Постанова № 25125948, 04.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04.07.2012 р. №2а-14415/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

суддів -Білової О.В., Мельникова Р.В.,

при секретарі судового засідання -Принцевській Ю.В.

за участі представника позивача -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс», в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»на користь Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн. та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»в дохід держави грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року, яка занесена до журналу судового засідання, замінено позивача на правонаступника - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що укладений між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»та ТОВ «Садін Плюс»правочин, а саме: договір поставки від 17.09.2008 року №ДГ-17/09/08 товару - алкогольних напоїв (коньяк), - є нікчемним, таким, що укладений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки відповідач - ТОВ «Садін Плюс»не мав реальної можливості здійснювати господарську діяльність. Тому всі одержані кошти ТОВ «Садін Плюс»від ПАТ «Люботинський завод «Продтовари»підлягають поверненню на користь ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», а всі одержані або належні ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»кошти за вказаним договором, підлягають стягненню в дохід державного бюджету. Крім того, позивач посилається на висновки акту ХОДПІ у Харківській області від 05.04.2011 року №640/152/35288465.

Від відповідача - Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»надійшли письмові заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що згідно договору поставки від 17.09.2008 року №ДГ-17/09/08 ТОВ "Садін Плюс" є покупцем, а ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»- продавцем, а не навпаки, як зазначає позивач. Щодо постачання ТОВ "Садін Плюс" коньяку, відповідач вказав, що між підприємствами був укладений інший договір поставки від 01.11.2010 р. №01/11-01, за яким ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»зобов'язувалось прийняти та оплатити товар. У грудні 2010 року на виконання договору завод дійсно отримав від ТОВ "Садін Плюс" коньяк відповідно до накладної від 20.12.2010 р. №ХС122030 та товарно-транспортної накладної від 20.12.2010 р. серія 01 ААБ1 №520667, сума поставки склала 127800,00 грн. Документ, на якому ґрунтується позов - довідка ХОДПІ у Харківській області від 05.04.2011 року №640/152/35288465, не відповідає умові допустимості доказів встановленої ч.3 ст.70 КАС України. Будь-яких інших доказів щодо нікчемності вчиненого правочину між відповідачами, позивачем не надано. Таким чином, позивач в обґрунтування позовних вимог безпідставно наводить договір поставки від 17.09.2008 р. та безпідставно визначає суму стягнення - 3684166, 00 грн.

Від відповідача ТОВ "Садін Плюс" надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що посилання позивача на акт ХОДПІ у Харківській області від 05.04.2011 року №640/152/35288465 є безпідставним, оскільки довідка ХОДПІ у Харківській області від 05.04.2011 року №640/152/35288465 була відкликана, про що було повідомлено ХОДПІ інші податкові органи листом від 02.06.2011 року №7/18-15. Крім того, ТОВ "Садін Плюс" не отримував від ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»за договором поставки від 17.09.2008 р. №17/09/08 грошових коштів у грудні 2010 р. чи у будь-якому іншому періоді, оскільки за умовами вказаного договору ТОВ "Садін Плюс" є покупцем, і саме він має зобов'язання щодо сплати грошових коштів, а ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»є постачальником алкогольних напоїв та одержувачем грошових коштів.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України - у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»(код 24486154) з питання правильності нарахування податку на додану вартість по правовим відносинам з платниками податків ПП "СКАНТО" (код 36875101) за період грудень 2010 р., січень 2011 р, ТОВ "Садін Плюс" (код 35288465) за період - грудень 2010 р., ПП "Укр.Будпром-Сервіс" (код 34282032) за січень-лютий 2011 р.

За результатами проведеної перевірки оформлений акт перевірки від 12.05.2011 р. №1340/42-013/24486154 (а.с.7), яким, зокрема, встановлені порушення: ч.1, 5 ст.203 ЦК України в частині недодержання вимог зазначеної статті в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»по ТОВ "Садін Плюс"; ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 р. на суму 783323,00 грн. За вказаними висновками позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Люботинський завод «Продтовари», не погоджуючись з винесеними на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі №2а-16967/11/2070 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року №0000270842 (№0000440842 від 15.09.2011), від 04 липня 2011 року № 0000310842, від 04 липня 2011 року № 0000320842 (№0000480842 від 06.10.2011 року), прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року - без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»та ТОВ "Садін Плюс" 01.11.2010 року укладено договір комісії № 01/11-01, за умовами якого комісіонер за винагороду за дорученням комітента зобов'язаний від свого імені та за рахунок комітента укласти угоди по реалізації підакцизного товару з третіми особами за ціною встановленою комітентом та здійснити всі необхідні дії з виконання зобов'язання та здійсненню прав комітента перед третіми особами в цих договорах. Також, з ТОВ «Садін Плюс», ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»уклав договір поставки № 179/09/08 від 17.09.2008 року.

Щодо посилання СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові на акт перевірки ХОДПІ від 05.04.2011 року №640/152/35288465, у висновках якого зазначалося про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, судами встановлено, що в даному випадку фактичне здійснення ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»спірних господарських операцій підтверджується наявними у справі первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які оформлені відповідно до вимог визначених ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Зважаючи на наявність вищезазначених документів, сумнівів у достовірності яких не виникає, рішенням суду встановлено, що угоди, укладені між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»та ТОВ «Садін Плюс»мали реальний характер, а доводи податкового органу про порушення вимог ст.203 ЦК України щодо нікчемності спірних правочинів є необґрунтованими.

Таким чином, судовими рішеннями було встановлено реальність господарських операцій між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»та ТОВ «Садін Плюс».

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Податкові органи вправі звертатися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, оскільки в акті перевірки та у позовній заяві позивач вказує на договір від 17.09.2008 року №17/09/08, згідно з яким ТОВ «Садін Плюс»- продавець, нібито поставив товар - коньяк покупцю - ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»на загальну суму 3684166,00 грн. (ПДВ 614027,67 грн.), тому і в позовних вимогах позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»на користь Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн. та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»в дохід держави грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи та рішеннями Харківського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-16967/11/2070, за умовами вказаного договору ТОВ "Садін Плюс" є покупцем, і саме він мав зобов'язання щодо сплати грошових коштів, а ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари »є постачальником товару та одержувачем грошових коштів (а.с.81).

Щодо продажу ТОВ "Садін Плюс" товару - коньяк, судом встановлено, що між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»та ТОВ "Садін Плюс" укладений інший договір поставки від 01.11.2010 р. №01/11-01, за яким ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», як покупець, зобов'язувалось прийняти та оплатити товар. У грудні 2010 року на виконання договору завод дійсно отримав від ТОВ "Садін Плюс" коньяк відповідно до накладної від 20.12.2010 р. №ХС122030 та товарно-транспортної накладної від 20.12.2010 р. серія 01 ААБ1 №520667, сума поставки склала 127800,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності між відповідачами при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Проте відповідачем надано до матеріалів справи рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено реальний характер правочинів, вчинених між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»та ТОВ «Садін Плюс», а також помилковість висновків податкової інспекції про його нікчемність.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»на користь Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн., а також для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»в дохід держави грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн., оскільки рішеннями судів встановлено реальність та товарність господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання, через що у задоволенні позову СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові ДПС належить відмовити.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»на користь Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн. та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»в дохід держави грошових коштів у розмірі 3684166,00 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У повному обсязі постанова виготовлена 06.07.2012 року.

Головуючий суддя Л.М. Мар'єнко

судді О.В. Білова

Р.В.Мельников