Постанова № 25125478, 29.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4859/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представника позивача Анохіної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

в с т а н о в и в :

26.04.2012 р. Дніпродзержинський міський центр зайнятості на виконання своїх владних повноважень звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, незаконно отримані нею як допомога по безробіттю, в сумі 5 010 грн. 39 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач, перебуваючи на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, не повідомив позивача про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, зокрема, про те, що він уклав договір надання послуг № АА-04/0004 від 01.02.2011 р. з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка», та отримував винагороду за цим договором, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За таких обставин, відповідач з моменту укладання вказаного договору незаконно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 5 010 грн. 39 коп., яку в добровільному порядку не повертає.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву, у якій зазначив, що погоджується з позовними вимогами, за винятком суми частково погашеної заборгованості у розмірі 2 000 грн. (а.с. 47).

За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

23.12.2010 р. ОСОБА_2 звернулася до Дніпродзержинського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної, та виплату допомоги по безробіттю (а.с. 23).

Наказом Дніпродзержинського міського центру зайнятості № НТ 101223 від 23.12.2010 р. ОСОБА_2 з 23.12.2010 р. надано статус безробітної, та, відповідно до вимог п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призначено виплату допомоги по безробіттю з 23.12.2010 року по 17.12.2011 р.

Наказом Дніпродзержинського міського центру зайнятості від 19.09.2011 р. № НТ 110919, відповідно до п.п. 1 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 1 п. 5.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі звільненням безробітної ОСОБА_2 з останнього місця роботи за угодою сторін, на строк 90 календарних днів, та, відповідно до п. 14 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 17 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з відмовою безробітньої від другої пропозиції проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, з 19.09.2011 р.

Актом № 45 від 25.01.2012 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», складеним працівниками Дніпродзержинського міського центру зайнятості за результатами проведеної з органами державної податкової служби звірки (а.с. 13), встановлено, що ОСОБА_2 працювала в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка»з 01.02.2011 р. по 01.10.2011 р. відповідно до угоди про надання послуг № АА-04/0004 від 01.02.2011 р. (а.с. 16). Також, згідно довідки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»про доходи, за надання послуг згідно договору № АА-04/0004 від 01.02.2011 р., ОСОБА_4 у період з квітня по червень 2011 року отримала дохід на загальну суму 444 грн. 96 коп. (по 148 грн. 32 коп. щомісяця) (а.с. 15).

За період з 01.02.2011 р. (з моменту укладення вказаного договору про надання послуг) по 18.09.2011 р., ОСОБА_4 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 5 010 грн. 39 коп., що підтверджується матеріалами справи.

30.01.2012 р. директором Дніпродзержинського міського центру зайнятості видано наказ б/н про відшкодування ОСОБА_2 коштів у розмірі 5 010 грн. 39 коп., зайво виплачених їй як матеріальна допомога по безробіттю (а.с. 8).

Станом на час звернення позивача до суду із зазначеним адміністративним позовом, зазначені кошти відповідачем сплачені не були.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136 (далі - Порядок), допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності, надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 р., безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість -це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

В силу вимог п.п.1 п. 5.5 Порядку, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 р., громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи-підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Відповідно до вимог п.п. 5, 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009 р., постановою правління Пенсійного фонду України № 7-1 від 13.02.2009 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. за № 232/16248, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд вважає, що ОСОБА_2, починаючи з 01.02.2011 р. (з моменту укладення договору про надання послуг), відносилася до категорії зайнятого населення, так як належала до категорії громадян, які самостійно забезпечують себе роботою.

Таким чином, з 01.02.2011 р. ОСОБА_2. не мала права на виплату їй допомоги по безробіттю, у зв'язку з чим за період з 01.02.2011 р. по 18.09.2011 р. незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 5 010 грн. 39 коп.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III від 02.03.2000 р., застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Разом з тим, станом на час розгляду справи судом, відповідачем частково відшкодовано позивачу кошти в сумі 2 000 грн., що підтверджено роздруківкою витягу з персональної картки відповідача (а.с. 40), та позивачем у судовому засіданні не заперечувалося.

Таким чином, залишок коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3 510 грн. 05 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості (р/р 37179002003017, ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 20299857, МФО 805012) кошти, незаконно отримані як допомога по безробіттю в сумі 3 510 грн. 05 коп. (три тисячі п'ятсот десять гривень п'ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 29.05.2012 р.

Суддя В.В.Чорна