Ухвала суду № 25127207, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Київ К-20689/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Федоров М.О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Харківська ОДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010

у справі № 2а-41076/09/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна комерційна фірма «Монтажтеплосервіс»(далі -Товариство)

до Харківської ОДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 04.11.2008 № 0003042310/3 та від 04.11.2008 № 0001722310/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.11.2008 № 0003042310/3 з мотивів неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій в порядку підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»без донарахування основної суми податкового зобов'язання; в решті позову відмовлено з причин невиконання Товариством в установленому порядку обов'язку з виправлення самостійно виявлених помилок під час визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток зі сплатою необхідної суми штрафу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Харківська ОДПІ просить частково скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та повністю відмовити у позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що штраф за податковим повідомленням-рішенням 04.11.2008 № 0001722310/3 було застосовано до Товариства за виявлені порушення податкової дисципліни, які не призвели до заниження податку на прибуток.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Харківської ОДПІ урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення Харківською ОДПІ виїзної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.06.2006 по 30.11.2007, оформленої актом від 29.02.2008 № 763/23-321/34281704, було виявлено, зокрема, факт завищення позивачем валових витрат у перевіреному періоді на загальну суму 222 617 грн. Наведена обставина стала підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 83983 грн. (у тому числі 55989 грн. за основним платежем та 27994 грн. за штрафними санкціями) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2008 № 0001722310/3. Крім того, Товариству було визначено штрафні санкції з цього ж податку в розмірі 17716,40 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2008 № 0003042310/3.

Власне завищення валових витрат позивачем не заперечується. Підставою цього позову Товариством зазначено факт самостійного виправлення помилок, допущених під час визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у 3 та 4 кварталах 2006 року, у деклараціях за наступні звітні періоди.

За змістом абзаців другого, третього пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 названого Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Попередні судові інстанції за наслідками дослідження поданої позивачем до контролюючого органу звітності з податку на прибуток за 2006 рік, за 1-й квартал, півріччя, 3-й квартал 2007 року та за 2007 рік дійшли висновку, що позивачем не було до початку перевірки виправлено допущені помилки, які полягали у завищенні валових витрат за спірні звітні періоди. Адже фактично відповідне коригування валових витрат було відображено позивачем лише у декларації за 2007 рік, поданій до податкового органу під час проведення перевірки. А відтак слід погодитися з висновком судів про те, що позивач не міг скористатися правилами та гарантіями, встановленими пунктом 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вищий адміністративний суд України також погоджується з правильністю здійсненого судами тлумачення підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, відповідно до якого відсутність факту заниження податкового зобов'язання виключає наявність підстав для застосування штрафу в порядку цього законодавчого припису, що, в свою чергу, обумовлює правомірність задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2008 № 0003042310/3.

З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваних постанови і ухвали судів першої та апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 у справі № 2а-41076/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак М.О. Федоров