Постанова № 25138356, 23.05.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1592/2012

23 травня 2012 року 14год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Рибак В. І.,

відповідача: представник Литвинчук Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "НДБ Експорт" до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій та скасування податкового повідмлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "НДБ Експорт" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0002711540 від 18 листопада 2011 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним, у відповідності до вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України), було правомірно сформовано витрати другого календарного кварталу 2011 року з врахуванням від'ємного значення попередніх періодів, в тому числі і від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності Розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, який виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "НДБ Експорт" є юридичною особою та є платником податків і зборів, в тому числі податку на прибуток підприємств.

08.11.2011 року відповідачем здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №532/15/33723745.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року на 579949 грн., а саме - платником зайво враховано в ряд.06.6 податкової декларації з податку на прибуток за звітний період II квартал 2011 року від'ємне значення попереднього звітного періоду (2010 року).

На підставі акта камеральної перевірки №532/15/33723745 від 08.11.2011 року відповідачем 18.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002711540, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 579949,00 грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР (у редакції, чинній у 1 кварталі 2011 року), об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: 1) суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; 2) суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень вищевказаного Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахований позивачем за правилами ст. 3 даного Закону об'єкт оподаткування за наслідками діяльності у 2010 році мав від'ємне значення та становив 579949 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року).

Порядок розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01 квітня 2011 року встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011року у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04, сума 2633002 грн.), позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у розмірі 702668 грн.

Суд не бере до уваги обґрунтування представника відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПК України Розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 01 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, норми якого регулюють питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року. Якщо приймати до уваги позицію податкового органу, то включати до декларації ІІ кварталу 2011 року будь-які показники від'ємного значення І кварталу 2011 року було б неможливим. Проте, ПК України не містить таких положень.

Суд також не бере до уваги обґрунтування представника відповідача стосовно того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками першого кварталу 2011 року, оскільки дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що за наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають за умови, що у І кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення об'єкта оподаткування - в подальшому (у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі) такий платник податку позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації за І квартал та, відповідно, не перенесені до декларації ІІ кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно вимог пункту 7.3 статті 7 ПКУ, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу, зазначені у статтях 20, 21 ПК України, не містять повноважень щодо звуження визначеного ПК України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність у діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України та, відповідно, відсутність у другому кварталі 2011 року факту завищення суми збитків на 579949 грн.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання незаконними дій працівників податкової служби, то суд прийшов до висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки, останніми у встановленому законом порядку була проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача, а також не було порушено процедури прийняття процесуальних рішень, визначеної ПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0002711540 від 18 листопада 2011 року є протиправним, а позовні вимоги позивача в частині його скасування належать до задоволення.

Відповідно до норми статті 94 КАС України документально підтверджені судові витрати у формі судового збору присуджуються позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0002711540 від 18 листопада 2011 року скасувати у повному обсязі з моменту його прийняття.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "НДБ Експорт" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.