»про стягнення коштів з рахунків у банках,

встановив:

25 квітня 2012 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (ДПІ у Оболонському районі) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо»(ТОВ «Небо», Товариство) про стягнення боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість в загальній сумі 22134 грн 96 коп.

Зазначили, що податкова заборгованість у ТОВ «Небо»сформована на підставі самостійно поданих податкових декларацій та прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень, які ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, та є узгодженими.

Посилаючись на те, що податкова заборгованість в добровільному порядку не сплачена, податкова вимога не оскаржена і не виконана, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - ДПІ у Оболонському районі просила стягнути з відповідача 22134 грн 96 коп. в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 04 травня 2012 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 17 травня 2012 року та 31 травня 2012 року представники відповідача не з'являлися, хоча про час, дату й місце його проведення Товариство повідомлялося завчасно й належним чином, про що свідчать реєстри вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва. За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «Небо»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

В судовому засіданні 31 травня 2012 року представник ДПІ у Оболонському районі -головний державний податковий інспектор відділу супроводження актуальних та резонансних справ юридичного управління ОСОБА_1 (довіреність від 04.04.2012 № 1210/9/10-034) заявлені вимоги підтримала повністю й просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Враховуючи, що представники ТОВ «Небо»в засідання не прибули, суд керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України), якою передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, - ухвалив розглянути дану справу у письмовому провадженні.

Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази на підтвердження позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ «Небо»зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією міста Києва 17 травня 2007 року. Також, відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Оболонському районі та є платником податків.

Як вбачається з акту камеральної перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Небо»від 04 березня 2011 року №430, податковим органом виявлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України), а саме встановлено факт неподання Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року. На підставі даного акту ДПІ у Оболонському районі прийнято податкове повідомлення -рішення від 21 квітня 2011 року №0004131502 на суму 340 грн.

Проте, з причин відсутності Товариства за своєю юридичною адресою вище зазначений акт ним не отримано про, що податковим органом складено акт від 21 квітня 211 року №179/15-2. З тих же причин не отримано і рішення.

Також, заборгованість Товариства з податку на додану вартість частково складається із самостійно поданих ним декларацій, а саме:

- податкової декларації з податку на додану вартість за 8 місяць 2010 року на суму 1486 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 9 місяць 2010 року на суму 945 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року на суму 1495 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 11 місяць 2010 року на суму 4277 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 1 місяць 2011 року на суму 4531 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 2 місяць 2011 року на суму 546 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 3 місяць 2011 року на суму 80 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2011 року на суму 444 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 5 місяць 2011 року на суму 590 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 7 місяць 2011 року на суму 678 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 8 місяць 2011 року на суму 1860 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 9 місяць 2011 року на суму 996 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2011 року на суму 1 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 11 місяць 2011 року на суму 178 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2011 року на суму 861 грн.

16 лютого 2012 року ДПІ у Оболонському районі проведено камеральну перевірку правил сплати (перерахування) ТОВ «Небо»податку на додану вартість в результаті якої, встановлено порушення ними положення пункту 57.1 статті 57 ПК України, що свідчить про сплату самостійно визначеного податкового зобов'язання поза межами встановленого законодавством строку, в підтвердження чого складено акт №276/15-215.

З метою усунення таких порушень та на підставі вказаного акту податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення, а саме:

- податкове повідомлення -рішення від 16 лютого 2012 року №0011921502 на суму 306 грн 66 коп.;

- податкове повідомлення -рішення від 16 лютого 2012 року №0011911502 на суму 317 грн 11 коп.;

- податкове повідомлення -рішення від 16 лютого 2012 року №0011931502 на суму 529 грн 98 коп.

Вище перераховані рішення та акт ТОВ «Небо»отримані про, що свідчать підписи директора Товариства Морозюка Р.В. на корінцях податкових повідомлень -рішень.

Що стосується заявленої у позові заборгованості з податку на прибуток, то до неї відноситься самостійно подана відповідачем податкова декларація з податку на прибуток від 10 травня 2011 року №9003023493 на суму 1997 грн.

Відтак, з урахуванням переплат на зальну суму 326 грн 79 коп., сума податкової заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідача становить 22134 грн 96 коп.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, ДПІ у Оболонському районі виставлено відповідачу першу податкову вимогу від 02 червня 2010 року №2176, яка з причин відсутності Товариства за своєю юридичною адресою повернулась до податкового органу без вручення останньому та відповідно 18 листопада 2010 року розміщена на дошці оголошень.

Таким чином, за обставин наявного податкового боргу, ДПІ у Оболонському районі звернулась до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, виходить з того, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, включено податок на додану вартість.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 20 Закону України «Про систему оподаткування»контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Визначенням, даним у пункті 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В свою чергу податковий борг - це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.2 ст.1 Закон №2181).

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В іншому випадку, відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 53.15 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. На виконання даної норми ДПІ у Оболонському районі надіслано податкову вимогу.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому, день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Як встановлено судом вище, надіслана рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Небо»податкова вимога повернулась до ДПІ у Оболонському районі, а відтак, на виконання наведеної норми розміщена на дошці оголошень та вважається врученою.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, вимоги суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, самостійно подані ТОВ «Небо»податкові декларації та відповідно визначені у них зобов'язання з моменту подання є узгодженими, а відтак, свідчать про наявність боргу. В свою чергу, отримані Товариством податкові повідомлення -рішення, вимога ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржені, а визначені у них фінансові санкції не сплачені, що також підтверджує їх узгодженість та фактично визнання.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ДПІ у Оболонському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки сформовані на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій, прийнятих ДПІ у Оболонському районі податкових повідомлень - рішень та виставленої вимоги, які ТОВ «Небо»в установленому порядку не оскарженні та є узгодженими, на час вирішення справи докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд доходить висновку про наявність підставі для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо»кошти в розмірі 22134 грн 96 коп. з рахунків у банках: АТ «КБ«Експобанк», МФО банку 32294, р/р 26007106216001 (код валюти 980); р/р 26007106216001 (код валюти 978); р/р 26007106216001 (код валюти 840); р/р 26007106216001 (код валюти 643):

- в рахунок боргу з податку на додану вартість в сумі 20153 грн 04 коп. на бюджетний рахунок №31112029700006 (одержувач: УДКСУ у Оболонському районі м. Києва, код 38002491 в ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100);

- в рахунок боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1981 грн 92 коп. на бюджетний рахунок №31110009700006 (одержувач: УДКСУ у Оболонському районі м. Києва, код 38002491 в ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000).

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак