справа № 0670/1636/12
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іваненко Т.В. ,
при секретарі - Недашківській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 13.03.2012 р. №0000182304 та №0000192304,-
встановив:
19 березня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі №0000182304 від 13.03.2012 р. , яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17329,00 грн. та № 0000192304 від 13.03.2012 р., яким ТОВ "Фешен груп" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10602,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5301,00 грн. Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали встановлені перевіркою порушення п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України та п.п. 200.1 п.п. 200.4 ст. 200 ПК України. Позов мотивує тим, що в акті перевірки не наведено достатніх підстав для такого висновку, а самі податкові повідомлення - рішення є такими, що прямо суперечить нормам чинного законодавства. Просив задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Просила відмовити в його задоволенні. Заперечення обґрунтовувала тим, що позивачем неправомірно застосовано "0" ставку податку на додану вартість по придбанню експортних послуг по переробці давальницької сировини з залученням третіх осіб у виробництві, чим порушені п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195, п.п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. Оскільки "0" відсотків до бази оподаткування застосовується саме на операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, тобто експорт послуг, виконання робіт та експорт товарів повинно здійснюватись одночасно та однією особою, яка є виконавцем робіт та експортером.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Фешен Груп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у за грудень 2011 року.
Перевіркою встановлені порушення п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, а саме у декларації за грудень 2011 року, на думку ДПІ, завищено від'ємне значення на суму 7861 грн. та порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме позивачем за грудень 2011 року зменшено заявлену суму до бюджетного відшкодування в розмірі 10602 грн.
За результатами перевірки податковим органом складено акт від 29.02.2012р. № 1385/23-3/31945231 (а.с. 10-19).
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000182304 від 13.03.2012 р. ДПІ в м. Житомирі, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17329,00 грн. (а.с. 9) та № 0000192304 від 13.03.2012 р., яким ТОВ "Фешен груп" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10602,00 грн. та нарахована фінансова санкція у розмірі 5301,00 грн. (а.с. 8).
Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.
Встановлено, що TOB "Фешен Груп" укладено зовнішньоекономічний контракт про виробничу послугу №1 від 01.08.2003 року з компанією EINTEX LLP - Великобританія (а.с. 51-57), що було викладено у новій редакції згідно угоди №1-07 від 03.01.2007 року (а.с. 58-63).
Згідно п.1.1. контракту, Замовник (компанія EINTEX LLP) доручає, а Виконавець (TOB "Фешен Груп") приймає на себе обов'язок виконувати на території України роботи по виготовленню з давальницької сировини Замовника взуттєвої продукції (виробничої послуги).
Згідно п.1.2. контракту, виконавець надає послуги власними силами чи силами залучених ним третіх осіб.
На виконання умов контракту, позивач здійснює ввезення давальницької сировини та виготовлення з неї взуттєвої продукції, як власними силами, так і з залученням третіх осіб - Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області №4" та Державного підприємства "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області №8", даний факт підтверджується Актами здачі прийняття виконання ( надання послуг), податковими та товарно - транспортними накладними, що долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Згідно п.п.195.1.3 п195.1 ст.195 Податкового кодексу України : за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.
До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта;
Відповідно п.14.1.185. ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно п.201.14. та п.201.15. ст. 201 Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
На виконання даних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" веде реєстр отриманих та видаткових накладних (а.с. 30-34). Під час проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість у декларації за грудень 2011 року надало перевіряючим первинні документи в розрізі кожного контрагента.
Відповідно до 200.4. ст.200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фешег Груп" фактично сплачений податок на додану вартість у складі договірної вартості отриманих товарів (робіт, послуг) від контрагентів у грудні 2011 року.
Зі всього вищенаведеного випливає, що безпідставним є зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17329,00 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10602,00 грн. та нарахуваняа фінансової санкції в сумі 5301,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.
В ході розгляду справи відповідач доказів на підтвердження правомірності своїх рішень суду не подав.
Отже, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки є невмотивованими, а податкові повідомлення рішення від 13.03.2012 р. №0000182304 та №0000192304 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 332,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3365 від 16.03.2012 р. (а.с. 2) підлягає відшкодуванню на користь позивача .
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 13.03.2012 р. №0000182304 та №0000192304.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" судові витрати в сумі 332,32 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Т.В. Іваненко
Повний текст постанови виготовлено: 20 квітня 2012 р.
Судове рішення № 25121390, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 17.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0670/1636/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: