Рішення № 25127831, 03.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/6498-2012 03.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецплюс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю.

ОСОБА_2 за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальнстю "Електроспец Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі " про стягнення 14.001,60 грн. заборгованості за договором підряду № 150609/2 від 15.06.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по договору щодо повної та своєчасної оплати робіт, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 14.001,60 грн. За порушення відповідачем строків оплати позивач, окрім основного боргу в розмірі 14.001,60 грн., просить суд стягнути з відповідача 1.382,19 грн. пені, 3% річних у розмірі 961,74 грн., 1.986,82 грн. інфляційних втрат, а також просив відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 21.05.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/6498-2012 та призначено до розгляду на 31.05.2012.

Ухвалою суду від 31.05.2012 розгляд справи було відкладено на 11.06.2012 в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 11.06.2012 розгляд справи було відкладено на 03.07.2012 в зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 03.07.2012 з'явилися лише представники позивача.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах. Підтвердженням того, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи є його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 11.06.2012.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 15.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" (далі -позивач, підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (далі -відповідач, замовник) було укладено договір підряду № 150609/2 (далі -Договір), згідно якого відповідач доручив та зобов'язався оплатити, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання додаткових електромонтажних робіт по ремонту КЛ-10 кВ рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А, в с.м.т. Калинівка Васильківського району Київської області.

Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна визначається на підставі кошторисів, складених за нормами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (ДБН Д.1.1-1 -2000) і складає 15.081,60 грн.

Договірна ціна є динамічною та може змінюватися у випадках передбачених п. 2.2 Договору.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що перед початком робіт замовник сплачує підряднику аванс відповідно до графіку робіт (Додаток №3). Затримка у виплаті авансу є підставою для коректування строків виконання робіт.

Оплата підряднику за виконані роботи здійснюється не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт замовником (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт по фактичним об'ємам та затратам, оформляється формою № КБ -2В та формою № КБ-3.

Як убачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору виконав підрядні роботи на загальну суму 14.001,60 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В №1 та №2 за грудень 2009 (підписані сторонами 30.12.2009) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за грудень 2009 року (підписана сторонами 30.12.2009).

При проведенні розрахунків за фактичне виконання роботи Замовник утримує для формування гарантійного фонду 10% від загальної вартості договору; кошти гарантійного фонду Замовник повертає Підряднику в повному обсязі протягом 15 робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію (п.2.7, 2.8 Договору).

На час звернення позивача з позовом до суду, відповідач свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи за Договором не виконав, що призвело до заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 14.001,60 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався проводити розрахунки з позивачем не пізніше 5-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт.

Позивачем, на виконання умов Договору, було виконано підрядні роботи на загальну суму 14.001,60 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В №1 та №2 за грудень 2009 (підписані сторонами 30.12.2009) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за грудень 2009 року (підписана сторонами 30.12.2009), отже у відповідача виник обов'язок по оплаті виконаних робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання зазначених документів, а саме до 14.01.2010.

Позивач звертався неодноразово до відповідача з вимогою повернути заборгованість за спірним договором (листи № 21 від 18.03.2010 та № 16 від 26.03.2010). У відповідь на вказані звернення відповідач, визнаючи суму заборгованості за договором, гарантував повну оплату заборгованості до кінця 3-го кварталу 2011 року (лист № 81 від 15.12.2010). Проте на час звернення позивача до суду з даним позовом відповідач свої зобов'язання не виконав та оплату не здійснив.

Виходячи з вищевикладеного, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12.601,44 грн. заборгованості за Договором (без урахування 10% гарантійного фонду).

Відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно ч.1 ст. 860 Цивільного кодексу України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до п.5.6 Договору Підрядник надає Замовнику гарантію якості виконаних робіт і використаних матеріалів строком на 1 год. Відлік гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами остаточного (зведеного) акта приймання -передачі виконаних робіт.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, фактичне виконання робіт по Договору підтверджується підписаними сторонами актами КБ-2в та довідкою КБ-3 (п. 2.5 Договору). Зазначені документи були підписані сторонами 30.12.2009.

Крім того 23.11.2009 сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого, сторони підтвердили , що згідно вимогам „Правил користування електричної енергії п.20" проведено прийняття змонтованого електрообладнання на об'єкті: рибопереробний комплекс в смт. Калинівка Васильківського району Київської області, вул. Залізнична, 49-А, а саме -Електромережі 0,4 кВ від ТП-1238 до всіх щитових силового обладнання об'єкту, до всіх щитових внутрішнього та зовнішнього електроосвітлення об'єкту; силове обладнання об'єкту; внутрішнє та зовнішнє електроосвітлення об'єкту; контур заземлення об'єкту та блискавкозахист об'єкту. Згідно зазначеного акту, монтаж електрообладнання та мереж виконаний в повному обсязі згідно технічних умов, технічного рішення, проектно-кошторисної документації, технічними нормами та діючими правилами. Зауважень та претензій не має.

За таких обставин, суд вважає, що гарантійний строк згідно ст. 860 Цивільного кодексу України та умов Договору станом на день звернення позивача до суду закінчився.

Однак, при цьому, в п. 2.8 Договору сторони погодили, що засоби гарантійного фонду відповідач повертає позивачу в повному об'ємі протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію. Тобто, зазначеним пунктом Договору сторони передбачили порядок та строки повернення гарантійного фонду і встановили його в залежності від введення об'єкту в експлуатацію без урахування гарантійних строків.

Механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008, зі змінами та доповненнями (надалі по тексту Порядок).

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності (п. 17 Порядку).

Позивачем до матеріалів справи додано лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 25.05.2011 №7/10-964, яким підтверджується, що на об'єкт рибопереробний комплекс, що знаходиться за адресою: Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49-А ТОВ „Тельбі", видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 00000701 від 02.07.2010.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду та прийняття судом рішення, у відповідача відсутні будь-які підстави для утримання гарантійного фонду за Договором. Роботи по Договору виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, гарантійний строк встановлений п. 5.6 Договору сплинув.

Враховуючи те, що спірний об'єкт введено в експлуатацію 02.07.2010 обов'язок відповідача згідно з умовами Договору по поверненню коштів гарантійного фонду виник з 05.07.2010 (перший робочий день) до 23.07.2010 включно.

Обов'язок по поверненню таких коштів відповідачем не виконано, у зв'язку з чим суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1.400, 16 грн. коштів гарантійного фонду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню у розмірі 1.382,19 грн.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .

Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, за виключенням строку для перерахування авансового платежу, останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як установлено судом, грошове зобов'язання щодо оплати грошових коштів у розмірі 12.601,44 грн. мало бути виконане відповідачем до 14.01.2010 включно, а тому пеню слід нараховувати з 15.01.2010, а не з 12.01.2010 як про це просить позивач.

У зв'язку з чим загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1.373,90 грн.

Судом також визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1.986.82 грн. та 3 % річних у розмірі 961,74 грн., за період з 12.01.2010 по 15.05.2012.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, враховуючи те, що як вже було зазначено, кінцевим строком для оплати виконаних позивачем робіт є 14.01.2010, а тому період за який підлягає нарахування 3% річних та інфляційні втрати розпочинається 15.01.2011, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають лише частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 959,67 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1.986,82 грн.

Крім того суд зазначає, що при зверненні з даним позов до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1.641,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 362 від 14.05.2012, в той час як в даному випадку, враховуючи заявлені вимоги, розмір судового збору складає 1.609,50 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається. При цьому судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, що в даному випадку склала 31,50 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 31779534) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.45 кв. 72, код ЄДРПОУ 30965042) 14.001 (чотирнадцять тисяч одну) грн. 60 коп. основного боргу, 1.373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 90 коп. пені, 3% річних у розмірі 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 67 коп., 1.986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 1.608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 31779534) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 362 від 14.05.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2012.

Суддя Ониськів О.М.