Постанова № 25135083, 09.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5567/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: Конєвої С.О. Шрамко Я.В. Іванус О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 1732, 80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1732, 80 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач знаходиться на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у повному обсязі в установлені строки страхові внески. Згідно Закону України від 08.07.2010р. № 2461- VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003р. № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01.07.2010р. зобов'язані сплачувати страхові внески, щомісячний розмір яких не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Відповідно до картки особового рахунку відповідача заборгованість складає за період з липня 2010р. по грудень 2010р. у розмірі 1732, 80 грн., яка не була сплачена відповідачем з урахуванням направленої відповідачеві вимоги про сплату боргу № Ф-822 від 02.09.2011р., а тому позивач просить стягнути зазначену суму боргу з відповідача в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 32).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та перебуває на обліку як платник страхових внесків з 15.12.1997р., що підтверджується довідкою від 25.04.2012р. (а.с. 13).

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (чинної в редакції на 2010р.) визначено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 5 статті 14 вказаного Закону, фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування є квартал.

Згідно Закону України від 08.07.2010р. № 2461- VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003р. № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010р. зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011р.) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Так, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33, 2 відсотки на 2010 рік - мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні-вересні 2010р. - 294, 82грн., у жовтні - листопаді 2010р. - 301, 12грн., у грудні 2010р. - 306, 10грн.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що станом на 23.04.2012р. відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків за період з липня по грудень 2010р. в сумі 1732, 80грн., що підтверджено наявним в матеріалах справи розрахунком. (а.с. 7).

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області було надіслано вимогу № Ф-822 від 02.09.2011р. про сплату боргу в розмірі 1732, 80грн., яка отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення. (а.с. 8).

При цьому, зазначена вимога позивачем до органів Державної виконавчої служби не пред'являлась до примусового виконання, що підтверджується копією листа ДВС від 22.06.2012р. № А-15179(а.с. 34).

Отже, станом на 25.04.2012р. у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків за період з липня по грудень 2010р. у сумі 1732, 80грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача.(а.с. 13).

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (чинної в редакції на 2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

П. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за липень-грудень 2010р. на загальну суму 1732, 80грн. слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., які діяли станом на 2010 рік.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних доказів правомірності не сплати заборгованості зі сплати страхових внесків за липень-грудень 2010р. у розмірі 1732, 80 грн. суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 1732, 80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (50067, АДРЕСА_1, інд.номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50024, м. Кривий Ріг, вул. Харитонова, 1а, код ЄДРПОУ 24450529, МФО 306072, Дзержинське відділення № 7806 Ощадбанку України, р/р 25600719464873) заборгованість по сплаті страхових внесків за період з липня по грудень 2010р. у сумі 1732, 80грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02.07.2012 р.

Суддя С.О. Конєва