Постанова № 25137141, 03.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4018/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого-судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Данилкіній Н.В.

за участю:

представника позивача: Гуревича В.М.

представника відповідача: Мулікова Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправними дій щодо винесенні наказу № 235 від 20.04.2012 та його скасування, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, щодо визнання нікчемними всіх правочинів, викладених в акті, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська про визнання протиправними дій щодо винесенні наказу № 235 від 20.04.2012 та його скасування, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, щодо визнання нікчемними всіх правочинів, викладених в акті, зобов'язання вчинити певні дії.

08.06.2012 року, до початку розгляду справи по суті, позивач доповнив позовні вимоги, просив визнати нікчемними податкові повідомлення-рішення №0001052310 та №000101062310 від 16.05.2012 року (а.с.48).

В обґрунтування позову зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» щодо нікчемності правочинів, укладених із зазначеним контрагентом, оскільки відповідач не наділений зазначеними повноваженнями та не зазначено в чому саме полягає протиправний характер всіх правочинів за період вересень, жовтень 2011 року, та в чому є порушення інтересів-держави і суспільства, і чим саме порушено публічний порядок.

Наполягав на порушені відповідачем порядку проведення та призначення перевірки в частині початку проведення перевірки до видання наказу на перевірку №235 від 20.04.12, шляхом витребування документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Транс Агенство Сервіс».

Послався на безпідставну вимогу відповідача надати товарно-транспортні документи на перевезення вантажу здійсненого директором ТОВ «ЕМЕС ПЛЮС» на особистому вантажному автомобілі, оскільки Законом України від 05.07.2011 року №3565-У1 від 14 серпня 2011 року скасовані товарно-транспортні накладні при перевезенні особистим транспортом.

Стверджував, що відповідачем, в розділі 3.1 «акту перевірки правомірності формування податкового кредиту за вересень, жовтень 2011 року», зроблено посилання на акти №310/236-36713483 від 10.02.12 та №345/236-36713483 від 14.02.12, які складені Алчевською ОДПІ, якими нібито встановлена відсутність ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за юридичною адресою та відсутність трудових ресурсів без фактичного дослідження взаємовідносин із зазначеним контрагентом. Наполягав на фактичній наявності господарських операцій з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та належному оформлені документів.

Додатково послався на наявність рішень адміністративного суду стосовно протиправності дій податкових органів щодо проведення перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» .

Стверджував, що оскільки перевірка була проведена з порушенням вимог законодавства, прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому з посиланням на вимоги статей 41, 75, 78 ПК України наполягав на правомірності винесення наказу № 235 від 20.04.12 щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, оскільки зазначений наказ був винесений у зв'язку із отриманням електронною поштою від Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області податкової інформації - акту від 10.02.12 № 310/236-36713483 та від 14.02.12 № 345/236-36713483 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.10.11.»

Наполягав на дотриманні порядку призначення та проведення перевірки.

На підтвердження виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства з боку позивача та правомірності винесення податкових повідомлень - рішень послався на відсутність належних первинних бухгалтерських документів, які-б підтверджували господарські операції позивача з ТОВ «Транс Агентство Сервіс»,зокрема, товарно-транспортних накладних, а також використана податкова інформація за якою господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

При цьому за результатом аналізу вилучених документів та документів, наданих ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської ОДПІ встановлено відсутність документів, на підставі яких можливо підтвердити правомірність виникнення податкових зобов'язань, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Стверджував, що правочини нібито укладені між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та ТОВ «ЕМЕС ПЛЮС», не спричинили реального настання юридичних наслідків, та є нікчемними.

Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні сторони надали пояснення, тотожні даним викладеним в позовній заяві та запереченнях проти позову.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради, в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у відповідача в якості платника податків, у тому числі, податку на додану вартість (а.с. 25-41).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження відповідача визначені у тому числі ст. 20 ПК України.

У відповідності до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідно до ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, п.п.78.1.1 «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

З пояснень представника відповідача убачається, що до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська електронною поштою від Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області надійшла наступна податкова інформація, а саме акти від 10.02.12 № 310/236-36713483 та від 14.02.12 № 345/236-36713483 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.10.11.», в якому зазначені порушення податкового законодавства, у тому числі, і за взаємовідносинами з позивачем (далі -акти № 310 № 345, а.с.88-103).

У зв'язку з отриманням вищевказаної податкової інформації відповідачем 13.03.2012 року був вручений письмовий запит № 4073 від 12.03.12 щодо надання пояснень та документального підтвердження фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з вересня 2011 року по жовтень 2011 року (далі запит № 4073 а.с.74).

На виконання вимог ст. 78 ПК України, Позивач зобов'язаний був протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту № 4073 надати пояснення та документальні підтвердження, бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» у тому числі документи на підтвердження факту транспортування товару.

З пояснень сторін убачається, що позивач частково надав відповідачу документи без супровідного листа та документів на підтвердження факту транспортування товару.

У зв'язку з ненаданням в повному обсязі Позивачем в установлений строк витребуваних податковим органом документів з посиланням на вимоги до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, ст.78. п.79.2 ст.79, п. 82.2 ст. 82 ПК України відповідачем був виданий наказ № 235 від 20.04.12 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕМЕС ПЛЮС», з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01.09.11 по 31.10.11» (далі Наказ № 235, а.с.75), дії щодо винесення якого оскаржені позивачем.

Вказаний наказ було отримано посадовою особою ТОВ «ЕМЕС ПЛЮС» - 20.04.12, тобто до початку проведення перевірки (а.с.77).

Таким чином відповідачем дотримані умови призначення перевірки та повідомлення позивача про її проведення.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - наказ № 984).

Згідно із п.3 наказу № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На підставі наказу № 235 уповноваженими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЕМЕС ПЛЮС» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01.09.11 по 31.10.11, за результатами якої складено акт від 26.04.12 № 473/22/21779625 (далі акт № 473 (а.с.14-18).

Сторонами визнано, що відповідачем під час перевірки використані всі документи надані позивачем для перевірки, перелік яких зазначений у п.2.10 Акту № 473.

Таким чином відповідачем дотриманий порядок проведення перевірки та відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій з призначення та проведення перевірки.

У висновках акту перевірки зазначено про встановлені наступні порушення вчинені позивачем :

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 3369 грн.(в т.ч. за вересень 2011 сума ПДВ 1245,00 грн., за жовтень 2011 сума ПДВ 2124 грн.);

- п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 3874 грн. (в т.ч. З квартал 2011року на суму 1432 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 2442 грн.).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі вищевказаного акту № 473 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення :

- №0001052310 від 16.05.12, яким Позивачу за порушення п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 3874 грн. 00 коп.(а.с.11).

- № 00010602310 від 16.05.12, яким Позивачу за порушення п. 198.2, п.198.3,п.198.6 ст.198 ПК України нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4211 грн. 25 коп. (основний платіж - 3369 грн., штрафні санкції - 842 грн. 25 коп.) (а.с.12),

Предметом даного спору у тому числі є правомірність винесення відповідачем оскаржених податкових повідомлень рішень.

За твердженням представника відповідача підставою для винесення зазначених податкових повідомлень рішень послугувала встановлена нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та відсутність документів фінансово - господарської діяльності на підтвердження реального виконання угод із зазначеним контрагентом.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Вказані податкові повідомлення - рішення отримано керівником позивача 16.05.12.

Згідно із наданими до перевірки документами фінансово - господарської діяльності Позивача постачальником продукції, у тому числі, було ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Придбання товарів повинно було здійснюватись на підставі договору поставки від 30.09.12 № ТРА-100011 між ТОВ «ЕМЕС ПЛЮС» у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (далі договір № 100011, а.с.114-115).

Згідно з пунктом 1 договору № 100011 «Постачальник» зобов'язується поставити, а «Покупець» прийняти та оплатити металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку - фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна товару є договірною ціною між постачальником та покупцем та вказується в рахунку - фактурі або в специфікації, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.1 передбачено, що «Постачальник» відвантажує товар «Покупцю» на умовах самовивозу зі складу постачальника. Інші умови поставки можуть бути узгоджені сторонами, що оформлюється додатковою угодою до цього договору або в специфікаціях. «Покупець» без участі «Постачальника» укладає з перевізником договір перевезення або надає власний транспорт та несе всі ризики після відвантаження постачальником товару. Згідно з пунктом 6.4 розрахунки за продукцію за даним договором здійснюються покупцем згідно рахунку-фактури в національній валюті в безготівковій грошовій формі на поточний рахунок постачальника вказаний в рахунку-фактурі.

На відвантажені ТМЦ ТОВ «Транс Агентство Сервіс» виписані податкові накладні, які включені Позивачем до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2011 року на загальну суму 3368,67 грн., у т.ч. за вересень сума ПДВ - 1245,00 грн., за жовтень сума ПДВ - 2123,67 (ас. 119-121).

Сторонами визнано та підтверджено документально, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2011 року.

Представник позивача - в особі директора Гуревича В.М. в судовому засіданні стверджував, що згідно з умовами договору № 100011 товар вивозив особисто на власному вантажному автомобілі, у зв'язку із чим документи на перевезення вантажу не оформлялись.

Суд критично оцінює твердження позивача про необов'язковість в даному випадку товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу з наступних підстав.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ; ст.57 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01 року №2344-111; п. 21 стіп Закону України «Про міліцію» від грудня 1990 року №565-ХП; наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. за № 363, наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року №488/346.

Відповідно «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за № 363 (далі Правила № 363) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувачем, передаються Перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

Згідно із п.11.3 Правил № 363 дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не припускається.

При цьому зазначені пояснення позивача не співпадають з наявними документами бухгалтерського обліку.

На придбані ТМЦ були виписані видаткові накладні № ТРА -102069 від 03.10.2011р., № ТРА-102193від 18.10.2011 р., № ТРА-102158 від 13.10.2011 року (а.с.116-118).

Таким чином у видаткових накладних зазначено про отримання товару Нестеровим Е.В., а ні Гуревичем В.М.

При цьому у видаткових накладних зазначена юридична адреса Постачальника та відмітка про відпуск продукції з основного складу, адреса якого відсутня.

Представник позивача в судовому засіданні також не зазначив адресу складу з якого отримував продукцію від ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

За даними, викладеними в акті № 345, постачальник не має складських приміщень (а.с.90).

Суд критично оцінює твердження про використання арматури та каптанки, отриманої від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» у виробництві залізобетону, який в свою чергу був поставлений Луганському міському комунальному підприємству «Теплокомунєнерго» згідно договору поставки № 077-3/15-2011 від 18.02.2011 року, оскільки постачання товару на адресу КП «Теплокомунєнерго» не свідчить про отримання матеріалів з яких він вироблений саме від ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Не заслуговують на увагу посилання позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по справі № 2а\1270\1874\2012 (набрала чинності 30.05.2012, а.с. 20-24,136-138) якою були визнані протиправними дії податкової щодо проведення перевірки та складання актів № 310, № 345, оскільки на момент прийняття оскаржених рішень постанова суду не набрала чинності, та відповідач мав підстави для призначення перевірки.

При цьому при прийнятті оскарженого повідомлення -рішення відповідачем враховувались крім даних, викладених в актах № 310, № 345, також обставини, встановлені під час перевірки у період з 20.04.2012 по 26.04.2012, які свідчили про відсутність необхідних первинних бухгалтерських документів.

Сторонами визнано, що наявність кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за фактом ухилення від сплати податків, не впливає на розгляд даної справи оскільки оскаржене рішення приймалось без урахування кримінальної справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про вчинення дій та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень в межах та на підставі наданих повноважень, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

За відсутності підстав для задоволення позову відсутні підстави для повернення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська про визнання протиправними дій щодо винесенні наказу № 235 від 20.04.2012 та його скасування, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, щодо визнання нікчемними всіх правочинів, викладених в акті, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень - рішень, відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 липня 2012 року.

Суддя С.М. Чиркін