Постанова № 25136882, 25.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2012 року Справа № 2а-4439/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 07/06-405 від 27.01.2012),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 82 від 25.06.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснолуцького міського центру зайнятості до публічного акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» про стягнення вартості наданих соціальних послуг та суми виплаченого забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Краснолуцького міського центру зайнятості до публічного акціонерного товариства «Завод «Красний Луч», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму вартості наданих соціальних послуг - витрат на профнавчання у сумі 871,28 грн., суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійної підготовки у сумі 2316,67 грн., а всього 3187,95 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 22.09.2008 по 21.04.2009 в Краснолуцькому міському центрі зайнятості відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» перебувала на обліку як безробітна ОСОБА_3, яка 27.08.2008 була звільнена з ВАТ «Завод «Красний Луч» за п.1 ст.40 КЗпП України.

22.09.2008 Краснолуцьким міським центром зайнятості ОСОБА_3 на підставі її заяви про надання статусу безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю було надано статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю.

Згідно із ст.24 Закону України «Про зайнятість населення» між Краснолуцьким міським центром зайнятості та ОСОБА_3 з метою сприяння її подальшому працевлаштуванню було укладено договір № 309 від 11.11.2008 на її професійну підготовку за рахунок коштів державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги у період професійної підготовки. Згідно з зазначеним договором та направленням Краснолуцького міського центру зайнятості ОСОБА_3 з 12.11.2008 по 31.03.2009 пройшла профнавчання за професією «Продавець продовольчих товарів» у вищому професійному училищі № 64 м. Красний Луч.

21.04.2009 ОСОБА_3 працевлаштована Краснолуцьким міським центром зайнятості відповідно до отриманої професії.

Формою № 4-ПН (факт) від 27.08.2008 ВАТ «Завод «Красний Луч» підтверджує, що ОСОБА_3 не проходила підвищення кваліфікації.

За період з 12.11.2008 по 31.03.2009 витрати на професійне навчання ОСОБА_3 склали 871,28 грн.

У вказаний період, відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Краснолуцьким міським центром зайнятості ОСОБА_3 була надана матеріальна допомога у сумі 2316,67 грн.

Загальна сума витрат позивача відповідно до довідки № 07/05-2077 від 08.07.2009 склала 3187,95 грн.

Відповідно до п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення», якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

На підставі вищевикладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 закрито провадження у справі № 2а-28071/09/1270 за позовом Краснолуцького міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» про стягнення вартості наданих соціальних послуг та суми виплаченого забезпечення на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).

Ухвалою колегії суддів Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-28071/09/1270 за позовом Краснолуцького міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» про стягнення вартості наданих соціальних послуг та суми виплаченого забезпечення, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 08.06.2010 справу № 2а-4439/10/1270 за позовом Краснолуцького міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» про стягнення вартості наданих соціальних послуг та суми виплаченого забезпечення для продовження розгляду справи по суті призначено у судове засідання.

Ухвалою суду від 13 серпня 2010 року зупинено провадження у справі № 2а-4439/10/1270 за позовом Краснолуцького міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» про стягнення вартості наданих соціальних послуг та суми виплаченого забезпечення до набрання законної сили судовим рішенням Вищого адміністративного суду України у справі № К-23121/10 та повернення матеріалів адміністративної справи до Луганського окружного адміністративного суду.

31 травня 2012 року поновлено провадження у вказаній справі та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (а.с.20-21), у яких зазначив, що відповідно до ч.2 п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено фінансування за рахунок підприємств заходів з підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки. Дана норма не зобов'язує підприємства відшкодовувати суму матеріальної допомоги, наданої вивільненому працівнику.

Натомість, згідно з п.29 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 308, виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, проживання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Тобто джерелом фінансування виплат матеріальної допомоги є кошти Фонду, у зв'язку з чим, на думку відповідача, вимога про відшкодування цих витрат задоволенню не підлягає.

Щодо витрат на професійне навчання відповідачем зазначено, що норми ч.2 п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» містять таку умову для відшкодування підприємствами витрат на професійну перепідготовку, як необхідність проходження такої перепідготовки для працевлаштування.

На думку відповідача, позивачем не надано суду жодних доказів, які б доводили необхідність перепідготовки ОСОБА_3, тоді як позивачу необхідно довести наявність зокрема причинного зв'язку між відсутністю у громадянина необхідної професійної кваліфікації і неможливістю підібрати підходящу роботу, або відсутність роботи, яка відповідає професійним навикам ОСОБА_3, попит саме на професію продавця на ринку праці.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з 22.09.2008 по 21.04.2009 в Краснолуцькому міському центрі зайнятості відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» перебувала на обліку як безробітна ОСОБА_3, яка 27.08.2008 була звільнена з ВАТ «Завод «Красний Луч» за п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджено персональною карткою особи, яка звернулася до центру зайнятості (а.с.4).

З форми № 4-ПН (факт) від 27.08.2008 вбачається, що ОСОБА_3 під час роботи на ВАТ «Завод «Красний Луч» кваліфікацію не підвищувала (а.с.9).

22.09.2008 Краснолуцьким міським центром зайнятості ОСОБА_3 на підставі її заяви про надання статусу безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю було надано статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю.

11.11.2008 на підставі заяви ОСОБА_3 від 11.11.2008, з метою сприяння її подальшому працевлаштуванню, укладено договір № 309 на професійну підготовку ОСОБА_3 за рахунок коштів державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги у період професійної підготовки (а.с.5, 6).

Згідно з зазначеним договором та направленням Краснолуцького міського центру зайнятості ОСОБА_3 з 12.11.2008 по 31.03.2009 пройшла професійне навчання за професією «Продавець продовольчих товарів» у вищому професійному училищі № 64 м. Красний Луч, що підтверджено свідоцтвом присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації серії НОМЕР_1 (а.с.7).

21.04.2009 ОСОБА_3 працевлаштовано Краснолуцьким міським центром зайнятості відповідно до отриманої професії, що підтверджено корінцем направлення на працевлаштування (а.с.8).

З довідки Краснолуцького міського центру зайнятості № 07/05-2077 від 08.07.2009 вбачається, що за період з 12.11.2008 по 31.03.2009 витрати на профнавчання ОСОБА_3 склали 871,28 грн. Також за цей період Краснолуцьким міським центром зайнятості ОСОБА_3 була надана матеріальна допомога у період профнавчання у сумі 2316,67 грн. (а.с.11).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень абз.2 п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення», якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати за ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи організації, з яких вивільнено працівника.

Закон не обмежує кола причин, з яких працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію або одержати суміжну професію, будь-якими об'єктивними чи суб'єктивними факторами.

Ця норма вміщує іншу умову, за наявності якої, витрати, пов'язані з перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівника, покладаються на підприємство, що його звільнило, а саме: якщо для працевлаштування громадянина таке навчання дійсно необхідне.

Статтею 24 Закону України «Про зайнятість населення» визначено вичерпний перелік випадків, при яких може проводитися професійна перепідготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, безробітних, до яких віднесені:

- неможливість підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

- необхідність змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;

- втрата здатності виконання роботи за попередньою професією;

- необхідність підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань;

- пошук роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як встановлено у судовому засіданні та вже вище зазначено, з форми № 4-ПН (факт) від 27.08.2008 вбачається, що ОСОБА_3 під час роботи на ВАТ «Завод «Красний Луч» кваліфікацію не підвищувала (а.с.9).

Додатком № 1 до персональної картки про відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення підтверджено факт пошуку Краснолуцьким міським центром зайнятості ОСОБА_3 підходящої роботи.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 підходящу роботу не знайдено, з метою її подальшого працевлаштування, Краснолуцьким міським центром зайнятості направлено її на професійну підготовку.

Тільки після проходження ОСОБА_3 професійного навчання за професією «Продавець продовольчих товарів» у вищому професійному училищі № 64 м. Красний Луч, її було працевлаштовано саме за отриманою професією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено суду, що для працевлаштування ОСОБА_3 таке навчання дійсно було необхідне.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовна вимога Краснолуцького міського центру зайнятості про стягнення з відповідача суми витрат на профнавчання у розмірі 871,28 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми виплаченої матеріальної допомоги у період професійної підготовки, суд вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації застрахованим особам за направленням державної служби зайнятості виплачується в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно п.29 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 308, виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, проживання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного виплачується на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми виплаченої матеріальної допомоги у період професійної підготовки задоволенню не підлягають.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 25 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 липня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснолуцького міського центру зайнятості до публічного акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» про стягнення вартості наданих соціальних послуг та суми виплаченого забезпечення, - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Завод «Красний Луч» (місцезнаходження: 94518, Луганська область, м. Красний Луч, пл. Трофимова, 1, ідентифікаційний код 14308753) на користь Краснолуцького міського центру зайнятості (місцезнаходження: 94518, Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон 4, будинок 9 «А», ідентифікаційний код 13391968) суму витрат на профнавчання у розмірі 871,28 грн. (вісімсот сімдесят одна гривня двадцять вісім копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова