Постанова № 25121777, 18.05.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2012 р. Справа № 2a-1081/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача -Батіг О.В.,

відповідача -Щепної І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»

до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі

про визнання нечинною та скасування вимоги від 06.04.2012 року за №Ю0432,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2012 року державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»(надалі -позивач) звернулося з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (надалі -відповідач) про визнання нечинною та скасування вимоги від 06.04.2012 року за №Ю0432.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у вимозі від 06.04.2012 року за №Ю0432 про стягнення зі структурного підрозділу підприємства -Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації боргу в сумі 4645,29 грн., в порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не зазначено номера і дати рішення органу Пенсійного фонду, на підставі якого вона винесена, та не вказано назву державного підприємства, щодо структурного підрозділу якого винесена вимога.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмових запереченнях. Пояснила суду, що оскаржувана вимога винесена управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі правомірно, відповідно до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі рішень органу Пенсійного фонду, які не оскаржувалися позивачем, звіту зі сплати єдиного внеску за лютий 2012 року та даних з карток особового рахунку платника. Тому, просила відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Тернопільське управління виробничо-технологічної комплектації державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»(надалі -Тернопільське УВТК) є відокремленим підрозділом вказаного державного підприємства без права юридичної особи, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 24633164, що підтверджується довідкою серії АА №557889 (а.с. 22).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VI від 08.07.2010 року (надалі -Закон №2464-VI) та Положення про Тернопільське УВТК, затверджене директором державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»17.01.2012 року, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі (а.с. 19-21).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 вказаного Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку та за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року (надалі -Інструкція) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.

Відповідно до пункту 4.9 Інструкції обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, актів звірок з податковими органами про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Пунктом 6.3 Інструкції встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб-підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Згідно пункту 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника -юридичної особи).

Орган Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина -літери «Ю»(вимога до юридичної особи) або «Ф»(вимога до фізичної особи), 2-а частина -порядковий номер, 3-я частина -літера «У»(узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для вручення платнику. Цей працівник в день отримання вимоги надсилає (вручає) її платнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 02.04.2012 року позивач заборгував до Пенсійного фонду України сплату єдиного внеску, штрафу та пені на загальну суму 4645,29 грн. Вказаний борг підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними письмовими документами: звітом позивача за лютий 2012 року, поданим до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.01.2012 року за №0126 та від 12.03.2012 року за №0387, розрахунками штрафних санкцій та пені до цих рішень, копіями карток особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 44-46, 47-51, 52-54, 58-61).

Так, зокрема, відповідно до вказаних вище документів за позивачем обліковано борг зі сплати єдиного внеску за лютий 2012 року в сумі 1959,47 грн., заборгованість зі сплати штрафних санкцій в сумі 1243,26 грн. та пені в сумі 1442,56 грн., застосованих рішеннями від 18.01.2012 року за №0126 та від 12.03.2012 року за №0387.

Рішення відповідача від 18.01.2012 року за №0126 та від 12.03.2012 року за №0387 Тернопільським УВТК не оскаржувалися, суми коштів, визначені у них, станом на момент розгляду справи судом, позивачем не сплачені.

У зв'язку з викладеним, управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у відповідності до вимог частини 4 статті 25 Закону №2464-VI та пунктів 6.3, 6.4 Інструкції сформувало та направило позивачу вимогу від 06.04.2012 року за №Ю0432 про сплату боргу на загальну суму 4645,29 грн. (а.с. 23).

Вказана вимога сформована пенсійним органом правомірно. Надіслання позивачу вимоги та її отримання ним, підтверджується оглянутою судом копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 57).

Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що у вимозі не зазначено номер та дату рішення, на підставі якого вона сформована, судом до уваги не беруться. Оскільки, на адресу Тернопільського УВТК раніше направлялися рішення від 18.01.2012 року за №0126 та від 12.03.2012 року за №0387 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені й отримані позивачем, що підтверджується відміткою у відповідній графі рішення за №0126 та поштовим повідомленням про вручення рішення за №0387 (а.с. 47, 55). Крім того, підставою для формування вимоги слугував звіт позивача за лютий 2012 року та недоїмка зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені на загальну суму 4645,29 грн., облікована в картці особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 43-46, 58-61).

Також, судом не береться до уваги посилання позивача на те, що в оскаржуваній вимозі не вказано назву державного підприємства, щодо структурного підрозділу якого винесена вимога, а лише зазначено назву самого структурного підрозділу, так як саме структурний підрозділ є платником єдиного внеску. Назва структурного підрозділу відповідає наведеній в розділі I Положення про Тернопільське управління виробничо-технічної комплектації та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 19, 22).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана вимога від 06.04.2012 року за №Ю0432 правомірно сформована управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі, надіслана позивачу відповідно до норм закону та своєчасно, тому, скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов необґрунтований та безпідставний і задоволенню не підлягає.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 23.05.2012 року.