Ухвала суду № 25127196, 21.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2012 р. м. Київ К-1668/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Свердловську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року

по справі №2а-21635/09/1270

за позовом Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»(надалі -СПІІ «Інтерсплав»)

до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (надалі -ДПІ в м.Свердловську Луганської області, ГУ ДКУ в Луганський області)

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

встановив:

У квітні 2009р. СПІІ «Інтерсплав»звернулось до суду з позовом до ДПІ в м.Свердловську та ГУ ДКУ в Луганський області про визнання бездіяльності, відшкодування з бюджету сум ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009р., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008р. та листопад 2008р. спірні суми. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 1701,70грн. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, ДПІ в м.Свердловську Луганської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім цього, представником податкового органу було заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області її правонаступником Державною податковою інспекцією в м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ДПІ в м.Свердловську, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, податковий орган не погоджується з висновками судів попередніх інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що за результатами позапланових документальних виїзних перевірок позивача, здійснених ДПІ м.Свердловську з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, податковим органом приймалися заходи щодо підтвердження сум ПДВ до виробника по наступним деклараціям:

- за жовтень 2008р., вх.№30880 від 18.11.2008р., за результатами якої складена довідка від 13.01.2009р. №10/23/05827201. Згідно висновку цієї довідки підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 357190грн., а в решті не підтверджено з посиланням на не підтвердження правових взаємовідносин з постачальниками.

- за листопад 2008р., вх.№32785 від 22.12.2008р., за результатами якої складена довідка від 09.02.2009р. №25/23/05827201. Згідно висновку цієї довідки підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 124748грн., а в решті не підтверджено з посиланням на не підтвердження правових взаємовідносин з постачальниками.

При цьому, податковий орган посилається на те, що відшкодуванню з бюджету податку на додану вартість без пересвідчення в дійсній надмірній сплаті такого податку до Державного бюджету України по ланцюгу від постачальника до виробника є правомірним.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обґрунтовано виходили з наступного.

Під визначення бюджетне відшкодування, наведеним у п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

З огляду на викладене, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період.

Судами встановлено, що первинними документами, у т.ч. договорами, видатковими та податковими накладними, розрахунковими документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи, підтверджується фактична сплата позивачем постачальникам суми ПДВ, заявленої до відшкодування.

Враховуючи викладені норми права та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з цілком обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції щодо відсутності підстав для відмови у сплаті позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень, листопад 2008р.

Поряд з цим, слід зазначити, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Клопотання Державної податкової інспекції в м.Свердлвську Луганської області задовольнити.

Замінити Державну податкову інспекцію в м.Свердлвську Луганської області на її процесуального правонаступника Державну податкову інспекцію в м.Свердлвську Луганської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ М.І. Костенко

___ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак