Рішення № 25134758, 15.03.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-2323/12 Головуючий у І інстанції Бродніков С.О.

Категорія 32 Доповідач Гусєв В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Постолової В.Г.,

суддів Гусєва В.В., Тимченко О.О.

при секретарі Танцюрі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» на рішення Новогродіського міського суду Донецької області від 04 січня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди в зв'язку із трудовим каліцтвом, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 20 лютого 2006 року по 23 січня 2009 року працював у відповідача на підземних роботах на посаді машиніста гірничих виїмкових машин. 9 вересня 2007 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав виробничу травму за діагнозом: перелом поперекового відростку 3 хребця. 19 грудня 2007 року згідно висновку Донецької обласної МСЕК йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 20% безстроково. Вважав, що втратив працездатність у зв'язку з отриманням виробничої травми, яка пов*язано з виконанням трудових обов*язків, він не може виконувати звичну роботу за раніше визначеною професією, змушений частіше лікуватись, змінив звичайні для нього спосіб та умови життя, що пов*язано з моральними стражданнями.

Рішенням Новогродіського міського суду Донецької області від 04 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» на користь ОСОБА_1 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з трудовим каліцтвом. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 94 гривні 10 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач - Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» просить рішення суду скасувати та відмовити позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки позивач не довів у судовому засіданні факту спричинення йому моральної шкоди, не надав ніякого медичного висновку щодо цього, і крім того визначена судом сума моральної шкоди є значно завищеною.

Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що потерпілий у вересні 2007 року при виконанні трудових обов*язків отримав виробничу травму, яка завдала і заподіює йому моральні страждання, через які він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, продовжувати лікування.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Отже, обов'язок належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці лежить на роботодавцеві, який несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

З обставин справи вбачається, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 20 лютого 2006 року по 23 січня 2009 року працював у відповідача на підземних роботах на посаді машиніста гірничих виїмкових машин року, що підтверджено копією трудової книжки (а.с.5-9).

Висновком МСЕК від 19 грудня 2007 року позивачу вперше встановлено стійку втрату працездатності 20% у зв'язку з трудовим каліцтвом безстроково (а.с.13).

У встановленому законом Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ України від 25 серпня 2004 року №1112 з подальшими змінами нещасний випадок позивача було розслідувано за участю представників підприємства - відповідача, про що складено акти за формою Н-5 від 24 вересня 2007 року та за формою Н-1 від 24 вересня 2007 року, які не оспорені відповідачем (а.с.10-11, 12). Відповідно до актів нещасний випадок визнано пов*язаним із виробництвом.

Таким чином, дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Згідно до роз'яснень, які містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237 - 1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами, які найшли підтвердження в судовому засіданні.

Проте з висновком суду в частині стягнення розміру моральної шкоди погодитися не можна, оскільки його зроблено у зв*язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ч.1 п.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду за таких підстав.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував характер та ступінь моральних страждань позивача, конкретні обставини справи, однак, виходячи із засад розумності та справедливості, визначив таке відшкодування в розмірі 10 000 гривень, не навівши в рішенні відповідні мотиви стягнення саме такого розміру.

З урахуванням дійсних фізичних та моральних страждань позивача, апеляційний суд вбачає підстави для зменшення розміру моральної шкоди, яка еквівалента 6000 гривням.

Усі інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» задовольнити частково.

Рішення Новогродіського міського суду Донецької області від 04 січня 2012 року змінити в частині стягнення розміру моральної шкоди, в зв'язку з трудовим каліцтвом.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» (85400, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41) р/р 26003300135231 у філії - Селидівське відділення №5484 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 394307 код ЄДРПОУ 33426253 на користь ОСОБА_1 6000 гривень у відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з трудовим каліцтвом.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: