Постанова № 25137046, 02.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4166/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представника позивача Кулигіної О.М.

представника відповідача Оселедько Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов"яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення податкового боргу з рахунків у банках ,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов"яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення податкового боргу з рахунків у банках у розмірі 47 789,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Підприємство Слов"яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 зареєстровано Слов"яносербською райдержадміністрацією Луганської області 17.03.2000, номер запису 1375 107 0006 000383. Підприємство перебуває на обліку як платник податків ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області.

Станом на 11.05 2012 відповідач має податковий борг на загальну суму 158 929,68 грн., поточна заборгованість складає 47 789,00 грн., яка визначена платником податків у податковій декларація по податку на додану вартість від 18.04.2012 №9020273393.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/109 від 14.12.2001 та другу податкову вимогу №2/166 від 25.01.2002.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, про що надав письмове клопотання.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Підприємство Слов"яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 зареєстровано Слов"яносербською райдержадміністрацією Луганської області 17.03.2000, номер запису 1375 107 0006 000383 (а.с.6).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 07.09.2010 (а.с.10).

Згідно розрахунку частки податкового боргу станом на 11.05 2012 відповідач має податковий борг на загальну суму 158 929,68 грн. (а.с.14). Поточна заборгованість підприємства складає 47 789,00 грн., що підтверджується податковою декларацією по податку на додану вартість від 18.04.2012 №9020273393 (а.с.13).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися до суду у випадках передбачених законом.

Відповідно до п.1 ст.10 Бюджетного кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю сплати податків та зборів.

Згідно із пунктом 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під такої виплати та за її рахунок, та подавати у строки, встановлені цим Кодексом, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) користь платників податку, а також сум утриманого податку податковому органу за місцем свого розташування,

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 168 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 Податкового Кодексу України:

- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 цього Кодексу;

- податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

- якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду;

- якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування(виплати, надання).

Згідно із п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст.168 Податкового Кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно із пунктом 171.1 ст. 171 ПКУ при порушенні правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника.

Як встановлено в судовому засіданні, поточна заборгованість підприємства з податку на додану вартість складає 47 789,00 грн. та відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Доказів сплати податкової у добровільному порядку суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд вважає, що підстави для неприйняття визнання позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому позов Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби про стягнення податкового боргу з рахунків у банках підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов"яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення податкового боргу з рахунків у банках задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти у розмірі 47 789,00 грн. (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок) з усіх рахунків Підприємства Слов"яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60, ід. код 08680402, відкритих в установах банків на суму податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31118029700298, код платежу 14010100, одержувая УДКСУ у Слов'яносербському районі, код 37969169, банк ГУДКСУ у Луганській області м. Луганськ, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 06 липня 2012 року.

СуддяС.В. Прудник