Постанова № 25139370, 02.07.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року Справа № 2а/2370/1928/2012

09 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гараня С.М.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

за участю:

представників позивача державної податкової інспекції у місті Черкасах ОСОБА_1, ОСОБА_2 -за довіреностями,

представника відповідача Новака В.Л. -за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах до комунального підприємства «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту»Черкаської обласної ради про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах звернулася з адміністративним позовом до КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту»,в якому просить стягнути 20 404 грн. 55 коп. заборгованості по сплаті податку на додану вартість, земельного податку та штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту»зареєстроване як платник податку на додану вартість у державній податковій інспекції у м. Черкасах та має заборгованість по його сплаті разом зі штрафними санкціями в сумі 13 740 грн. 74 коп. крім того, відповідачем не сплачено земельний податок з юридичних осіб та штрафні санкції на суму 6 663 грн. 81 коп. Податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем у поданих ним деклараціях, а тому вважаються узгодженими і підлягають до стягнення.

Представник відповідача у свою чергу позовні вимоги визнав, та пояснив, що діяльність підприємства була припинена, а кошти для погашення заборгованості на даний момент відсутні.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту»Черкаської обласної ради згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 01.08.2001 р., ідентифікаційний код 31636462, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкаси як платник податків і зборів.

Відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни борг по податку на додану вартість, земельному податку та штрафних санкціях.

Так, станом на 19.04.2012 р. непогашений борг по податку на додану вартість складає 13 740,74 грн.

Відповідачем подані наступні декларації з податку на додану вартість, в яких ним самостійно указано суми податку, які підлягають сплаті:

декларацією № 9012117302 від 13.12.2011 р. нараховано ПДВ на суму 3806,00 грн., термін сплати -30.12.2011 р.,

декларацією № 9013671096 від 18.01.2011 р. нараховано ПДВ на суму 2 044,00 грн., термін сплати -30.01.2012 р.,

декларацією № 9006987141 за 01.01.2012 р. зараховано від'ємного значення у зменшення боргу з ПДВ в сумі 67,00 грн.,

декларацією № 9011410716 від 14.03.2012 р., нараховано ПДВ на суму 4389,00 грн., термін сплати -30.03.2012 р.,

декларацією № 9019323975 від 17.04.2012 р., нараховано ПДВ на суму 4065,00 грн., термін сплати -30.04.2012 р.,

Крім того, позивачем проведено камеральну перевірку, якою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ. На підставі акту про дану перевірку від 23.03.2012 р. № 1877/15-2 було винесене податкове повідомлення -рішення № 0002851502 від 26.03.2012 р., якими накладено на відповідача штрафні санкції у розмірі 13 грн. 40 коп.

Також відповідачем не погашено 6 663,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій. Вказаний податок нараховано відповідачем самостійно згідно наступних документів:

розрахунком № 1514 від 25.01.2011 р. визначено 915,17 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 30.12.2011 р.,

уточнюючим документом № 17143 від 10.03.2011 р. визначено 665,95 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 30.12.2011 р.,

розрахунком № 1514 від 25.01.2011 р. визначено 915,15 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 30.01.2012 р.,

уточнюючим документом № 17143 від 10.03.2011 р. визначено 666,02 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 30.01.2012 р.,

декларацією № 790 від 25.01.2012 р. визначено 1 581,12 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 01.03.2012 р.,

декларацією № 790 від 25.01.2012 р. визначено 1 581,12 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 30.02.2012 р.,

декларацією № 790 від 25.01.2012 р. визначено 1 581,12 грн. податкового зобов'язання з терміном сплати 30.03.2012 р.

Актом перевірки № 1408/15-31 від 05.03.2012 р. встановлено порушення -несвоєчасну сплату зобов'язань по земельному податку, на підставі чого податковим повідомленням-рішенням № 0002871503 від 14.03.2012 р. нараховано штрафні санкції в сумі 316,20 грн., яке було отримане 02.04.2012 р. уповноваженою особою відповідача та ним не оскаржене.

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування -кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Статтею 9 Кодексу визначено, що податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Податок на додану вартість -це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа -управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 185.1 статті 185 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 -37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 -37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків або 0 відсотків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлений обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У свою чергу, статтею 9 Кодексу плату за землю віднесено до загальнодержавних податків та зборів. Зазначений податок справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Стаття 269 Кодексу визначає, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Пунктом 287.1 статті 287 Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 116.1 статті 116 Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Статтею 126 Кодексу визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Кодексу).

Оскільки у добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, йому була направлена податкова вимога за № 37 від 06.01.2012 р., яка була вручена уповноваженій особі відповідача 13.02.2012 р.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 20 404 грн. 55 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту»Черкаської обласної ради, ідентифікаційний код 31636462, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, через державну податкову інспекцію у місті Черкасах на користь бюджету податковий борг в сумі 20404 (двадцять тисяч чотириста чотири) грн. 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 03 липня 2012 року.

Суддя С.М. Гарань