Постанова № 25122043, 05.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р. № 2а-13113/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

суддів Гавдика З.В.

Карпяк О.О.

з участю секретаря судових засідань Макар Г.В.

представників:

від позивача -Пчелінцева Ф.І.,

від відповідача -Кармелюк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Домен-Друк»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Домен-Друк»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про визнання неправомірними дій при проведенні позапланової невиїзної перевірки від 03.10.2011 року та про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2011 року за №0003292300/27688 та за №0003302300/27691.

Позивач в позовній заяві стверджує, що орган державної податкової служби неправомірно провів перевірку товариства за період, що перевірявся раніше. Окрім того, продовжує позивач, посилання в акті перевірки на необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами не містять переліків відсутності конкретних первинних документів стосовно кожної конкретної господарської операції та не містять фактів, які безпосередньо первинні документи оформлено підприємством з порушенням норми ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач в запереченні проти позову стверджує, що перевіряючими встановлено відсутність оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про ненадходження товарно-метеріальних цінностей від постачальників. А тому, продовжує відповідач, в зв'язу з тим, що угоди поставки є нікчемними вони не створюють жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Домен-Друк»з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Айрон Проспект»за липень 2010 року, ПП «ФСП «Каскад»за 2009-2010 роки, ПП «Укрметтрейд»за червень 2010 року, ПП «Сканто»за 2009-2010 роки, ТзОВ «Ятус»за серпень 2010 року, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова складено акт від 03.10.2011 року за №2458/23-1/33562775 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011 року:

- за №0003292300/27688, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2257215 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем -1805772 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -451443 грн. 00 коп.;

- за №0003302300/27691, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1805771 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем -1444617 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -361154 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено:

- порушення п.5.1, підп.5.2.1, п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 1805772 грн. 00 коп.;

- порушення п.4.1 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.1.4, підп.7.2.3 п.7.2, підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1444617 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо порушень оподаткування по податку з прибутку підприємств та податку на додану вартість, то суд досліджує господарські операції між позивачем та його контрагентами -ТзОВ «Айрон Проспект», ПП «ФСП «Каскад»та ПП «Укрметтрейд».

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 цієї ж статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Між ПП «Укрметтрейд»(продавець) та ТзОВ «Домен-Друк»(покупець) 01.06.2010 року було укладено договір купівлі-продажу №06/10-2 згідно з умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках та накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Між ТзОВ «Айрон Проспект»(продавець) та ТзОВ «Домен-Друк» (покупець) 01.07.2010 року укладено договір №01-07/10-1 відповідно до якого продавець зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується в накладних документах, а поупець зобов'язується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного Договору.

Між ПП «ФПК «Каскад»(продавець) та ТзОВ «Домен-Друк»(покупець) 05.08.2009 року укладено договір згідно з яким продавець зобов'язується продати, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах.

В підтвердження обставин виконання вищеневедених господарських угод позивачем надано видаткові наладні на товар (папір, фольга, етикетки), податкові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, виписки з банківського рахунку, зразки поліграфічної продукції, виготовленої з поставленого товару.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

Орган державної податкової служби в акті перевірки посилається на наступні обставини, які викладені в:

- акті ДПІ у Галицькому районі від 06.06.2011 року за №1505/23-209/37046805 згідно якого ТзОВ «Айрон проспект»має стан 4 -порушено провадження у справі про банкрутство, за юридичною адресою не знаходиться, в діяльності товариства вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту;

- акті ДПІ у Франківському районі м.Львова від 25.02.2011 року за №214/23-2/35382611 згідно з якого ПП «ФПК «Каскад»має 11 стан -припинено діяльність, але не знято з реєстрації, місцезнаходження платника встановлено, пояснень та їх документальне підтвердження з питань відносин з контрагентами відповідно до виписаних накладних, податкових накладних і включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податових деклараціях не надано;

- акті ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 03.06.2011 року за №357/23-2/36501275 згідно з якого ПП «Укрмедтрейд»має 11 стан -припинено діяльність, але не знято з реєстрації, в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також основних фондів, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

З огляду на викладене, перевіряючі прийшли до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами безпідставно віднесені платниом податків до складу валових витрат, оскільки інформація зазначена в первинних документах та податкових накладних про здійснені господарсьі операції не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій поставки, місцезнаходження матеріалів, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту та іншого обладнення, які економічно необхідні для виконання постачання товару, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В свою чергу, позивачем надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій (видаткові та податкові накладні, договори, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, виписки з банківського рахунку, зразки поліграфічної продукції, виробленої з поставленого товару).

Як вбачається з довідок позивача від 05.03.2012 року, господарською діяльністю підприємства є виготовлення поліграфічної продукції високої якості та щирокого асортименту. В процесі виробництва використовувались поліграфічний папір і фольга китайського виробництва, які постачаються на підприємство фірмами-постачальниками на автомобільному транспорті. Даний товар отримувався ОСОБА_5, на яку покладені обов'язки матеріального складського обліку, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Щодо тверджень податкового органу про відсутність у постачальників засобів для транспортування товару, то судом встановлено, що на балансі позивача знаходиться вантажний автомобіль марки ЗІЛ -5301, яким згідно з наявних в матеріалах справи товаро-супроводжуючих документів здійснювалась поставка товару від ПП «ФПК «Каскад»та ПП «Укрмедтрейд», а поставка товару від ТзОВ «Айрон проспект»здійснювалась останнім, в підтвердження чого надано товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що відповідачем не представлено жодних доказів в спростування вищенаведених обставин та доказів, які б підтверджували неможливість поставки товару через низьку вантажопідйомність транспортних засобів з допомогою яких здійснювалось транспортування товару, відсутність власних транспортних засобів у ТзОВ «Айрон проспект».

При цьому, суд звертає увагу на те, що заповнення товарно-транспортних наладних здійснювалось вантажовідправником, а тому позивач не може нести відповідальності за дані, зазначені в цих накладних.

А відтак, представлені позивачем докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій, оскільки є прямими, а не опосередкованими.

Судом також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з вищенаведеними контрагентами, на що платником податків було представлено витяги з Єдиного державного реєстру згідно з яких контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Отже, на час укладення правочинів позивач мав офіційно оприлюднену інформацію щодо згаданих контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій.

За таких обставин, добросовісність та обачність позивача по згаданих господарських операціях підтверджується тим, що ним була зібрана оприлюднена інформація, яка вказувала на добросовісність його контрагентів.

А відтак, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується поставка позивачеві товару, який був використаний останнім у своїй господарській діяльності.

Щодо порушень оподаткування податком на додану вартість, слід зазначити і наступні обставини.

Відповідно до підп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", чинного на момент оподаткування згаданих господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з підп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 даного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підп. „а", „в", „г", „д" п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 згаданого Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки про безпідставність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум коштів, сплачених в результаті здійснення господарських операцій з ТзОВ «Айрон Проспект», ПП «ФСП «Каскад»та ПП «Укрметтрейд», не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати, що податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, прийняті правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Щодо тверджень позивача про те, що в органу державної податкової служби не було підстав проводити перевірку за період, який вже раніше перевірявся, то такі не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з акта перевірки від 30.03.2011 роу за №519/76/23-1/33562775, позивач був попереджений, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки.

У зв'язку з ненаданням позивачем пояснень на письмовий запит органу державної податкової служби, останнім правомірно було проведено невиїзну позапланову перевіру платника податків, а тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки позапланової невиїзної перевірки від 03.10.2011 року є безпідставними та необгрунтованими, оскільки відповідач діяв з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині слід задовольнити. В іншій частині в задоволенні позову належить відмовити.

Окрім того, з врахуванням вимог ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оспорюваних актів індивідуальної, зазначивши дату їх прийняття.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченівському районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011 року за №0003292300/27688 та за №0003302300/27691.

3. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк»(код ЄДРПОУ 33562775), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Підголоско, 27, 18 грн. 82 коп. сплаченого судового збору.

5. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 квітня 2012 року.

Головуючий - суддя В.Я.Мартинюк

суддя З.В.Гавдик

суддя О.О.Карп'як